1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 31 жовтня 2019 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, з не повною середньою освітою, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання т.в.о. начальника відділення слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 12 листопада 2019 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019року та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
На думку апелянта, прокурор не довів, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу буде недостатньо для забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Слідчий суддя не прийняв до уваги, що підозрюваний ОСОБА_6 має постійне зареєстроване місце проживання у місті Києві, після інциденту залишився на місці чекати поліцію, повністю визнає свою причетність до інкримінованого йому злочину та активно співпрацює зі слідством, сприяючи розкриттю злочину, не має судимості, проживає з матір'ю, яка подала до суду заяву, про те, що вона не заперечує, щоб її син ОСОБА_6 знаходився за їх спільним місцем проживання в разі обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу захисника і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Святошинським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 13 вересня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019100080006630, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
14 вересня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні умисного заподіяння ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого.
16 вересня 2019 року т.в.о. начальника відділення слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_9 , звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року клопотання задоволено.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому допитано підозрюваного ОСОБА_11 вислухано думку прокурора та захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного злочину, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Наявність даних про особу підозрюваного, який має постійне зареєстроване місце проживання у місті Києві, після інциденту залишився на місці чекати поліцію, повністю визнає свою причетність до інкримінованого йому злочину та активно співпрацює зі слідством, сприяючи розкриттю злочину, не має судимості, проживає з матір'ю, - не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, ухилятися від органів досудового розслідування, продовжити злочинну діяльність.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не вбачається.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, з урахуванням обставин та тяжкості кримінального правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , характеризуючих даних про особу підозрюваного, застосував запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, якою задоволено клопотання т.в.о. начальника відділення слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 12 листопада 2019 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11сс/824/5713/2019 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Категорія ст.183 КПК Доповідач ОСОБА_1