справа № 761/6099/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Притула Н.Г.
провадження № 22-ц/824/12341/2019 Суддя-доповідач: Олійник В.І.
Іменем України
30 жовтня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Олійника В.І.,
суддів: Желепи О.В., Кулікової С.В.,
при секретарі Бондаренко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року у складі судді Притули Н.Г. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ратіо Інвест» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
У лютому 2015 року позивач ПАТ «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І.М. звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Протокольною ухвалою суду від 11 серпня 2016 року первісного позивача ПАТ «Банк Форум» замінено правонаступником - ТОВ «ФК «РатіоІнвест», оскільки останнє стало переможцем за результатами аукціону з продажу права вимоги за Кредитним договором та з ним було укладено Договір про відступлення прав вимоги №159-Ф від 29.07.2016 року за кредитним договором та Договори про відступлення прав вимоги за договорами поруки.
З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив стягнути з кожного із відповідачів заборгованість за кредитним договором станом на 29.07.2016 року у розмірі: заборгованість по основній сумі кредиту - 21 530 640 грн. 63 коп., що за курсом НБУ становить 868 233,87 доларів США та заборгованість по нарахованих процентах у сумі 2 251 309 грн. 84 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі Кредитного договору №0435/08/01-CLNv від 20.08.2008 року, укладеного між АКБ «Форум» (правонаступником щодо прав та зобов'язань якого є ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_1 , останньому банком було відкрито відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 9 950 000 доларів США на строк до 20.08.2015 року із встановленою платою за користування кредитом у розмірі 13,5% річних.
При цьому, додатковим договором від 28.12.2009 року до Кредитного договору внесено зміни та встановлено, що Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 2 843 614, 60 доларів США.
Як зазначав позивач, ним були належним чином виконані зобов'язання за вказаним договором та позичальнику видано з поточного рахунку кредитні кошти.
Додатковою угодою №3 від 10.11.2010 року до Кредитного договору №0435/08/01-CLNv від 20.08.2008 року забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та можливої неустойки визначено, зокрема, договори поруки від 26.08.2008 року, укладені з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які у випадку невиконання умов Кредитного договору Позичальником відповідають разом з ним перед Банком як солідарні боржники.
У зв'язку з тим, що позичальник не виконує належним чином умов договору та не повертає кошти з нарахованими відсотками, у встановлені договором строки, тим самим систематично порушуючи умови Кредитного договору, Банк 08.08.2014 року згідно з умовами договору звернувся до позичальника та поручителів з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки.
З огляду на невиконання позичальником своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів ТОВ «ФК «РатіоІнвест», якому 29.07.2016 року ПАТ «Банк Форум» було відступлено право вимоги за договором іпотеки з ОСОБА_3 , на підставі ст.38 Закону України «Про іпотеку» 20.01.2017 року укладено договори купівлі-продажу предмету іпотеки з ТОВ «Каунт-Про». За вказаними договорами загальна сума продажу предмету іпотеки становила 23 574 876 грн., а саме: - за житловий будинок по АДРЕСА_1 - 11 501 491 грн.; - за земельну ділянку по АДРЕСА_2 - 6 320 463 грн.; - за земельну ділянку по АДРЕСА_2 - 5 752 922 грн.
В результаті звернення стягнення на іпотечне майно ТОВ «ФК «РатіоІнвест» із загальної суми заборгованості частково задовольнило свої вимоги на суму 23 574 876 грн., з яких: штраф - 5000 грн.; пеня - 19 503 261 грн. 49 коп.; проценти - 4 066 614 грн. 51 коп. Залишок заборгованості, який залишився, складає 24 051 950 грн. 47 грн. та складається із: - заборгованості по основній сумі кредиту - 21 530 640 грн. 63 коп. (868 233,87 доларів США) та заборгованості по процентах - 2 521 309 грн. 84 коп.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року відмовлено в позові в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про зміну мотивувальної частини рішення в частині тверджень про незарахування зустрічних однорідних вимог, про відсутність необхідності визначення вартості предмета іпотеки, на який було звернуто стягнення та про непідтвердження обставин безпідставного нарахування процентів і пені через неврахування обмежень, встановлених п.4 ч.2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та викласти у цій частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 червня 2019 року у справі №761/6099/15-ц відповідно до доводів, вказаних у апеляційній скарзі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що припинення частини зобов'язань за кредитним договором на підставі заяви ОСОБА_1 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.03.2014 року не відбулося, а обставин, які б свідчили про безпідставність нарахування процентів і пені, що входили до відступленого права вимоги, через неврахування обмежень, встановлених п.4 ч.2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо невідповідності розміру нарахованої пені вимогам законодавства про захист прав споживачів після припинення дії кредитного договору суд відхилив, оскільки їх не встановлено.
Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Судом встановлено, що 20 серпня 2008 року між АКБ «Форум», правонаступник якого ПАТ «Банк Форум» (правонаступником якого є ТОВ «РатіоІнвест») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №0435/08/01 - CLNv, за умовами, якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 9 950 000 доларів США, кредитні кошти надані строком по 20.08.2015 року, за користування коштами встановлено плату у розмірі 13,5 процентів річних.
Пунктом 2.1 Кредитного договору було встановлено, що забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є договори іпотеки: - житлового будинку, загальною площею - 918,90 кв.м., житловою - 306,90 кв.м., земельної ділянки площею - 0,0677 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та належать майновому поручителю ОСОБА_4 ; - житлового будинку, загальною площею 848,60кв.м., житловою - 431,20кв.м., земельної ділянки площею - 0,0543га, земельної ділянки площею - 0,0481га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належать майновому поручителю ОСОБА_3 .
При цьому, у п.2.3 Кредитного договору сторони передбачили, що ліміт кредитування за кредитною лінією зменшується згідно з графіком (додаток №1 до Договору), який є невід'ємною частиною цього договору.
З долучених до позовної заяви документів вбачається, що кредитні кошти були видані позичальнику за заявами про видачу готівки за: №243467 від 20.08.2008 року на суму 2 000 000 доларів США (еквівалент у гривні 9 687 200 грн.), №250630 від 26.08.2008 року на суму 600 000 доларів США (еквівалент у гривні 2 906 100 грн.), №252998 від 28.08.2008 року на суму 600 000 доларів США (еквівалент у гривні 2 907 420 грн.), №264440 від 02.09.2008 року на суму 325 000 доларів США (еквівалент у гривні 1 575 275 грн.), №278980 від 22.09.2008 року на суму 60 000 доларів США (еквівалент у гривні 291 060 грн.).
Також встановлено, що 28 грудня 2009 року між банком та позичальником було укладено Додатковий договір до Кредитного договору та викладено у новій редакції п.1.1. Кредитного договору. Згідно з вказаним пунктом банк відриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 2 843 614 доларів США 60 центів.
Фактично сторони зменшили ліміт кредитування, а строк кредитування залишився незмінним.
10 листопада 2010 року сторонами укладено Додаткову угоду №3 до Кредитного договору, згідно з якою викладено у новій редакції пункти 2.1 та 2.3 Кредитного договору (т. 1 а.с.15-17).
Так, пунктом 2.1 Кредитного договору передбачалося, що забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є:
- Договір іпотеки від 20.08.2008 року, предметом якого є домоволодіння, а саме: житловий будинок, загальною площею 848,60 кв.м., житловою - 431,20 кв.м., земельні ділянки площею - 0,0677 га, та 0,0481 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_3 ;
- Договір поруки від 26.08.2008 року, укладений з ОСОБА_4 ;
- Договір поруки від 20.08.2008 року, укладений з ОСОБА_3 ;
- Договір поруки від 20.08.2008 року, укладений з ТОВ «Будинок Тканин».
За п.2.3 кредитного договору Ліміт кредитування за кредитною лінією зменшується згідно з графіком (додаток №1 до Додаткової угоди №3), який є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди. Позичальник здійснює повернення кредитних коштів на відкритий йому рахунок для погашення кредиту та процентів № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948. Датою повернення кредиту вважається дата зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 , якщо зарахування відбулося протягом операційного часу та датою наступного робочого дня, якщо зарахування відбулося у післяопераційний час.
Згідно з п.2.4 Кредитного договору проценти за користування кредитним коштами сплачуються позичальником відповідно до п.2.6 цього Договору. Несплата позичальником процентів в терміни, встановлені в п.2.6 цього Договору, є підставою для вимоги Банку про дострокове повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для звернення Банком про стягнення на заставлене майно.
Пунктом 2.6 Кредитного договору, зокрема встановлено, що проценти за користування кредитними коштами позичальник сплачує самостійно у валюті кредиту щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами, якщо цей день випадає на вихідні або святкові дні, проценти за користування кредитом позичальник сплачує у перший робочий банківський день після вихідних або святкових днів.
За п.3.2.2. Кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, а також у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або поручителем зобов'язань за договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань.
Згідно з п.3.3.2 Кредитного договору позичальник зобов'язаний повертати кредитні кошти відповідно до п.2.3 цього Договору. Не пізніше строку, визначеного п.1.2 цього Договору, повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати проценти за користування кредитними коштами.
При цьому, п.3.3.8 Договору, зокрема передбачено, що позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на письмову вимогу банку у випадках, передбачених цим Договором.
За п.5.3 Кредитного договору сторони домовилися, що невиконання або неналежне виконання позичальником зобов'язань по поверненню суми кредиту, сплаті процентів та інших зобов'язань, передбачених п.3.3 цього Договору, є умовами, при настанні яких припиняється кредитування банком позичальника, а позичальник здійснює повернення отриманих кредитних коштів банку, сплачує банку проценти за користування кредитними коштами. Для цього банк надає під розписку уповноваженій особі, або надсилає рекомендованим листом позичальнику письмову вимогу про повернення позичальником кредитних коштів, сплату ним процентів за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені. У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми банк по закінченню 15-ти денного строку з дати надіслання такої вимоги, звертає стягнення на заставлене майно у розмірі наданих кредитних коштів, заборгованості по сплаті процентів, неустойки, збитків та інших витрат банку, у порядку визначеному цим Договором, Договором застави та чинним законодавством України.
Наявними у матеріалах справи доказами також підтверджується, що в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_3 було укладено Договір Поруки від 20.08.2008 року, відповідно до умов якого ОСОБА_3 як поручитель поручався за виконання позичальником обов'язків, що виникли на підставі Кредитного договору №0435/08/01- CLNv(а.с.37 т.1).
Аналогічний Договір поруки 26.08.2008 року було укладено між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_5 (а.с.32 т.1).
Відповідно до п.2.1. вказаних договорів поруки кожен з Поручителів зобов'язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по Кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиції (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором.
За п.3.1 договорів поруки у випадку невиконання зобов'язань по кредитному договору та цьому договору боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
При цьому, згідно з пунктом 3.7 Договорів поруки Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, а випадки припинення поруки передбачені п.4.1 договору. Так, у п.4.1 Договорів поруки передбачено, що порука припиняється, зокрема: - з припиненням зобов'язань за кредитним договором; - якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобов'язань за Кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя.
Крім того, встановлено, що 10 листопада 2010 року шляхом укладення додаткових угод: Додаткової угоди до Договору поруки від 20.08.2008 року (а.с.38 т.1), Додаткової угоди до Договору поруки від 26.08.2008 року (а.с.33 т.1), до договорів поруки сторонами внесені зміни в п.1.1., яким визначалася сума кредитного зобов'язання за кредитним договором, за виконання якого боржником ОСОБА_4 поручителі поручались перед кредитором. У зв'язку із внесенням змін до кредитного договору фактично зменшено ліміт кредитування від 9 950 000 доларів США до 2 843 614,60 доларів США (кредитні кошти у вигляді невідновлювальної кредитної лінії). Всі інші умови договорів поруки залишені сторонами без змін.
Судом встановлено, що 13.03.2014 року Постановою Правління НБУ №135 ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв'язку з чим 14.03.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №14 про початок виведення ПАТ «Банк Форум» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації від 14.03.2014 року.
13.03.2014 року між ОСОБА_4 та рядом юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які були кредиторами ПАТ «Банк Форум» за договорами банківського рахунку, укладено Договори про відступлення права вимоги, за якими Новий кредитор ( ОСОБА_4 ) одержав право вимагати від Банку виконання зобов'язань за Договорами банківського рахунку, а саме з:
- ТОВ «Будинок тканин» (Договір банківського рахунку від 28.11.2008 року, розмір вимоги, що передана за Договором про відступлення права вимоги Новому кредитору - 3 874 668 грн. 15 коп.);
- ТОВ «Дівіна» (Договір банківського рахунку від 28.11.2008 року, розмір вимоги, що передана за Договором про відступлення права вимоги Новому кредитору - 957 845 грн. 30 коп.);
- ТОВ «Блоус» (Договір банківського рахунку від 28.11.2008 року, розмір вимоги, що передана за Договором про відступлення права вимоги Новому кредитору - 90 037 грн. 28 коп.);
- Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Договір банківського рахунку від 09.02.2009 року, розмір вимоги, що передана за Договором про відступлення права вимоги Новому кредитору - 58 943 грн. 19 коп.);
- ТОВ «ВВ Холдінг» (Договір банківського рахунку від 28.11.2008 року, розмір вимоги, що передана за Договором про відступлення права вимоги Новому кредитору - 3 039 грн. 13 коп.);
- Сільськогосподарським ТОВ «Дружба» (Договір банківського рахунку від 04.03.2011 року, розмір вимоги, що передана за Договором про відступлення права вимоги Новому кредитору - 22 464 грн. 15 коп.);
- приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Україна» (Договір банківського рахунку від 06.12.2010 року, розмір вимоги, що передана за Договором про відступлення права вимоги Новому кредитору - 9 147 грн. 99 коп.);
- Сільськогосподарським ТОВ «Славутич» (Договір банківського рахунку від 05.02.2009 року, розмір вимоги, що передана за Договором про відступлення права вимоги Новому кредитору - 7 150 грн. 80 коп.);
- приватним сільськогосподарським підприємством «Ухожани» (Договір банківського рахунку від 08.12.2008 року, розмір вимоги, що передана за Договором про відступлення права вимоги Новому кредитору - 1 209 грн. 14 коп.);
- ТОВ «Рачанське» (Договір банківського рахунку від 10.04.2009 року, розмір вимоги, що передана за Договором про відступлення права вимоги Новому кредитору - 143 грн. 86 коп.);
- ТОВ «НІКІ» (Договір банківського рахунку від 06.02.2009 року, розмір вимоги, що передана за Договором про відступлення права вимоги Новому кредитору - 3 267 грн. 56 коп.);
- ТОВ «ВВ Агро» (Договір банківського рахунку від 29.01.2009 року, розмір вимоги, що передана за Договором про відступлення права вимоги Новому кредитору - 438 грн. 43 коп.).
Загальна сума зобов'язань ПАТ «Банк Форум», на яку ОСОБА_4 набув права вимоги за договорами банківського рахунку становить 5 028 354 грн. 80 коп.
На підставі вказаних вище договорів 13.03.2014 року згаданими суб'єктами підприємницької діяльності на адресу ПАТ «Банк Форум» складені письмові Повідомлення про зміну кредитора у зобов'язанні (про відступлення права вимоги), а ОСОБА_4 на адресу ПАТ «Банк Форум» по кожному з Договорів про відступлення прав вимоги складено письмові Заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, в яких він вказав, що заявляє про зарахування зустрічних однорідних вимог на кожну з сум та з моменту отримання ПАТ «Банк Форум» цієї заяви припиняються зобов'язання банку перед ним - ОСОБА_4 за конкретним Договором банківського вкладу на певну суму, а у нього припиняються зобов'язання перед ПАТ «Банк Форум» за Кредитним договором №0435/08/01CLNv на таку ж суму.
Того ж дня (13.03.2014 року) ОСОБА_4 до ПАТ «Банк Форум» подано Лист, яким він направив всі повідомлення суб'єктів підприємницької діяльності про зміну кредитора у зобов'язанні (про відступлення права вимоги) від 13.03.2014 року, до яких були долучені Договори про відступлення прав вимоги від 13.03.2014 року, а також всі його заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог по кожному договору банківського рахунку, де він є новим кредитором, та по Кредитному договору, де він є боржником, на одну й ту ж суму. У цій заяві ОСОБА_4 наголосив, що згідно вищевказаних документів вважаються припиненими всі його грошові зобов'язання перед ПАТ «Банк Форум» за Кредитним договором №0435/08/01CLNv від 20.08.2008 року на загальну суму 5 028 354, 80грн., як і зобов'язання Банку на цю ж суму згідно договорів банківських рахунків з ТОВ «Будинок тканин», ТОВ «Дівіна», ТОВ «Блоус», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «ВВ Холдінг», ТОВ «ВВ Агро», ТОВ «НІКІ», ТОВ «Рачанське», СТОВ «Славутич», ПОСП «Україна», ПСП «Ухожани», СТОВ «Дружба», права вимоги за договорами з якими передані йому вказаними особами.
Для уникнення технічних непорозумінь ОСОБА_4 в заяві до банку просив відобразити операції по зарахуванню зустрічних однорідних вимог по кредитному договору та по вказаних договорах банківського рахунку в обліку та рахунках ПАТ «Банк Форум».
Щодо заяви зарахування зустрічних однорідних вимог Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Шевченко О.В. листом від 02.03.2018 року на адвокатський запит адвоката Нестеришина Т.С. повідомила, що про визнання нікчемним повідомлення ОСОБА_4 про зміну кредитора в зобов'язанні (відступлення права вимоги) та заяви ОСОБА_4 про зарахування зустрічних однорідних вимог - інформація відсутня, як і відсутня інформацція з приводу того чи повідомлялися сторони про визнання нікчемними вищезазначених правочинів та чи вчинялися дії щодо застосування наслідків нікчемності.
При цьому, зі змісту листа чітко не вбачається про які саме заяви та повідомлення ОСОБА_4 (за яку дату і з приводу яких договорів) йде мова.
12.08.2014 року Банк, виходячи з положень п.п.3.2.2., 3.3.8., 5.3 Кредитного договору, направив рекомендованими листами боржнику та поручителям Вимоги від 08.08.2014 року про дострокове виконання зобов'язань (а.с.42-49 т.1) у зв'язку з тим, що станом на 04.08.2014 року зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту/сплати процентів за його користування/сплати комісії в строк, передбачений Кредитним договором, Боржником не були виконані. У вимогах вказано про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором протягом 7 робочих днів, а саме: повернути прострочену основну суму кредиту - 219 691,27 доларів США; достроково повернути основну суму кредиту - 648 542,60 доларів США; сплатити заборгованість за простроченими процентами - 36 845,62 доларів США; сплатити заборгованість за строковими процентами - 10 249,98 доларів США; пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами станом на 04.08.2014року - 371 362 грн. 97 коп. При цьому у вимогах вказано, що проценти за користування кредитними коштами та пеня нараховуються щоденно.
Вказані вимоги залишені Боржником та Поручителями без виконання.
16.06.2014 року відповідно до Постанови Правління НБУ від 13.06.2014 року №355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №49 «Про початок ліквідації ПАТ «Банк Форум» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію». Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду від 19.01.2015 року №10 призначено від 19.01.2015 року уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І.М. (а.с 50-52 т.1).
З розрахунку заборгованості за Кредитним договором, долученого до позовної заяви від 24.02.2015 року, вбачається, що станом на 20.01.2015 року заборгованість за кредитним договором становила за тілом кредиту та процентами - 966 277,90 доларів США, що еквівалентно 15 240 336 грн. 02 коп., пеня - 2 561 873 грн. 33 коп. При цьому пеня нарахована у валюті кредиту - доларах США, за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період платежів від 01.04.2014 року до 19.01.2015 року, а за несвоєчасне повернення нарахованих процентів по платежам від 21.01.2014 року до 19.01.2015 року (а.с.4-7 т.1.), а в підсумку вказана в еквіваленті у гривні.
На підставі встановленого суд прийшов до вірного висновку, що позивач у лютому 2015 року правомірно звернувся до відповідачів з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та в межах строку для пред'явлення кредитором вимоги до поручителів, який з урахуванням положень ч.4 ст.559 ЦК України, п.4.1.Договорів поруки та дати направлення вимоги про дострокове повернення кредитних коштів закінчується у серпні 2015 року.
29.07.2016 року між ПАТ «Банк Форум» з урахуванням результатів проведення аукціону, що оформлені Протоколом №210645 про проведення аукціону від 25.07.2016 року з продажу прав вимоги за Кредитним договором та ТОВ «ФК «РатіоІнвест», як переможцем, укладено Договір про відступлення прав вимоги №159-Ф, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги до боржника, що належать первісному кредитору на підставі Кредитного договору №0435/08/01-CLNv від 20.08.2008 року та у зв'язку з ним, а новий кредитор прийняв зазначені вище права вимоги (а.с.194-197 т.1).
За п.1.2. Договору відступлення новий кредитор після переходу до нього прав вимоги стає кредитором за кредитним договором і договорами забезпечення та одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за кредитним договором або у зв'язку з ним. Права кредитора за кредитним договором переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав вимоги та можуть виникнути у майбутньому (майбутня вимога). Новий кредитор набуває статусу кредитора за кредитним договором, договорами поруки та заставодержателя (іпотекодержателя) за всіма зобов'язаннями, що забезпечують виконання боржником його зобов'язань за кредитним договором.
У цьому ж пункті Договору відступлення прав вимоги зазначено, зокрема, що станом на дату укладення сторонами цього договору загальний розмір заборгованості боржника перед первісним кредитором складає 47 626 826 грн. 47 коп., що за курсом НБУ станом на дату укладення Договору складає 1 920 374,01 доларів США та 5 000 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 21 530 640 грн. 63 коп., що за курсом НБУ складає 868 233,87 доларів США; заборгованість за процентами - 6 587 924 грн. 35 коп., що за курсом НБУ складає 265 661,35 доларів США; пеня - 19 503 261 грн. 49 коп., що за курсом НБУ складає 786 478,79 доларів США; штраф за порушення умов п.3.3.7 кредитного договору - 5 000 грн.
У пункті 1.4. Договору відступлення сторони домовилися та зобов'язалися з метою захисту інтересів нового кредитора одночасно укласти відповідний договір (відповідні договори) про відступлення прав вимоги за договорами забезпечення (іпотекою/порукою), згідно з якими забезпечено виконання зобов'язань боржника перед первісним кредитором, а саме: 1) Договором іпотеки (майнової поруки) від 20.08.2008 року з усіма змінами, доповненнями і додатками, укладеним з ОСОБА_3 ; 2) Договором поруки від 20.08.2008 року з усіма змінами, доповненнями і додатками, укладеним з ТОВ «Будинок Тканин»; 3) Договором поруки від 20.08.2008 року з усіма змінами, доповненнями і додатками, укладеним з ОСОБА_3 ; 4) Договором поруки від 26.08.2008 року з усіма змінами, доповненнями і додатками, укладеним з ОСОБА_6 .
Права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора у повному обсязі в день укладення цього договору (п.4.1. Договору відступлення).
29.07.2016 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «РатіоІнвест» в тому числі укладено Договори про відступлення прав за договорами поруки, згідно яких до ТОВ «ФК «РатіоІнвест» перейшли всі права кредитора за договорами поруки від 20.08.2008 року та від 26.08.2008 року (а.с.206-207 т.1).
Актами приймання-передачі Прав вимоги від 29.07.2016 року підтверджується факт передачі прав вимоги від первісного до нового кредитора щодо боржника ОСОБА_4 , а Актом приймання-передачі документації до Договору відступлення прав вимоги від 29.07.2016 року підтверджується факт передачі всіх документів по Кредитному договору, договорам поруки та договору іпотеки з усіма додатковими угодами до них, документами по матеріалах судових справ №910/5718/15-г, №755/10320/15-ц, №755/10322/15-ц, №755/10321/15-ц, №755/10623/15-ц, №761/6099/15-ц, №757/7912/15-ц щодо виконання зобов'язань за кредитним договором (а.с.198-205 т.1).
Повідомленням від 01.08.2016 року за вихідним №6168/1.4 ПАТ «Банк Форум» повідомив ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ТОВ «Будинок Тканин» про відступлення права вимоги за Кредитним договором №0435/08/01-CLNv від 20.08.2008 року та договорами, укладеними на його забезпечення на користь ТОВ «ФК «РатіоІнвест».
20.01.2017 року ТОВ «ФК «РатіоІнвест», яке набуло прав іпотекодержателя за Договором іпотеки укладено 3 (три) Договори купівлі-продажу з ТОВ «Каунт-Про», посвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., зареєстровані в реєстрі за №8 (далі - Перший договір), 11 (далі - Другий договір), 14 (далі - Третій договір).
За Першим Договором купівлі-продажу від 20.01.2017 року, зареєстрованим нотаріусом Павловською Г.О. в реєстрі за №8, ТОВ «ФК «РатіоІнвест» продало, а ТОВ «Каунт-Про» купило нерухоме майно - житловий будинок, загальною площею 848,60 кв.м., житловою - 431,20 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 888430280000). Зазначений житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0534 га, кадастровий номер 8000000000:82:296:0034 та на земельній ділянці площею 0,0481 га, кадастровий номер 8000000000:82:296:0033. Відповідно до п.п.3, 4 Договору на момент укладення цього Договору вартість житлового будинку згідно зі Звітом про оцінку майна, що виготовлений ТОВ «Оціночна фірма «Де Візу», склала 11 501 491 грн. без ПДВ, а за домовленістю сторін сума продажу житлового будинку дорівнює вартості, визначеній на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності і склала 11 501 491 грн.
За Другим Договором купівлі-продажу від 20.01.2017 року, зареєстрованим нотаріусом Павловською Г.О. в реєстрі за №11, ТОВ «ФК «РатіоІнвест» продало, а ТОВ «Каунт-Про» купило нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,0534га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_3 (кадастровий номер 8000000000:82:296:0034), на якій розташований житловий будинок. Відповідно до п.п.3, 4 Договору на момент укладення цього договору вартість земельної ділянки згідно зі Звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що виготовлений ТОВ «Оціночна фірма «Де Візу», склала 6 320 463 грн. без ПДВ, а за домовленістю сторін сума продажу земельної ділянки дорівнює вартості, визначеній на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності і склала 6 320 463 грн.
За Третім Договором купівлі-продажу від 20.01.2017 року зареєстрованим нотаріусом Павловською Г.О. в реєстрі за №14, ТОВ «ФК «РатіоІнвест» продало, а ТОВ «Каунт-Про» купило нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,0481га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_3 (кадастровий номер 8000000000:82:296:0033), на якій розташований житловий будинок. Відповідно до п.п.3, 4 Договору на момент укладення цього договору вартість земельної ділянки згідно зі Звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що виготовлений ТОВ «Оціночна фірма «Де Візу», склала 5 752 922 грн. без ПДВ, а за домовленістю сторін сума продажу земельної ділянки дорівнює вартості, визначеній на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності і склала 5 752 922 грн.
Отже, загальна сума продажу всіх об'єктів нерухомого майна, які були передані в іпотеку майновим поручителем ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором з позичальником ОСОБА_4 , склала 23 574 876 грн.
При цьому Відповідачами ставиться під сумнів оціночна вартість відчужених об'єктів нерухомого майна.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст.610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України позивач має право вимагати повернення всієї суми кредиту внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення чергової суми кредиту.
Згідно з ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Як вбачається з частин 1 та 2 ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
12.08.2014 року Банк направив рекомендованими листами боржнику та поручителям Вимоги від 08.08.2014 року про дострокове виконання зобов'язань протягом 7 робочих днів, тим самим змінив строк кредитування і прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором почалось від 20.08.2014 року.
Відповідно до пункту 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У пункті 6.20. цієї постанови також зазначається, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Отже, як вірно зазначив суд, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Ні Кредитний договір від 20.08.2008 року, ні додаткові угоди до нього, не встановлюють проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи наведені обставини суд прийшов до вірного висновку, що нарахування процентів за користування кредитними коштами інакше як за ст.625 ЦК України є неправомірним, починаючи від 20.08.2014 року.
Посилання позивача на те, що до даних правовідносин не підлягають застосуванню висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, оскільки розмір заборгованості за Кредитним договором, право вимоги за яким ПАТ «Банк Форум» було відступлено ТОВ «РатіоІнвест» за договором від 29.07.2016 року, станом на вказану дату становив 47 626 826,47грн, що за курсом НБУ на день укладення договору становило 1 920 374,01 доларів США та 5 000,00грн. (штраф), суд вірно не прийняв до уваги, так як договором про відступлення прав вимоги закріплені права та обов'язки сторін саме цього договору.
Проте, суд прийшов до вірного висновку, що оскільки ТОВ «ФК «РатіоІнвест» здійснило позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу 20.01.2017 року від власного імені предмету іпотеки ТОВ «Каунт-Про», а на даний час судові рішення у справах щодо оскарження договорів купівлі-продажу, якими відмовлено у задоволенні позовів про визнання договорів недійсними, набрали законної сили, то після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги ТОВ «ФК «РатіоІнвест» щодо виконання Боржником ОСОБА_4 , як і його поручителями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , основного зобов'язання в силу положень ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку» є недійсними.
Частинами 2 та 3 ст.36 Закону України «Про іпотеку, яка регулює позасудове врегулювання, визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Згідно з частиною 4 вказаної статті Закону після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Також, постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 року (справа №910/5718/15-г) при вирішенні питання про визнання наказу Господарського суду м.Києва від 13.07.2016 року у справі №910/5718/15-г встановив, що з моменту звершення позасудового врегулювання (після передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або його продажу) основне зобов'язання за кредитним договором вважається припиненим внаслідок його належного виконання.
При цьому з пояснень сторін та наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що судами неодноразово розглядалися судові справи щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором, укладеним між АКБ «Форум», правонаступником якого було ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_4 20.08.2008 року, щодо визнання недійсними умов договору, щодо визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 29.07.2016 року, укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «РатіоІнвест», про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 20.01.2017 року, укладених між ТОВ «ФК «РатіоІнвест» та ТОВ «Каунт-Про», проте на даний час є наявними судові рішення, які вступили в законну силу.
Так, на час розгляду даної справи рішенням Печерського районного суду м.Києва від 13.03.2018 року у справі №757/13243/17-ц, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного суду від 08.11.2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 до ТОВ «ФК «РатіоІнвест», ТОВ «Каунт-Про» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 20.01.2017 року предмету іпотеки, посвідчених приватним нотаріусом Дніпрпопетровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. та зареєстрованих в реєстрі за №8, №11, №14 та витребування майна: житлового будинку та двох земельних ділянок по АДРЕСА_1 - відмовлено.
Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.07.2017 року у справі №826/2537/17, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 року, позов ТОВ «Каунт-Про» до Міністерства юстиції України про скасування наказу №410/5 від 15.02.2017 року «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» - задоволено і визнано протиправним та скасовано оспорюваний наказ.
З огляду на те, що рішення судів набрали законної сили, суд приходить до вірного висновку про завершеність позасудового врегулювання спору.
При цьому судом вірно враховано позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 05.05.2018 року у справі №927/84/16 та постанові від 20.06.2018р. у справі 756/31271/15-ц. за якими після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання відповідно до частини ч.4 ст.36 Закону «Про іпотеку» є недійсними, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача частини боргу, що не була погашена за рахунок предмета іпотеки, є недійсними.
Висновок експертів за результатами проведення оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи від 21.12.2018 року, складеним за замовленням адвоката Нестеришина Т.С. в інтересах ОСОБА_3 у справі №761/6099/15-ц за позовом ТОВ «ФК «РатіоІнвест» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ринкова вартість домоволодіння за адресою: м.Київ, Добровольчих батальйонів (колишня - Панфіловців) 10,12 станом на 20.01.2017 року становить: житлового будинку 75 773 191 грн. та двох земельних ділянок - 14 051 142 грн. і 12 656 553 грн. відповідно, суд вірно не прийняв до уваги, оскільки питання недійсності договорів купівлі -продажу, в тому числі з підстави невідповідності у договорах цін спірного майна ринковій вартості, перевірялось зокрема Печерським районним судом м.Києва у справі №757/13243/17-ц.
Разом з тим, суд вірно не прийняв до уваги доводи сторони позивача про те, що якщо суми від продажу предмета іпотеки та суми від реалізації іншого майна, яке було передано в іпотеку в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, недостатньо для повного задоволення вимог іпотекодержателя, він має право вимагати отримання суми, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, оскільки вони неузгоджуються з положеннями спеціальної норми Закону.
Відносно позиції відповідачів щодо неправильності суми заборгованості за кредитним договором через незарахування зустрічних однорідних вимог, то, як вказували самі відповідачі у відзиві на позов, станом на 13.03.2014 року сума грошових коштів за договорами банківських рахунків, право вимоги за якими було відступлено ОСОБА_4 , становила 5 028 354 грн. 80 коп., а сума зобов'язань ОСОБА_4 перед ПАТ «Банк Форум» за кредитним договором становила 868 233,87 доларів США, що за курсом НБУ на вказану дату становило 8 059 207 грн. 26 коп., тобто вимоги за вказаними вище зобов'язаннями були у різних валютах. Крім того, строк виконання зобов'язань за кредитним договором станом на 13.03.2014 року не настав, оскільки строк кредитування було встановлено до 20.08.2015 року, а право на дострокове стягнення кредитних коштів банк використав у серпні 2014 року, і з урахуванням строку вказаного у вимозі про дострокове стягнення, строк виконання зобов'язання настав 20.08.2014 року.
На підставі змісту статті 601 ЦК України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню на підставі цієї норми права, мають бути зустрічними, однорідними, строк виконання яких настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. У разі якщо зобов'язання підлягають виконанню у різних валютах - гривні та доларах США, то такі вимоги не є однорідними з огляду на те, що гривня та долар США є різними валютами, які не є рівнозначними.
Вказана позиція викладена у п.92 висновку щодо застосування відповідних норм права у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №914/3217/16, яка, відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватися судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Суд також вірно не прийняв до уваги посилання відповідачів на позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 16.05.2018 року у справі №910/17770/17, від 06.07.2018 року у справі №914/1029/17, оскільки у цих справах судом досліджувалися інші правовідносини (виконання зобов'язань первісному кредитору до отримання повідомлення про відступлення права вимоги за зобов'язаннями строк виконання яких настав).
Отже, суд прийшов до вірного висновку, що припинення частини зобов'язань за кредитним договором на підставі заяви ОСОБА_4 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.03.2014 року не відбулося.
Щодо інших доводів відповідачів про безпідставність нарахування процентів і пені, що входили до відступленого права вимоги, через неврахування обмежень, встановлених п.4 ч.2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо невідповідності розміру нарахованої пені вимогам законодавства про захист прав споживачів після припинення дії кредитного договору, то суд вірно відхилив їх, оскільки обставин, які б свідчили про порушення вказаних норм, не встановлено.
За з ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного, беручи до уваги обставини, підтверджені належними та допустимими доказами, які були досліджені судом, суд прийшов до вірного висновку щодо відмови у задоволенні позову ТОВ «ФК «РатіоІнвест».
З огляду на вищенаведені обставини справи, встановлені судом, їх мотиви та обґрунтованість, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідно до її вимог, а саме, у частині зміни мотивувальної частини рішення в частині тверджень про незарахування зустрічних однорідних вимог, про відсутність необхідності визначення вартості предмета іпотеки, на який було звернуто стягнення та про непідтвердження обставин безпідставного нарахування процентів і пені через неврахування обмежень, встановлених п.4 ч.2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та викладення у цій частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 червня 2019 року у справі №761/6099/15-ц відповідно до доводів, вказаних у апеляційній скарзі.
Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.
Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 04 листопада 2019 року
Суддя-доповідач:
Судді: