Справа № 11-кп/824/2162/2019 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Категорія - ч. 2 ст. 185 КК України Суддя-доповідач ОСОБА_2
29 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 17 травня 2019 року у кримінальному провадженні № 12018100080004159 стосовно обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8
за участю: прокурора ОСОБА_9
захисника ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 17 травня 2019 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року та остаточне покарання ОСОБА_7 призначено у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 30 липня 2017 року постановлено виконувати самостійно.
Крім того, ухвалено до вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Цим же вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, від відбування якого звільнено на підставі ст.ст. 75, 76 КК України. Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 14 березня 2018 року щодо ОСОБА_8 постановлено виконувати самостійно.
Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка просить вирок Святошинського районного суду м. Києва від 17 травня 2019 року щодо ОСОБА_7 скасувати та закрити провадження щодо ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КК України.
В судовому засіданні захисником ОСОБА_6 подано клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді арешту у певний період доби з покладенням зобов'язання не залишати житло з 22.00 до 07.00.
В обґрунтування доводів клопотання захисник посилається на те, що під час перебування в СІЗО у ОСОБА_7 погіршився стан здоров'я, загострились хронічні хвороби.
Звертає увагу на те, що під час досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений не ухилявся від слідства та суду, не здійснював тиск на свідків і потерпілого та наміру в подальшому ухилятись від суду не має, оскільки призначена судом міра покарання є невеликою. До винесення вироку ОСОБА_7 працював, має постійне місце проживання та місці соціальні зв'язки з родичами, планує створити повноцінну сім'ю та одружитись.
Заслухавши доводи захисника та обвинуваченого ОСОБА_7 на підтримку клопотання, вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_8 , який не заперечував проти задоволення клопотання та позицію прокурора, який вважав клопотання безпідставним та просив у його задоволенні відмовити, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , наявні у справі докази вчинення ним кримінального правопорушення, перевірка яких на предмет належності, допустимості та достовірності апеляційним судом ще не завершена, з огляду на те, що судом першої інстанції ухвалений обвинувальний вирок і ОСОБА_7 , розуміючи невідворотність, у разі відхилення апеляційної скарги, призначеного покарання, яке пов'язане виключно з реальним його відбуванням, бо в даному випадку застосовані правила ст. 71 КК України, перебуваючи на волі може переховуватись від суду, а також за відсутності відомостей, що ОСОБА_7 за станом здоров'я не може утримуватись в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор», колегія суддів приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_7 процесуальних обов'язків. А тому і не знаходить підстав для задоволення клопотання захисника.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 405 КПК України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ________________________ _______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4