Ухвала від 10.10.2019 по справі 761/475/16-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-кп/824/621/2019 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1

Категорія КК: ч. 2 ст. 190 КК Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канів Черкаської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Канівського міського суду Черкаської області від 16 січня 2014 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2017 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 3 роки та покладено обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.

Вироком ОСОБА_7 визнано винним у тому, що 06 вересня 2015 року, приблизно о 17 годині, він, перебуваючи по вул. Хрещатик у м. Києві, повторно, зловживаючи довірою раніше знайомого ОСОБА_8 , заволодів планшетом марки "Lenovo Yoga B8000", який знаходився в чохлі марки "Capdase" та належав ОСОБА_9 , після чого з місця вчинення злочину зник, спричинивши останній матеріальних збитків на суму 3744 грн.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_10 , не оспорюючи фактичні обставини і кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок скасувати в частині призначеного покарання, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі. Виключити з мотивувальної частини вироку обставину, яка пом'якшує покарання ОСОБА_7 , - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, зазначивши, що обставин, які пом'якшують покарання не встановлено.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом при визначенні покарання не дотримано вимог ст. 65 КК України, зокрема, безпідставно застосовано ст. 66 КК України та визнано обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, щире каяття, оскільки ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності, проте належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Крім того, судом безпідставно визнано обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого активне сприяння розкриттю злочину, так як під час досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_7 не повідомив як саме він розпорядився майном, яким заволодів шляхом зловживання довірою ОСОБА_8 , підтвердивши лише показання потерпілої ОСОБА_9 в частині обставин заволодіння її майном.

Також прокурор вказує на безпідставне застосування ст.75 КК України, оскільки судом не надано правової оцінки ступеню тяжкості кримінального правопорушення, залишено поза увагою дані про підвищену суспільну небезпеку особи обвинуваченого, оскільки останній неодноразово судимий, скоював нові злочини не відбувши покарання за попередніми вироками. Тобто, на думку прокурора, ОСОБА_7 на шлях виправлення не став і належних висновків для себе не зробив, офіційно не працевлаштувався та вчинив новий злочин проти власності, обравши способом свого життя продовження злочинної діяльності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого, який заперечив проти скасування вироку та призначення більш суворого покарання, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судове провадження в суді першої інстанції здійснювалося відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обставини вчиненого та кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 190 КК України ніким з учасників процесу не заперечуються.

Відповідно до 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції дотримано вказані вище вимоги закону України про кримінальну відповідальність.

Доводи апеляційної скарги прокурора про безпідставне визнання обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_7 щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, на думку колегії судів, є необґрунтованими. Так, з матеріалів судового провадження вбачається, що обвинувачений не оспорюючи фактичних обставин вчиненого злочину, свою вину визнав, щиро розкаявся. Також ОСОБА_7 повідомив органу досудового розслідування та суду дійсні обставини заволодіння планшетом, що свідчить про активне сприяння розкриттю злочину.

При призначенні ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України і призначив покарання, вид та розмір якого відповідає вчиненому та особі обвинуваченого у виді 3 років позбавлення волі.

При прийнятті рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням судом першої інстанції враховано обставини скоєного кримінального правопорушення, тяжкість злочину, особу обвинуваченого.

Колегія суддів вважає необхідним врахувати також ту обставину, що з часу ухвалення вироку Шевченківським районним судом м. Києва від 13 лютого 2017 року й по теперішній час ОСОБА_7 виконує умови звільнення його від відбування покарання, став на облік в Канівський місцевий відділ з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції в Чернігівській області, нових злочинів не скоїв, одружився, має на утриманні малолітню дитину, працює.

Під час апеляційного розгляду обвинуваченим надано копію свідоцтва про народження дитини обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також довідку ТОВ «ЕРГОПАК» про те, що ОСОБА_7 дійсно працює на посаді різальника матеріалів та виробів виробництва засобів для чищення.

Тобто обвинувачений, маючи на утриманні малолітню дитину та дружину, підтвердив стійкі соціальні зв'язки, а постійне місце роботи та дотримання вимог звільнення від відбування покарання свідчать про його бажання виправитися.

На думку колегії суддів, рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням належним чином мотивоване у вироку та прийнято судом з дотриманням вимог закону України про кримінальну відповідальність. Дані про особу обвинуваченого, його поведінка після ухвалення вироку, навіть за наявності судимостей, свідчать про можливість його виправлення без відбування покарання.

Виходячи з наведеного, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, оскільки доводи, що в ній викладені, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Тому, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2017 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України, підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2017 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України, - без зміни.

Ухвала Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення.

Судді:

____________ _______________ _______________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4