Справа № 754/16137/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10194/2019
30 жовтня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Волошиної В.М., Панченка М.М.,
за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 13 серпня 2019 року у складі судді Таран Н.Г.,
у справі за заявою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про постановлення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів ім.О.Довженка», генерального директора Державного підприємства «Національної кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка» ОСОБА_5, заступника генерального директора з питань розвитку Державного підприємства «Національної кіностудії художніх фільмів ім.О.Довженка» ОСОБА_6, тимчасово виконуючого обов'язку начальника відділу кадрової роботи Державного підприємства «Національної кіностудії художніх фільмів ім.О.Довженка» ОСОБА_7, головного інженера Державного підприємства «Національної кіностудії художніх фільмів ім.О.Довженка» ОСОБА_8, помічника генерального директора з питань безпеки Державного підприємства «Національної кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка» ОСОБА_9, заступника генерального директора з загальних питань та безпеки Державного підприємства «Національної кіностудії художніх фільмів ім.О.Довженка» ОСОБА_3, касира центральної бухгалтерії Державного підприємства «Національної кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка» ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, майнової, моральної шкоди, зобов'язання відшкодувати заподіяну шкоду,-
У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів ім.О.Довженка» (надалі - ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка»), генерального директора ДП «Національної кіностудії художніх фільмів ім.О.Довженка» ОСОБА_5., заступника генерального директора з питань розвитку ДП «Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка» ОСОБА_6, тимчасово виконуючого обов'язку начальника відділу кадрової роботи Державного підприємства «Національної кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка» ОСОБА_7., головного інженера Державного підприємства «Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка» ОСОБА_8, помічника генерального директора з питань безпеки ДП «Національної кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка» ОСОБА_9., заступника генерального директора з загальних питань та безпеки ДП «Національної кіностудії художніх фільмів ім.О.Довженка» ОСОБА_3., касира центральної бухгалтерії Державного підприємства «Національної кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка» ОСОБА_4., про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, майнової, моральної шкоди, зобов'язання відшкодувати заподіяну шкоду.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано наказ № 205-к від 10 листопада 2015 року про звільнення ОСОБА_1 незаконним. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера центральної бухгалтерії ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка» з 10 листопада 2015 року. Стягнуто з ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, у сумі 122 600 грн., 20 000 грн. моральної шкоди та 1 158 грн. 75 коп. понесених судових витрат - витрати на правову допомогу. Стягнуто з ДП «Національної кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка» на користь держави судовій збір. в сумі 1461 грн. 60 коп.
У квітні 2019 року представником ОСОБА_1. подано заяву про постановлення додаткового рішення у справі, яка обґрунтована тим, що районним судом задоволено одну майнову вимогу та три немайнові вимоги, стягнуто з ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка» 1400 грн. судового збору лише як із однієї майнової вимоги та 0,5 однієї із трьох немайнових вимог, в той час як судом касаційної інстанції в ухвалі про додаткове рішення у цій справі в 2019 році встановлено та зазначено про наявність саме однієї майнової вимоги та трьох немайнових.
Посилаючись на вказане, заявник просив вирішити питання про судові витрати та стягнути з відповідача до державного бюджету України 1800 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13 серпня 2019 року заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про постановлення додаткового рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала складена за відсутності заявника у засіданні, що є порушенням ст. 169 ЦПК України. Крім того, матеріали справи знаходилися в Апеляційному суді м. Києва, так як позивачем була подана апеляційна скарга від 24 червня 2019 року.
Посилаючись на те, що згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неявка сторін не перешкоджає розгляду справи, але не у випадку першої неявки та не у випадку, коли справа знаходиться в іншому слуханні, на якому визначена дата складу суду від 02 липня 2019 року, при тому, що в першому засіданні суддя Таран Н.Г. брала відвід, після чого не могла виносити ухвалу, а справа мала розглядатися іншим складом суду, скаржник просить апеляційну скаргу задовольнити.
Колегія суддів, вислухавши ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу, представників ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка», які просили апеляційну скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 26 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано наказ № 205-к від 10 листопада 2015 року про звільнення ОСОБА_1 незаконним; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера центральної бухгалтерії Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка» з 10 листопада 2015 року; стягнуто з відповідача ДП «Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 122 600 грн., 20 000 грн. моральної шкоди, та 1 158 грн. 75 коп. понесені судові витрати - витрати на правову допомогу; стягнуто з відповідача ДП Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка» на користь держави судовий збір в сумі 1 461 грн. 60 коп.; в іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.127-137 т.3).
Постановою апеляційного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року та постановою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року вказане рішення залишено без змін (а.с.219-222 т.4; 70-74 т.5).
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року, заяву ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Згідно положень ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відмовляючи у задоволенні заяви про постановлення додаткового рішення районний суд виходив з того, що на час розгляду заяви рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року скасоване у зв'язку з нововиявленими обставинами та відмовою у задоволенні позовних вимог, а отже, на даний час відсутні будь-які процесуальні та правові підстави для постановлення додаткового рішення.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими.
Твердження апеляційної скарги про те, що ухвала складена за відсутності заявника у засіданні, що є порушенням ст. 169 ЦПК України, крім того, матеріали справи знаходилися в Апеляційному суді м. Києва, так як позивачем була подана апеляційна скарга від 24 червня 2019 року, колегія суддів визнає необґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Як убачається із долученого до справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 24 липня 2019 року ОСОБА_1 отримано поштове відправлення із викликом до суду на 13 серпня 2019 року о 10:00 год.(а.с.41).
Згідно ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Враховуючи, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про день і час розгляду справи на 13 серпня 2019 року, причини неявки у судове засідання не повідомила та не заявила клопотання про його відкладення, колегія суддів визнає посилання апеляційної скарги щодо порушення районним судом норм процесуального права в частині неналежного повідомлення заявника голослівними та необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги щодо неповажності складу суду, оскільки суддя Таран Н.Г. брала відвід, після чого не могла виносити ухвалу, а справа мала розглядатися іншим складом суду, колегія суддів визнає безпідставними.
Так, зі справи встановлено, що протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд судді Таран Н.Г. (а.с.2).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04 червня 2019 року у складі судді Саламон О.Б. відмовлено у задоволенні представника відповідача Шупик О.А . у задоволенні усної заяви про відвід судді Таран Н.Г. (а.с.15).
Доказів заявлення суддею Таран Н.Г. самовідводу у справі за заявою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про постановлення додаткового рішення, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 13 серпня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 листопада 2019 року.
Суддя-доповідач:
Судді: