Ухвала від 23.10.2019 по справі 363/3877/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 18 вересня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2019 відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 про накладення арешту, та накласти арешт на автомобіль марки «DAF XF 95.430», спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, номер шасі НОМЕР_1 , синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на насіння сільськогосподарського соняшника, яким завантажений напівпричіп автомобіля, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 , комбайн зернозбиральний марки «CLAAS MEDION 310», реєстраційний номер НОМЕР_4 , заводський номер НОМЕР_5 , шасі № НОМЕР_6 .

Автомобіль марки «DAF XF 95.430», спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, номер шасі НОМЕР_1 , синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , завантажений насінням сільськогосподарського соняшника, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль марки «DAF XF 95.430», спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, номер шасі НОМЕР_1 , залишити на зберіганні на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Садова, 20.

Комбайн зернозбиральний марки «CLAAS MEDION 310», реєстраційний номер НОМЕР_4 , заводський номер НОМЕР_5 , шасі № НОМЕР_6 , залишити на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_9 , заборонивши останній вчинення будь-яких правочинів з останнім, та забезпечити зберігання комбайна зернозбирального в задовільному технічному стані.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор зазначав, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, має суттєве значення для встановлення важливих обставин вчинення кримінального правопорушення, та може бути використано як доказ в даному кримінальному провадженні.

Постановою старшого слідчого СВ Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ: автомобіль марки «DAF XF 95.430», спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, номер шасі НОМЕР_1 , синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на насіння сільськогосподарського соняшника, яким завантажений напівпричіп автомобіля, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 , комбайн зернозбиральний марки «CLAAS MEDION 310», реєстраційний номер НОМЕР_4 , заводський номер НОМЕР_5 , шасі № НОМЕР_6 , оскільки дане майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею помилково зазначено, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110150000773 від 12.09.2019 внесено за заявою ОСОБА_10 , однак не надано інформації щодо внесення відомостей за заявами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , оскільки прокурором в ході розгляду клопотання про арешт майна зазначалося, що дані заяви долучено до матеріалів кримінального провадження.

Слідчий суддя дійшов помилкового висновку про те, що прокурором не надано доказів належності земельних ділянок заявникам, оскільки право власності останніх на земельні ділянки підтверджується витягами з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Слідчим суддею помилково залучено у якості представника власника майна ОСОБА_5 , яка є представником ТОВ «Альфатрейд ЛТД», оскільки майно належить не товариству, а приватним особам.

Прокурора у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Альфатрейд ЛТД», яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2019 за № 12019110150000773 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-2 КК України.

Згідно даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 12.09.2019 внесено відомості про те, що 12.09.2019 до чергової частини Вишгородського ВП ГУНП в Київській області надійшла письмова заява ОСОБА_10 про те, що невідомі особи самовільно зайняли земельну ділянку, яка розташована в межах Литвинівської селищної ради Вишгородського району Київської області.

Як зазначено у клопотанні слідчого, 12.09.2019 під час огляду місця події, який проводився в період часу з 18 години 35 хвилин по 19 годину 00 хвилин, на відкритій ділянці місцевості за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Рикунь, вулиця Гагаріна, навпроти домоволодіння № 1, виявлено та вилучено: автомобіль марки «DAF XF 95.430», спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, номер шасі НОМЕР_1 , синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_13 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль марки «DAF XF 95.430». У напівпричіпі вказаного автомобіля виявлено насіння сільськогосподарського соняшника. Крім цього виявлено комбайн зернозбиральний марки «CLAAS MEDION 310», реєстраційний номер НОМЕР_4 , заводський номер НОМЕР_5 , шасі № НОМЕР_6 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_7 належить ОСОБА_9 , оскільки вказаними транспортними засобами здійснювалося безпосереднє захоплення земельних ділянок шляхом збирання врожаю у вигляді сільськогосподарського соняшника.

Постановою старшого слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 від 13.09.2019 автомобіль марки «DAF XF 95.430», спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, номер шасі НОМЕР_1 ,завантажений насінням сільськогосподарського соняшника, та комбайн зернозбиральний марки «CLAAS MEDION 310» визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12019110150000773.

18.09.2019 старший слідчий СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області з клопотанням, погодженим прокурором відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 , в якому просила накласти арешт на автомобіль марки «DAF XF 95.430», спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, номер шасі НОМЕР_1 , синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на насіння сільськогосподарського соняшника, яким завантажений напівпричіп автомобіля, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 , комбайн зернозбиральний марки «CLAAS MEDION 310», реєстраційний номер НОМЕР_4 , заводський номер НОМЕР_5 , шасі № НОМЕР_6 .

Крім того, слідчий просила автомобіль марки «DAF XF 95.430», спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, номер шасі НОМЕР_1 , синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , завантажений насінням сільськогосподарського соняшника, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль марки «DAF XF 95.430», спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, номер шасі НОМЕР_1 , залишити на зберіганні на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Садова, 20, а комбайн зернозбиральний марки «CLAAS MEDION 310», реєстраційний номер НОМЕР_4 , заводський номер НОМЕР_5 , шасі № НОМЕР_6 , залишити на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_9 , заборонивши останній вчинення будь-яких правочинів з останнім, та забезпечити зберігання комбайна зернозбирального в задовільному технічному стані.

Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2019 відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На переконання колегії суддів, надані суду матеріали, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що автомобіль марки «DAF XF 95.430», спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, номер шасі НОМЕР_1 , синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , насіння сільськогосподарського соняшника, яким завантажений напівпричіп автомобіля, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 , комбайн зернозбиральний марки «CLAAS MEDION 310», реєстраційний номер НОМЕР_4 , заводський номер НОМЕР_5 , шасі № НОМЕР_6 , відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та мають значення речових доказів у кримінальному провадженні №12019110150000773.

Як вірно встановив слідчий суддя, вказані транспортні засоби виявлено не на земельних ділянках, які належать ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , а в с. Рукунь, Вишгородського району Київської області. Слідчим не надано документів, які б підтверджували, що ним було обстежено земельні ділянки, із прив'язкою до координат, які належать ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , та не доведено, що саме ці земельні ділянки були самовільно зайняті ТОВ «Альфатрейд ЛТД»

Слідчий у клопотанні та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника.

З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на належне ТОВ «Альфатрейд ЛТД» майно, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи зазначеного товариства потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

На переконання колегії суддів, орган досудового розслідування у розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

Зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 18 вересня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

____________ ___________ ___________

ОСОБА_1 ОСОБА_14 ОСОБА_3

Попередній документ
85389214
Наступний документ
85389216
Інформація про рішення:
№ рішення: 85389215
№ справи: 363/3877/19
Дата рішення: 23.10.2019
Дата публікації: 21.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: