Ухвала від 03.10.2019 по справі 756/16785/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-кп/824/2401/2019 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1

Категорія КК: ч. 1 ст. 121 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

в складі головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 31.07.2013 за ч. 2 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 06 червня 2019 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 3328 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Вирішено питання з речовими доказами та процесуальними витратами.

Цим вироком ОСОБА_8 визнано винним у тому, що 29 жовтня 2018 року, приблизно о 00 год. 15 хв. він, перебуваючи поблизу бази відпочинку «Изумрудная» по АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_10 , під час словесного конфлікту, маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , наніс останньому шість ударів предметом, схожим на ніж, в область тулуба та лівого стегна, в результаті чого потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровья.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 , посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, просить змінити вирок, перекваліфікувати його дії з ч.1 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України.

Своє прохання обґрунтовує тим, що судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлено невірно та не надано належної оцінки зібраним доказам у їх сукупності. Так, апелянт зазначає, що судом не взято до уваги події, які передували нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому, а саме те, що перебуваючи на базі відпочинку, під час словесного конфлікту, саме ОСОБА_10 наніс йому кілька ударів по голові, на які він не відреагував. Також, обвинувачений зазначає, що судом не було взято до уваги, що наміру завдавати будь-кому тілесних ушкоджень він не мав, а лише захищався від протиправних дій потерпілого ОСОБА_10 , який за територією бази наносив йому удари по голові.

Вказує, що судом не було враховано показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які зазначили, що чули, як ОСОБА_10 , знаходячись за територією бази говорив, що тепер він може розібратись з ОСОБА_8 і ніхто йому не перешкодить в цьому. Свідок ОСОБА_13 надав показання про те, що бачив, як ОСОБА_8 під час нанесення ударів ножем нахилив голову і лівою рукою прикривав її. Ці показання, на думку апелянта, свідчать про те, що він захищався від нападу і наміру спричинити тяжкі тілесні ушкодження не мав.

Також, апелянт зазначає, що ОСОБА_10 перебував в стані сильного алкогольно-наркотичного сп'янінні, а тому не контролював себе і припинив наносити йому удари, тільки після отриманих тілесних ушкоджень, що також вказує на перебування обвинуваченого в стані необхідної оборони.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважав вирок законним та обґрунтованим, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджені наявними доказами у їх сукупності, які перевірялися судом першої інстанції в ході судового розгляду.

Зокрема вина обвинуваченого підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , які спільно з обвинуваченим та потерпілим святкували день народження знайомого та надавали першу медичну допомогу ОСОБА_10 після нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень, викликали співробітників поліції, та даними, що містяться у висновках судових медичної та психіатричної експертиз, протоколах огляду м'ясця події від 29.10.2018, проведення слідчого експерименту від 06.12.2018 та інших доказах.

Зазначені докази докладно викладені у вироку суду першої інстанції, оцінені в сукупності, є належними та допустимими.

Згідно показань як самого обвинуваченого, так і потерпілого факт нанесення 29.10.2018 близько 00 год. 15 хв. біля бази відпочинку «Изумрудная» по вул. Прирічній, 37 в м. Києві, ОСОБА_8 ударів ножем ОСОБА_10 , в результаті чого останній отримав тяжкі та легкі тілесні ушкодження не заперечується.

Однак обвинувачений зазначав про те, що вночі біля бази відпочинки він не зрозумів хто його бив та захищаючись наносив удари ножем без наміру спричинити тілесні ушкодження.

Згідно даних висновку судово-медичного експерта № 2057/Е від 06.12.2018 у ОСОБА_10 на момент госпіталізації мали місце наступні пошкодження: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва, яке ускладнилось лівобічним гемо пневмотораксом, проникаюче поранення живота з евентерацією тонкої кишки та великого чепця, ушкодженням шлунку, тонкої та товстої кишки, яке ускладнилось гемоперітонеумом; непроникаючі колото-різані рани грудної клітини зліва, здухвинної ділянки зліва, колото-різаних ран лівого стегна. Характер та морфологічні властивості, виявленого ушкодження свідчать про те, що вони утворились від 6 дій травмуючого предмету (предметів), якому (яким) притаманні колюче-ріжучі властивості. Часові дані, наведені в медичній документації, свідчать про те, що тілесні ушкодження були спричинені до 00.17 29 жовтня 2018 року. За ступенем тяжкості ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва, яке ускладнилось лівобічним гемо пневмотораксом, проникаючого поранення живота з евентерацією тонкої кишки та великого чепця, ушкодженням шлунку, тонкої та товстої кишки, яке ускладнилось гемоперітонеумом, за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. За ступенем тяжкості ушкодження у вигляді непроникаючих колото-різаних ран грудної клітини зліва, здухвинної ділянки зліва, колото-різаних ран лівого стегна, за критерієм тривалості розладу здоров'я, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менше ніж 21 добу.

Згідно з даними судово-психіатричного експерта № 776 від 04.12.2018, у період часу, до якого відноситься діяння, ОСОБА_8 не виявляв ознак будь-якого психічного розладу. За своїм психічним станом у період часу, до якого відноситься діяння, ОСОБА_8 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Доводи апеляційної скарги обвнуваченого про те, що він захищався від неправомірних дій потерпілого, який неодноразово наносив йому тілесні ушкодження, спростовуються показаннями потерпілого та свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , згідно з якими між обвинуваченим та потерпілим дійсно мала місце сварка спочатку в денний час на території бази відпочинку, проте саме ОСОБА_8 його провокував, постійно ображав ОСОБА_10 , в ході святкування дня народження демонстрував наявність ножа, яким він може скористатись для спричинення тілесних ушкоджень, поводив себе агресивно. З показань потерпілого та свідків вбачається, що близько 00.15 год., коли вони покинули території бази, ініціатором сварки знов став обвинувачений. Потерпілий дійсно вдарив його, у відповідь ОСОБА_8 дістав ніж та умисно наніс йому шість ударів в різні частини тіла. В правдивості показань свідків та потерпілого колегія суддів сумніву немає, оскільки вони є послідовними та узгоджуються з іншими доказами, які містяться в матеріалах судового провадження, та яким була надана оцінка у вироку суду.

В матеріалах судового провадження відсутні будь-які дані, які б свідчили про наявність у обвинуваченого тілесних ушкоджень та підтверджували доводи його апеляційної скарги про сприйняття реальної загрози своєму життю, в результаті чого він застосував ніж та наніс тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_10 .

Зазначене також підтверджується даними протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 29.10.2018, згідно з яким ОСОБА_8 був затриманий через 8 годин після скоєння кримінального правопорушення, затримання відбувалось з участю захисника ОСОБА_18 . Наявність будь-яких тілесних ушкоджень у обвинуваченого вказаний протокол не містить.

Матеріали провадження не містять відомостей про звернення ОСОБА_8 за медичною допомогою з приводу наявності у нього тілесних ушкоджень ні під час затримання., ні в подальшому.

Отже, враховуючи спосіб та знаряддя злочину, яким був ніж, кількість, характер і локалізацію поранень, а саме нанесення шести колото-різаних ран як проникаючих, так і непроникаючих в область тулуба, відсутність даних про здійснення потерпілим нападу на обувинуваченого біля бази відпочинку, поведінку обвинуваченого після скоєного, а саме втечу з місця пригоди після повідомлення про наслідки скоєного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність у ОСОБА_8 умислу саме на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, а не на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчиненого у разі перевищення меж необхідної оборони в результаті неправомірних дій потерпілого, як вказує в своїй апеляційній скарзі обвинувачений.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вирок Деснянського районного суду м. Києва від 06 червня 2019 року щодо ОСОБА_8 , як законний та обгрунтований, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга обвинуваченого, - без задоволення.

Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Києва від 06 червня 2019 року, яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України, - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення.

Судді:

_________________ _________________ ___________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4