Справа № 466/3327/15-ц Головуючий у 1 інстанції:
Провадження № 22-з/811/290/19 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
04 листопада 2019 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду Шандра М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі суддів Цяцяка Р.П., Крайник Н.П. та Шеремети Н.О. від розгляду справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 11 березня 2019 року та на додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 11 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, про участь у вихованні малолітньої дитини,
30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід колегії суддів у складі суддів Цяцяка Р.П., Крайник Н.П. та Шеремети Н.О. від розгляду даної справи. Заява обґрунтована тим, що апелянт у даній справі - ОСОБА_2 працює на посаді помічника судді Львівського апеляційного суду, перебуває у дружніх відносинах з головуючим суддею - Цяцяком Р.П. та є кандидатом на зайняття вакантної посади судді Львівського апеляційного суду. Наведені обставини викликають у неї сумніви у неупередженості та об'єктивності суддів при розгляді справи.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року визнано відвід, заявлений ОСОБА_1 колегії суддів у складі суддів Цяцяка Р.П., Крайник Н.П. та Шеремети Н.О., необґрунтованим.
Відповідно до ч.3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , доходжу висновку про відсутність підстав для відводу колегії суддів у складі суддів Цяцяка Р.П., Крайник Н.П. та Шеремети Н.О.
Згідно ч. 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У заяві не наведено підстав для відводу колегії суддів у складі суддів Цяцяка Р.П., Крайник Н.П. та Шеремети Н.О. які визначені у пп.1-5 ч.1 ст.36 ЦПК України.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності суду відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у даній справі.
За об'єктивним критерієм визначається чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див, серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп.27,28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства») (Pullar v.United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Нормами ЦПК України не передбачено неможливості розгляду судом справи, учасником якої є працівник цього суду. Крім цього ОСОБА_2 є помічником судді, який не входить до складу колегії, що визначена для розгляду даної справи.
Також підставою для відводу колегії суддів не може слугувати той факт, що ОСОБА_2 є кандидатом на зайняття вакантної посади судді Львівського апеляційного суду.
Доводи ОСОБА_1 про перебування судді Цяцяка Р.П. та апелянта ОСОБА_2 у дружніх відносинах є голослівними.
Обгрунтованих даних про те, що колегія суддів у складі суддів Цяцяка Р.П., Крайник Н.П. та Шеремети Н.О. порушує право ОСОБА_1 на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, матеріали справи не містять.
Наведені у заяві про відвід обставини не свідчать про те, що судді Цяцяк Р.П., Крайник Н.П. та Шеремета Н.О. прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду справи та не дають підстав для висновку про упередженість та необ'єктивність суддів.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суддя,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі суддів Цяцяка Р.П., Крайник Н.П. та Шеремети Н.О. відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду М.М. Шандра