Справа № 465/3735/19 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.
Провадження № 33/811/987/19 Доповідач: Урдюк Т. М.
30 жовтня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М., з участю прокурора Терещенко В.Е., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Пащука Р.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 01 серпня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП,
постановою судді Франківського районного суду м. Львова від 01 серпня 2019 року ОСОБА_1 визнаний винним за ч.2 ст. 172-6 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 384 грн. 20 коп. судового збору.
Як вказано у постанові судді, в протоколі про адміністративне правопорушення від 26 червня 2019 року № 546 зазначається, що ОСОБА_1 , займаючи посаду начальника відділення повітрянодесантної служби військової частини НОМЕР_1 , відповідно до примітки до статті 172-6 КУпАП, підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно повідомив про суттєві зміни у майновому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Опрацюванням відомостей з Єдиного державного Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, зокрема про придбання 09.11.2017 року, автомобіля «CITROEN BERLINGO», 2006 року випуску, вартістю 125800 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись із зазначеною постановою судді суду першої інстанції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 01 серпня 2019 року та закрити провадження у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначає, що суддею місцевого суду не перевірені обставини вчинення адміністративного правопорушення та дані, які мають значення для справи, а висновок про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, є необґрунтованим.
ОСОБА_1 зазначає, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції НАЗК, а тому перевірку у вказаній справі було здійснено неуповноваженою особою та без відповідного повідомлення уповноваженого органу, а відтак з перевищенням посадових повноважень і така справа підлягає закриттю.
Також ОСОБА_1 зазначає, що адміністративне стягнення було накладене поза межами строку накладення такого стягнення, а тому згідно з п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі підлягає закриттю.
Крім того, на його думку, суддя місцевого суду належним чином не встановив дату виявлення адміністративного правопорушення.
Заслухавши адвоката особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, який підтримав подану апеляційну скаргу, прокурора на заперечення доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Частиною другою ст. 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Згідно з ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
У підрахунку законодавчого порогу, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, сума становить 80 000 гривень.
Відповідно до пункту 6 розділу 2 «Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, суб'єкти декларування письмово повідомляють НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другою статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми на офіційному веб-сайті НАЗК.
Згідно з пунктом 2 розділу 2 зазначеного порядку повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування подається через електронну мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті суб'єкта декларування після реєстрації в Реєстрі.
На переконання апеляційного суду, висновок судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, є обгрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів.
Згідно з інформацією з Регіонального сервісного центру у Львівській області МВС України, 09.11.2017 року в ТСЦ 4641 РСЦ МВС у Львівській області було зареєстровано за договором купівлі-продажу № 4641/2017/700748, укладеному в ТСЦ, транспортний засіб марки «CITROEN BERLINGO», сірого кольору, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вартість автомобіля на день реєстрації складала 125800 грн.
Ураховуючи, що вартість придбаного транспортного засобу - автомобіля «CITROEN BERLINGO», 2006 року випуску, перевищує поріг у 50 прожиткових мінімумів (в редакції Закону на момент вчинення правопорушення), встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (80 000 гривень), у ОСОБА_1 на виконання ч.2 ст.52 Закону № 1700-VII виник обов'язок у десятиденний термін з моменту придбання майна, яке перевищує 50 прожиткових мінімумів, письмово повідомити НАЗК про суттєву зміну у майновому стані.
Таким чином, упродовж періоду з 00:00 год. 10 листопада 2017 року до 23:59 год. 19 листопада 2017 року у ОСОБА_1 виник обов'язок повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.
Згідно з опрацюванням відомостей Єдиного державного Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 не повідомив за встановленою формою НАЗК про суттєві зміни в майновому стані щодо придбання 09.11.2017 року рухомого майна - автомобіля «CITROEN BERLINGO», 2006 року випуску, вартістю 125800 грн., а про придбання такого вказав лише при подачі щорічної декларації.
Оскільки адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 172-6 КУпАПнастає за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, внесення відомостей до щорічної декларації про набуття у власність майна не впливає на склад вказаного адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 не було надано належних та допустимих доказів як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій, того, що він був позбавлений можливості вчасно подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а також не навів поважних причин несвоєчасного подання такого повідомлення.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції НАЗК, то такі доводи є безпідставними, оскільки, відповідно до ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати, зокрема уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) щодо ст.1724-1729 КУпАП.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в частині закінчення строків накладення адміністративного стягнення, оскільки в силу ч. 3 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Таким чином, законодавець пов'язує строк накладення адміністративного стягнення з моментом виявлення правопорушення та з моментом його вчинення.
Згідно з даними листа заступника прокурора Західного регіону України військової прокуратури від 29 травня 2019 року, адресованого начальнику Управління захисту економіки у Львівській області ДЗЕ Національної поліції України, такий просить перевірити інформацію щодо можливої наявності в діяннях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, у зв'язку з тим, що останній не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, а саме не повідомив про придбання 09.11.2017 року автомобіля «CITROEN BERLINGO», вартістю 125800 грн.
Таким чином, уповноваженим особам прокуратури Західного регіону України стало відомо про факт придбання автомобіля та неповідомлення ОСОБА_1 за встановленою формою про суттєві зміни в майновому стані у день, який ототожнюється з днем надсилання вказаного запиту, а саме 29 травня 2019 року.
Оскаржуване рішення про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, було прийнято суддею 01 серпня 2019 року, а тому підстави для закриття провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП відсутні.
Водночас, апеляційний суд звертає увагу на помилковість висновків судді про те, що датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу, 25 червня 2019 року, оскільки такі поняття не є тотожними, водночас вказана помилковість не вплинула на обсяг вини ОСОБА_1 та правильність висновків судді щодо необхідності накладення на нього адміністративного стягнення.
Суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ураховуючи вищенаведене, постанова судді є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 01 серпня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М.Урдюк