Дата документу 04.11.2019 Справа № 336/1104/19
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 336/1104/19Головуючий у 1-й інстанції Дмитрюк О.В. Повний текст рішення складено 01.06.2019 року.
Пр. № 22-ц/807/2664/19Суддя-доповідач Гончар М.С.
04 листопада 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Подліянової Г.С., Кочеткової І.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя
У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вищезазначеним позовом (а.с.2-4), який в подальшому уточнила (а.с. 14-16) та в якому просила поділити спільне майно подружжя, стягнувши з ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію вартості Ѕ частини автомобіля «Lexus» GS 350, 2007 року випуску, об'єм двигуна 3,5 л, реєстраційний номер НОМЕР_1 в сумі 175500,00 грн.
В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що 14.09.2012 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. З 2019 року шлюб фактично розпався і сторони почали проживати окремо. Вона звернулась до відповідача з пропозицією добровільно поділити майно, яке було придбано у шлюбі, а саме: автомобіль «Lexus» GS 350, 2007 року випуску, об'єм двигуна 3,5 л, седан чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який було придбано ними в листопаді 2018 р. за спільні кошти. ОСОБА_1 відмовився в добровільному порядку поділити спільне нажите майно та надати договір купівлі - продажу вказаного транспортного засобу. З метою уникнення поділу автомобіля, після того, як вони стали проживати окремо та шлюб фактично розпався, відповідач 21.02.2019 р. перереєстрував належний їм автомобіль на його родичку - ОСОБА_3 . Відповідно до експертного висновку ТОВ «Брок сервіс плюс» станом на 21.02.2019 р. середня ринкова вартість автомобіля «Lexus» GS 350, 2007 року випуску, об'єм двигуна 3,5 л, становить 351000,00 грн.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Дмитрюк О.В. (а.с. 9).
Ухвалою суду першої інстанції (а.с.34) спрощене позовне провадження у цій справі відкрито з повідомленням (викликом) сторін.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2019 року (а.с. 66-70) позов ОСОБА_2 у цій справі задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в рахунок компенсації вартості належної їй частки автомобіля «Lexus» GS 350, 2007 року випуску, об'єм двигуна 3,5 л, реєстраційний номер НОМЕР_1 , грошову суму в розмірі 175500,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 1755,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 75-80) просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок компенсації вартості належної їй частки автомобіля «Lexus» GS 350, 2007 року випуску, об'єм двигуна 3,5 л, реєстраційний номер НОМЕР_1 , грошову суму в розмірі 14939,50 грн., вирішити питання про судові витрати.
Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29.12.2017 року №452/2017 ліквідовано зокрема: Апеляційний суд Запорізької області та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область з місцезнаходженням у місті Запоріжжі.
Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 «Про переведення суддів» судді Апеляційного суду Запорізької області переведені до Запорізького апеляційного суду, який почав роботу з 05 жовтня 2018 року.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Маловічко С.В. (а.с. 84).
Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 06 вересня 2019 року (а.с. 115).
В автоматизованому порядку у цій справі суддею Подліяновою Г.С. замінено суддю Маловічко С.В. у зв'язку із тривалою хворобою останньої (а.с.120-121).
Позивач не скористалась своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу Банку у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом.
Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
Ухвалою апеляційного суду дану справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 1 ЦПК України (а.с.122).
В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Встановлено, що позивач ОСОБА_2 із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржувала.
Відповідач ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі фактично лише в частині розміру стягнутої з нього на користь позивача компенсації вартості належної їй частки автомобілю.
За таких обставин, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі лише в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в частині розміру стягнутої з відпорвідача на користь позивача компенсації вартості належної їй частки автомобілю.
У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскаржуємої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц).
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі, керувався ст.ст. 4, 12 - 13, 81, 261, 264, 265, 354 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позову позивача у цій справі, оскільки спірний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, цінним майном, відповідач всупереч вимогам ЦК та СК України, розпорядився ним на власний розсуд, здійснив його відчуження, використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї і не на її потреби, так само як приховав його, без письмової згоди подружжя, а тому позивач має право на стягнення з відповідача грошової компенсації у розмірі 1/2 вартості спірного транспортного засобу при його поділі.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження,вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.
Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що в підтвердження вартості спірного автомобіля позивачем ОСОБА_4 надано експертний висновок про оцінку майна - колісного транспортного засобу - автомобіль легковий марки «Lexus» GS 350, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складений ТОВ «Брок Сервіс Плюс» (а.с.19-30), згідно із яким визначено середню ринкову вартість згаданого колісного транспортного засобу станом на 21.02.2019 р. в розмірі 351000,00 грн.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами (ч.1, п.1 ч.2 ст.76 ЦПК України).
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.95 ЦПК України).
На спростування наданих позивачем відомостей щодо вартості спірного автомобіля, відповідач надав довідку про внесення інформації зі звіту про оцінку вартості КТЗ, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , згідно якого вартість КТЗ «Lexus» GS 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 21.02.2019 р. складає 29879,00 грн. (а.с.49-51).
Оцінюючи докази, надані сторонами в обґрунтування їх доводів щодо вартості спірного автомобіля, у відповідності з положеннями ст.12, 80 ЦПК України, суд першої інстанції правильно прийняв до уваги висновок, наданий позивачем, який за своїм змістом є більш обґрунтованим та змістовним, оскільки містить, окрім іншого, опис процесу оцінки, методичні підходи та методи оцінки, що давало суду першої інстанції підстави вважати його більш об'єктивним.
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача у цій справі, яку він вважає єдино правильною.
Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України.
Апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Доказами, передбачені ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, які можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом у цій справі на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в межах доводів апеляційної скарги відповідача, є надані відповідачем апеляційному суду договори: комісії від 21.02.2019 року між Перша філія ПП «Коронтія» та ОСОБА_1 (копія а.с.91-92) та купівлі-продажу від 21.02.2019 року між Перша філія ПП «КОРІНТІЯ» та ОСОБА_3 (копія а.с. 89-90), за змістом яких: за домовленістю сторін ціна вищезазначеного автомобілю становить 29879,00 грн.
Проте, цими доказами не спростовуються правильно встановлені судом першої інстанції фактичні обставини цієї справи та правильні висновки суду першої інстанції в частині рішення, що є предметом апеляційного оскарження у цій справі, щодо розміру стягнутої з відповідача на користь позивача компенсації вартості належної їй частки автомобілю.
Оскільки, ціна вищезазначеного автомобілю у цих договорах визначена «за домовленістю сторін, узгоджена сторонами» у сумі 29879,00 грн.
«Ціна автомобілю за згодою вищезазначених сторін», до яких не відноситься позивач у цій справі ОСОБА_2 , та «дійсна вартість автомобілю» не є тотожними поняттями.
Згідно із п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Встановлено, що сторони у цій справі - позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 , як колишнє подружжя, не досягли згоди про дійсну вартість вищезазначеного автомобілю на час розгляду цієї справи судом першої інстанції.
Так, позивач ОСОБА_4 у суді першої інстанції у цій справі наполягала на вартості вищезазначеного автомобілю у розмірі 351000,00 грн. (експертний висновок про оцінку майна - колісного транспортного засобу - автомобіль легковий марки «Lexus» GS 350, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складений ТОВ «Брок Сервіс Плюс» (а.с.19-30).
Відповідач ОСОБА_1 у суді першої інстанції у цій справі наполягав на вартості вищезазначеного автомобілю у розмірі 29879,00 грн. (довідка про внесення інформації зі звіту про оцінку вартості КТЗ, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , згідно якого вартість КТЗ «Lexus» GS 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 21.02.2019 р., а.с.49-51).
Проте, суд першої інстанції правильно вважав, що зазначена відповідачем ОСОБА_1 вартість легкового автомобілю марки «Lexus» GS 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,2007 року випуску, з об'ємом двигуна 3,5 літрів, вочевидь не відповідає дійсній вартості цього автомобілю.
Відповідачем ОСОБА_1 не доведено у цій справі у суді першої інстанції належними, допустимими доказами наявність у вищезазначеного автомобілю будь-яких пошкоджень, які могли би так значно вплинути на вартість вищезазначеного автомобілю, зменшити останню.
Хоча, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).
Підстави для звільнення від доказування відповідача ОСОБА_1 , зокрема дійсної вартості вищезазначеного автомобілю, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.
Відповідач ОСОБА_1 не надав суду першої інстанції належних, допустимих доказів у спростування позову позивача у цій справі, зокрема в частині дійсної вартості вищезазначеного автомобілю у розмірі 351000,00 грн. (розрахунок компенсації вартості Ѕ частини автомобілю: 351000,00 грн./2=175500,00 грн.).
Оцінювач ФОП ОСОБА_5 не попереджався судом про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту, крім того, цей звіт явно не узгоджується із доказами, наявними у матеріалах цієї справи у їх сукупності.
За змістом ст. 89 ЦПК України: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ж одні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; с уд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
В силу вимог ст. 81 ч. 7 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Апеляційним судом за власною ініціативою з сайту AUTO.RIA отримано вартість аналогічного автомобілю марки «Lexus» GS 350, 2007 року випуску, з об'ємом двигуна 3,5 літрів (а.с. 124-129), за змістом якої вартість такого автомобілю складає, навіть, 15000,00 доларів США станом на 01.11.2019 року, що за курсом станом на 01.11.2019 року 2481,9089 грн. за 100 доларів США становить: 15000,00 доларів США* 24,8190 = 372285,00 грн./2 = 186142,50 грн. - компенсація вартості Ѕ частини автомобілю.
Проте, в силу вимог ст. 13 ч. 1 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог.
Встановлено, що позивач у цій справі просила стягнути з відповідача вартість Ѕ частини вищевказаного автомобілю у сумі 175500,00 грн., виходячи із меншої дійсної вартості автомобілю 351000,00 грн. /2.
За таких обставин, найбільш наближеною до дійсної вартості вищезазначеного автомобілю є саме вартість, зазначена та підтверджена позивачем належними, допустимими доказами у цій справі.
Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.
Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення.
В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.
Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті в частині, яка є предметом апеляційного оскарження.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, у цій справі або ж його зміни.
Крім того, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови відповідачу ОСОБА_1 у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок позивача ОСОБА_2 будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, у тому числі у вигляді судового збору (а.с.74), сплаченого ним при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду у цій справі.
Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2019 року у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного перегляду, залишити без змін.
В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в частині, яка була предметом апеляційного перегляду, безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 04.11.2019 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Подліянова Г.С.Кочеткова І.В.