Дата документу 22.10.2019 Справа № 320/3247/19
Єдиний унікальний №320/3247/19 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-сс/807/965/19 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.199 КПК України
22 жовтня 2019 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Вишгород Київської області, громадянина України, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_6 .
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_9 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 вересня 2019 року, якою задоволене клопотання слідчого Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі, ОСОБА_10 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 та продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 до 24-00 години 25 жовтня 2019 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ризики, які виправдовують тримання особи під вартою не зменшились, і більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного; досудове розслідування не закінчено, існує необхідність у проведенні низки слідчих дій у кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_9 просить вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляд домашнього арешту або застави.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим, оскільки ОСОБА_6 раніше не судимий, не має на меті уникати кримінальної відповідальності, має вищу освіту, мешкає разом з матір'ю, батьком та важко хворою бабусею (міцні соціальні зв'язки), позитивно характеризується, має постійне місце мешкання (реєстрації), не є соціально небезпечною особою, має поганий стан здоров'я, здатен виконувати обов'язки покладені при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
04 травня 2019 року ним було отримано інформацію щодо надходження до Хортицького ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області звернень (заяв про злочин) від ОСОБА_11 з питань скоєння відносно неї кримінальних злочинів за період 2018-2019 років та ін.
В ході вивчення матеріалів кримінальних проваджень №12019080070000047 за ч.2 ст.194 КК України та №42019080370000020 за ч.2 ст.189 КК України, а саме письмових показань ОСОБА_11 у якості потерпілої з приводу підпалу її автомобілю «Ніссан Максіма» д.н.з. НОМЕР_1 , встановлено, що ОСОБА_11 надала завідомо неправдиві заяви - повідомлення (показання) про нібито вчинення відносно неї саме ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вказаних кримінальних правопорушень.
Так, у протоколі допиту від 06 січня 2019 року допитана у якості потерпілої у к/п №12019080070000047 за ч.2 ст.194 КК України ОСОБА_11 вказала, що підпал її автомобілю «Ніссан Максіма» д.н.з. НОМЕР_2 скоїв незнайомий їй чоловік, одягнений у куртку з капюшоном.
25 квітня 2019 року ОСОБА_11 була допитана прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону у якості потерпілої у кримінальному провадженні №2019080370000020 за ч.2 ст.189 КК України та вказала, що підпал її автомобілю «Ніссан Максіма» д.н.з. НОМЕР_1 , скоїли її знайомі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , яких вона бачила особисто на місці скоєння зазначеного кримінального правопорушення.
Апелянт вважає, що ОСОБА_11 дала завідомо неправдиві показання про вчинення злочину та завідомо неправдиві показання відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про вчинення нібито зазначеними особами відносно неї кримінальних правопорушень.
01 липня 2019 року за вказаними фактами було подано заяву у порядку ст.214 КПК України до Хортицького ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у відношенні ОСОБА_11 за ст.ст. 383,384 КК України.
Також захисник вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, щодо ОСОБА_6 в даному кримінальному провадженні відсутні та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, оскільки після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного.
Згідно з ухвалою слідчого судді, до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Другого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ТУ ДБР проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_11 щодо вимагання військовослужбовцем Нацгвардії ОСОБА_7 передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , з метою заволодінням чужим майном, а саме грошовими коштами у розмірі 4 000 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 01 жовтня 2018 року еквівалентно 113079,00грн), що належать ОСОБА_11 , з корисливих мотивів, умисно, за попередньою змовою групою осіб вимагав грошові кошти у потерпілої за наступних обставин.
Так, приблизно у жовтні 2018 року ОСОБА_11 отримала страхову виплату у розмірі 40 000 доларів США за смерть цивільного чоловіка ОСОБА_12 , про що ОСОБА_7 був обізнаний.
Цього ж місяця 2018 року, більш точний час та дата слідством не встановлені, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_11 та попрохав з ним зустрітися. В ході зустрічі останній познайомив її з ОСОБА_6 , який висунув вимогу передати йому з ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 4 000 доларів США.
У подальшому, будучи обізнаними про наявність у ОСОБА_11 грошових коштів, у ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_6 та іншими особами виник умисел на заволодіння майном ОСОБА_11 , а саме грошовими коштами в розмірі 4000 доларів США.
З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими особами, розробили злочинний план, спрямований на вимагання грошових коштів від ОСОБА_11 шляхом погроз знищення індивідуального майна та фізичного насильства шляхом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .
Так, відповідно до заздалегідь розробленого плану ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та інші особи розподілили між собою ролі, а саме: ОСОБА_6 повинен був чинити психологічній тиск, ОСОБА_7 повинен був отримувати грошові кошти під особисті гарантії припинення тиску та вчиняти погрози спричинення насилля над потерпілою, з метою спонукання її до передачі вищезазначеної суми грошових коштів, яка в подальшому була визначена останніми як 5000 доларів США, та вчинити дії щодо передачі грошових коштів вказаним особам на їх вимогу.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на вимагання чужого майна, діючи з прямим умислом, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 24 квітня 2019 року приблизно о 13-50 год. прибув на автомобілі «SКОDА ОСТАVІА-А5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ОСОБА_6 в раніше визначене ними місце, біля будинку №24 по пр.Металургів м. Запоріжжя, де, залишивши вказаний автомобіль, зустрівся з ОСОБА_11 та висунув їй вимогу, з метою отримання суми, яка вимагалася раніше, про надання суми в розмірі 5 000 доларів США, що еквівалентно 133 440,00 грн, згідно з офіційним курсом НБУ станом на 24 квітня 2019 року.
У свою чергу, ОСОБА_11 , сприймаючи раніше висунуті погрози насильства над собою, а також знищення її майна, будучи наляканою та поставленою в умови, за яких відмова від передачі грошових коштів ОСОБА_7 , які вимагав останній, може призвести до небажаних наслідків для неї, а тому погодилась на незаконні вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , щодо передачі грошей.
Виконуючи злочинні вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , 24 квітня 2019 року приблизно о 14-00 год., знаходячись в салоні автомобілю «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_4 , на проїжджій частині біля будинку №24, розташованого по пр.Металургів, м. Запоріжжя, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , надавши гарантії особистої безпеки ОСОБА_13 та її майну, якщо будуть виконані їх вимоги щодо передачі раніше обумовленого розміру грошових коштів, приймаючи раніше висунуті погрози реально, ОСОБА_11 передала ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 5 000 доларів США, що еквівалентно 133 440 гривень, згідно офіційного курсу станом на 24 квітня 2019 року, після чого останні були затримані.
Таким чином, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими особами, одержали від ОСОБА_11 грошові кошти, які належали останній, в особливо великих розмірах на загальну суму 5 000 доларів США, що еквівалентно 133 440,00 грн, згідно з офіційним курсом НБУ.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.189 КК України.
24 квітня 2019 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України та 25 квітня 2019 року останнім здійснено повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
26 квітня 2019 року ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 червня 2019 року.
Досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу з покладенням на підозрюваного обов'язків завершити не виявилось можливим, у зв'язку з великим обсягом та специфікою процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування.
У зв'язку з чим, постановою військового прокурора Запорізького гарнізону Південного України ОСОБА_14 від 17 червня 2019 року строк досудового розслідування даного кримінального провадження продовжено до трьох місяців, тобто до 25 липня 2019 року.
20 червня 2019 року ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25 липня 2019 року.
24 липня 2019 року ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області продовжено строк досудового розслідування до п'яти місяців, тобто до 25 вересня 2019 року.
24 липня 2019 року ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22 вересня 2019 року.
17 вересня 2019 року ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 25 жовтня 2019 року.
Підставою для продовження строку досудового розслідування є об'єктивна необхідність у долучені до матеріалів кримінального провадження всіх матеріалів, отриманих за результатами проведення НСРД та висновків судових експертиз, виконання вимог ст.290 КПК України, складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді; захисника-адвоката ОСОБА_9 та підозрюваного ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і наполягав на законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з таких підстав.
За змістом ст.199 КПК України, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання особи під вартою, має дослідити надані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу та з'ясувати конкретні причини тривалого строку досудового розслідування і тримання особи під вартою.
Відповідно до вимог ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався зазначених вимог закону при розгляді вищевказаного клопотання.
З наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому у судовому засіданні заслухано доводи самого підозрюваного, його захисника, прокурора та з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо продовження строку тримання особи під вартою.
Як вбачається з наданих матеріалів провадження та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, яке у відповідності до ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів.
Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами: показаннями потерпілої ОСОБА_11 від 25 квітня 2019 року; відомостями з протоколу огляду місця події від 24 квітня 2019 року; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24 квітня 2019 року, тощо.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
У рішенні ЄСПЛ від 14 березня 1984 року у справі "Феррарі-Браво проти Італії" зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Колегія суддів вважає, що надані слідчим та прокурором докази є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_6 міг вчинити вищевказане кримінальне правопорушення, тобто про те, що останній обґрунтовано підозрюється у інкримінованому йому правопорушенні.
Об'єктивних даних, які б свідчили про те, що вказані докази отримані з порушенням порядку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, колегією суддів не встановлено.
Колегія суддів вважає, що на даному етапі розслідування підозра цілком обґрунтована, достовірність отриманих відомостей буде перевірятись під час досудового розслідування, а в подальшому - судового розгляду.
Отже, доводи сторони захисту про непричетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому кримінального правопорушення також мають ретельно перевірятися в ході досудового розслідування та судового розгляду у встановленому законом порядку.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя встановив, що такі доводи є обґрунтованими, зазначені ризики не зменшилися та продовжують існувати на даний час, та даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
Слідчий суддя, відповідно до вимог ст.178 КПК України, врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 в їх сукупності, а саме, те, що він обґрунтовано підозрюється у кримінальному правопорушенні, а також врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, конкретні обставини цього правопорушення, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваному, але в межах строку досудового розслідування.
Також слідчим суддею перевірено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою та встановлено, що розслідування не завершено з об'єктивних причин.
Крім того, колегія суддів бере до уваги ті обставини, про які зазначено у клопотанні слідчого, а саме те, що на час звернення з клопотанням неможливо було завершити досудове розслідування через необхідність виконати ряд слідчих та процесуальних дій, зволікання з проведенням яких з боку органу досудового розслідування не вбачається.
Також, з урахуванням положень п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд обґрунтовано не визначив розмір застави.
Свої висновки слідчий суддя належним чином вмотивував.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість тримання особи під вартою, суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, щодо стану здоров'я підозрюваного, правильності висновків слідчого судді не спростовують, з огляду і на те, що відомостей про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в умовах СІЗО, в матеріалах провадження немає, та при апеляційному розгляді суду апеляційної інстанції таких відомостей не надано.
Враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та його фактичні обставини, а також докази, долучені до клопотання, доводи сторони захисту про те, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки - проживає разом з батьками та важкохворою бабусею, правильності висновків слідчого судді теж не спростовують.
Отже, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 вересня 2019 року, якою задоволене клопотання слідчого Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі, ОСОБА_10 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 та продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 до 24-00 години 25 жовтня 2019 року, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4