Єдиний унікальний номер 233/5206/18 Номер провадження 22-ц/804/2662/19
Номер провадження 22-ц/804/2662/19
30 жовтня 2019 року Донецький апеляційний суд в складі колегії:
судді-доповідача: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Ротар Я.Б.
розглянувши в приміщенні суду в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2019 року у цивільній справі №233/5206/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -
В жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина в вигляді земельної ділянки. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є вона та її мати - відповідач по справі, яка відмовилася від своєї частки спадщини на її користь.
На час смерті батька вона проживала з ним за однією адресою, тож шляхом фактичного проживання прийняла спадщину, не звертаючись в шестимісячний термін до нотаріальної контори.
Проте, постановою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено через втрату оригіналу державного акту про право власності на цю земельну ділянку Серії ДН 133164 , отриманого її батьком 09.11.2004 року на підставі розпорядження голови Костянтинівської райдержадміністрації від 09.08.2004 року, за №436.
Просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на земельну ділянку, № 1 - пашня, кадастровий номер 1422484400:09:000:0012, площею 21,75 г, розташовану на землях Софіївської (Новоартемівської) сільської ради Костянтинівського району.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 28 січня 2019 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням, особою, яка не брала участь у справі ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішення суду першої інстанції. В обґрунтування посилалася на те, що вона є дочкою від першого шлюбу померлого ОСОБА_4 ..
Позивач ОСОБА_2 не повідомляла її про смерть батька та про звернення до нотаріуса, вона не знала про наявність у батька рухомого та нерухомого майна.
Від ОСОБА_5 вона дізналась про наявність оскаржуваного рішення,яким визнано право власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 Вважає, що дане рішення порушує її права, як спадкоємця та ухвалено із порушенням норм процесуального права без її участі.
Вона зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, але отримала відмову з причини пропуску строку. Проте, строк нею було пропущено з поважних причин, оскільки вона не знала про відкриття спадщини та постійно доглядає за своєю хворою матір'ю.
Зазначає, що вже звернулась до Костянтинівського міськрайонного суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У відзивах на апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зазначили, що ОСОБА_6 знала про спадщину, оскільки спілкувалася з батьком. Остання була обізнана про те, що у родини виникли проблеми, пов'язані з документами на ділянку, проте в усній формі ОСОБА_6 повідомила, що вона не претендує на спадщину.
В судове засідання з'явилися ОСОБА_6 та її представник-адвокат Бондаренко Д.В., представник ОСОБА_3 -адвокат Сітало В.І.. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 -не з'явилися , про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення повісток.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату,час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не зявилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка є спадкоємицею після смерті свого батька, однак оформити спадщину не має можливості із- за втрати оригіналу правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам та узгоджується з положеннями ст.1261,ч.3 ст.1268,ст.1273 ЦК України.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку загальною площею 27,93 га, розташовану на землях Софіївської сільської ради (колишня - Новоартемівська сільська рада) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала йому на праві власності відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ДН №133164 від 09.11.2004 р., виданого на підставі розпорядження голови Костянтинівської райдержадміністрації від 09.08.2004 р. №436, зареєстрованому в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.
Копія зазначеного державного акту на право власності на земельну ділянку була видана ОСОБА_2 міськрайонним управлінням у Костянтинівському районі та м. Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із вказівкою про те, що державний акт Серії ДН №133164 від 09.11.2004 р. за №3064, який було видано ОСОБА_4 , зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності 09.11.2004 р. №3064.
Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 у відповідності до ст.1261 ЦК України є позивач як дочка спадкодавця і відповідач як дружина спадкодавця.
Відповідач у відповідності до ст.1273 ЦК України протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, відмовилася від спадщини на користь позивача як дочки спадкодавця, що підтверджено копією її заяви приватному нотаріусу Костянтинівського нотаріального округу Панасенко І.П..
Позивач за ч.3 ст.1268 ЦК України прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою виконавчого комітету Софіївської сільської ради №116 від 12.07.2017 року.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 20.07.2017 року заведена спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Постановою приватного нотаріуса Костянтинівського районного нотаріального округу Панасенко І.П. від 21 вересня 2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку у зв'язку з тим, що належність земельної ділянки спадкодавцеві документально не підтверджується, оскільки оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку втрачений, а інформація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня .
За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач як спадкоємець першої черги має право на спадщину після смерті батька та правильно визнав за нею право власності у зв'язку із тим, що втрачено оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку та вона не має можливості оформити свої спадкові права в нотаріуса.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що також є дочкою померлого ОСОБА_4 від першого шлюбу та в підтвердження надала копію свідоцтва про народження ОСОБА_7 та копію свідоцтва про укладення шлюбу №341334.
Приписами ч. 1 ст. 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, ч. 1 ст. 1270 ЦК України встановлений строк у шість місяців для прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини,він вважається таким, що не прийняв її.
Як зазначила ОСОБА_1 , після того, як вона дізналася про наявність оскаржуваного рішення, вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Після отримання відмови у зв'язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини, вона звернулась з позовною заявою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області. Вона з батьком за його життя не спілкувалася і не проживала з ним разом.
Таким чином, на час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції було встановлено, що у визначений законом строк до нотаріуса звернулася з заявою щодо прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 лише відповідач по справі, позивач проживала разом із померлим.
ОСОБА_1 у встановлений законом строк для прийняття спадщини до нотаріуса не зверталася, чим пропустила строк на прийняття спадщини, що нею самою не оспорюється. Тобто на момент ухвалення судового рішення по справі відповідно до положень ч.1 ст.1272 ЦК України вона вважається такою, що не прийняла її.
За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав для залучення по справі в якості сторони ОСОБА_1 ..
Як зазначила апелянт, лише зараз вона звернулася до суду з позовом для визначення їй додаткового строку на прийняття спадщини.
В разі надання такого строку, ця обставина може стати нововиявленою відносно оскаржуваного рішення.
Доводи про те, що при розгляді справи суд зобов'язаний був встановити коло спадкоємців та з'ясувати, що апелянт також є спадкоємицею, є безпідставними.
Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
В наданій суду нотаріусом спадковій справі знаходилася заява відповідачки ОСОБА_3 , датована 20.07.2017 року та довідка виконавчого комітету Софіївської сільської ради про те, що на момент смерті ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 у належному йому житловому будинку окрім нього були зареєстровані ОСОБА_3 -дружина , ОСОБА_2 -дочка та ОСОБА_8 -падчекрка.
Посилання на те, що позивачем не правильно визначено відповідача по справі, не може бути прийнятим до уваги, оскільки зазначене не впливає на правильність висновків суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення чи неправильне застосування судом норм матеріального права судом першої інстанції.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є законними та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, які йому було відомо під час ухвалення рішення суду, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 28 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 04 листопада 2019 року.
Судді: