Справа 688/1239/19
№ 1-кп/688/114/19
Ухвала
04 листопада 2019 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівці Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Хабаровськ Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, інваліда П групи,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
встановив:
ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 30 березня 2018 року близько 13 год., перебуваючи поблизу домоволодіння ОСОБА_4 , розташованого по провулку Сергія Оврашка,15 в м.Шепетівці Хмельницької області, під час словесного конфлікту з останньою, що виник на ґрунті довготривалих неприязних відносин, у присутності ОСОБА_8 , з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс останній один удар кулаком правої руки в ділянку грудної клітки, внаслідок чого остання впала спиною на бетонне покриття та вдарилася потилицею. Продовжуючи свої злочинні дії, об'єднані єдиним умислом, ОСОБА_7 наніс ОСОБА_4 , що знаходилася у лежачому положенні, послідовно один удар кулаком правої руки в ділянку нижньої щелепи зліва, один удар кулаком лівої руки в ділянку шиї справа та один удар правою ногою в ділянку лівого передпліччя. Вказаними діями ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці кута нижньої щелепи зліва, струсу головного мозку, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, як такі що спричинили короткочасний розлад здоров'я; двох синців на задній поверхні лівого передпліччя, синця на передній поверхні грудної клітки в ділянці тіла грудини, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_6 заявив клопотання, в якому просив призначити повторну комплексну судово-медичну експертизу, проведення якої доручити експертам Хмельницького обласного бюро СМЕ. Дане клопотання обґрунтував тим, що висновок судово-медичного експерта ОСОБА_9 є неповним та необґрунтованим, оскільки в судовому засіданні експерт не зміг дати відповідь на запитання щодо струсу головного мозку виявленого у потерпілої, оскільки він не є спеціалістом в галузі неврології. Вважає, що струс головного мозку та гіпертонічна хвороба, які були встановлені у потерпілої на 5 день перебування на лікуванні, можуть свідчити про те, що травму вона отримала не 30 березня 2018 року, крім того вони могли вплинути на перебіг хвороби та на стан самопочуття потерпілої в бік важкості, а також на тривалість лікування, що підтверджено поясненнями лікаря-невролога ОСОБА_10 , що був допитаний ним як свідок (спеціаліст) 21 жовтня 2019 року та його пояснення відкриті стороні обвинувачення в порядку, визначеному ст.290 КПК України. Крім того, при проведенні експертизи не взято до уваги дослідження КТ і МРТ, що викликає сумніви в обґрунтованості висновку щодо тривалості лікування потерпілої понад 6 днів та висновку про те, що завдані тілесні ушкодження потягли короткочасний розлад здоров'я, що вплинуло на кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст.125 КК. України. Виникло питання яким критерієм встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень керувався експерт, оскільки при однакових розмірах синців, виявлених на різних ділянках тіла, відніс одні з них до тілесних ушкоджень легкого ступеня, що потягли короткочасний розлад здоров'я, а інші до тілесних ушкоджень легкого ступеня, що не потягли короткочасного розладу здоров'я. Просив призначити повторну комплексну судово-медичну експертизу із залученням різних спеціалістів які володіють спеціальними знаннями кожний у своїй галузі: судово-медичного експерта, терапевта та невролога. На вирішення експертам поставити питання: « а) Чи є спільними симптоми при ситуаційному стресі: головний біль, нудота, хиткість при ході, головокружіння, обтяженому наявністю у потерпілої (до травми) захворювання - гіпертонічної хвороби П ст., ризик високий, залізодефіцитна анемія, систолічний тиск 180 давати картину струсу головного мозку на 5 день, а саме 03.04.2018р.( травма зі слів потерпілої виникла 30.03.2018р.), якщо так, то по якому критерію симптоматики можливо встановити струс головного мозку а не прояви зазначених соматичних захворювань? б) Коли з'являється і на яку добу зникає основна неврологічна симптоматика струсу головного мозку без наявності супутніх захворювань описаних у першому питанні, та як може вплинути на тривалість симптоматики струсу головного мозку (обтяження такої травми) наявність до травми гіпертонічної хвороби П ст., залізодефіцитної анемії, підвищеного тиску у ОСОБА_4 , який є критерієм для судмедексперта робити висновок про віднесення такого тілесного ушкодження як струс головного мозку до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Чи вплинули такі супутні хвороби у ОСОБА_4 на тривалість розладу її здоров'я; в) Чи є вагомим не описаний в дослідницькій частині висновків СМЕ №148 стосовно ОСОБА_4 . НІСТАГМ при першому огляді лікаря невролога, який поставив струс головного мозку, та відсутність даних про лабораторні та спеціальні дослідження КТ, МРТ та при їх відсутності. Як це вплинуло на достовірність висновку експерта щодо тяжкості тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_4 ; г) Чому експерт при наявності у потерпілої тілесних ушкоджень у вигляді синців: на задній поверхні н/3 лівого передпліччя 2 синців розміром 6х6см та 3х3см відніс їх до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я, а в ділянці кута нижньої щелепи зліва розміром 3х3см - до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Чи вірні такі суперечливі висновки, чи вони хибні? До яких тілесних ушкоджень слід віднести синець в ділянці кута нижньої щелепи зліва? д) Які тілесні ушкодження в сукупності спричинені ОСОБА_4 та чи відповідають вони часу їх отримання саме 30.03.2018 року?»
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника ОСОБА_6 про призначення повторної комплексної судово-медичної експертизи. Крім клопотання захисника, надав власне клопотання, в якому навів обґрунтування необхідності призначення комплексної експертизи. Зазначив, що під час проведення судово-медичної експертизи №148 допущено численні порушення законодавства, оскільки йому як обвинуваченому не було забезпечено його право на відвід експерта, а тому висновок експерта є недопустимим доказом. Повідомлення про підозру він отримав після завершення досудового розслідування, що також є підставою стверджувати про визнання висновку експерта недопустимим доказом. Вважає, що власноручний підпис експерта про те, що йому відомі статті КК про відповідальність, права та обов'язки не є попередженням про суть відповідальності та її наслідки за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Крім того, при оформленні висновку експертизи не було дотримано вимог про зазначення у вступній частині висновку даних щодо назви та номеру кримінальної справи, кількості томів та листів справи, переліку об'єктів та зразків, що надійшли на експертизу, та про зазначення в дослідницькій частині докладного опису процесу дослідження і всіх виявлених при цьому фактичних даних з вказівкою методів та методик, що застосовувались. З огляду на таке вважає висновок експерта недопустимим доказом, що викликає сумніви в правильності та об'єктивності такої експертизи.
Прокурор ОСОБА_3 заперечила проти задоволення клопотання захисника щодо призначення повторної комплексної судово-медичної експертизи, у зв'язку з відсутністю підстав для її проведення. Так не може бути проведена повторна комплексна експертиза, оскільки в даному кримінальному провадженні не проводилась первинна комплексна експертиза. В судовому засіданні експерт детально роз'яснив свій висновок, який є обґрунтованим та правильним. Спростовуючи обґрунтування обвинуваченого зазначила, що під час відкриття матеріалів кримінального провадження та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, від обвинуваченого не надходило заяв про відвід експерту, будь-яких заперечень чи додаткових клопотань. Зазначила, що в ухвалі слідчого суді про призначення експертизи містяться відповідні відомості про попередження експерта про кримінальну відповідальність, а сам висновок містить всі необхідні відомості. Експер в судовому засіданні додатково надав роз'яснення, щодо питань, які виникали у сторін
Потерпіла ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання про призначення повторної комплексної судово-медичної експертизи, оскільки експертиза проведена з дотриманням законодавства, висновок експерта ґрунтується на відомостях, які він сприймав безпосередньо, є обґрунтованим та не викликає сумнівів.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дійшов висновку, що клопотання захисника та обвинуваченого про призначення повторної комплексної судово-медичної експертизи не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно із ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до ч.1 п.2 ст.242 КПК України експертиза проводиться щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.01.1998 року повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
Як встановлено в судовому засіданні під час досудового розслідування даного кримінального провадження призначена судово-медична експертиза, відповіді, на питання в якій, з обґрунтуванням, викладені відповідно у висновку експерта №148 від 16 квітня 2018 року. Даний висновок складений на підставі фактичних даних, отриманих в процесі проведення експертизи, жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість висновків експертизи матеріали провадження не містять. Висновки проведеної експертизи є повними, логічними та об'єктивними, надані в межах компетенції експерта, ґрунтуються на результатах дослідження.
Судово-медична експертиза у даному кримінальному провадженні призначена ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду від 02 квітня 2018 року та проведена Шепетівським міжрайонним відділенням судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України. Експерт ОСОБА_9 визначений для проведення даної експертизи в установленому порядку ознайомлений зі своїми правами та обов'язками, передбаченими ст.69 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 К3К України за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків, відповідно до вимог ч.2 ст. 102, ст.70 КПК України, що стверджується його підписом у висновку експерта за № 148.
Отже, судом не встановлено порушень закону при призначенні та проведенні судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_4 , які привели б до визнання цього доказу неналежним та недопустимим.
Не вбачає суд і порушень закону при проведенні судово-медичної експертизи, на які посилається сторона захисту - щодо не зазначення у висновку лабораторних та спеціальних досліджень КТ, МРТ та не зазначення у висновку супутніх хвороб потерпілої (гіпертонічної хвороби, залізодефіцитної анемії), які у неї були до отримання травми,
Так, в судовому засіданні, при роз'ясненні власного висновку, експерт ОСОБА_9 зазначив, що при обстеженні потерпілої, остання скаржилась на нудоту, головокружіння, а тому, виявивши симптоми струсу головного мозку, він направив її на консультацію до невропатолога, який в подальшому підтвердив вказаний діагноз. КТ та МРТ це вид діагностики, який визначає грубі порушення головного мозку, а струс головного мозку це функціональний діагноз, який виставляється лікарем на підставі неврологічної симптоматики, тому дані комп'ютерної томографії при складанні висновку не приймалися ним до уваги, оскільки не діагностують струсу головного мозку. Зазначив, що гіпертонічна хвороба потерпілої, не є травмою, не пов'язана з травмою, а тому не приймалась до уваги при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки така хвороба та сама тривалість перебування потерпілої на лікуванні, не впливає на тяжкість тілесних ушкоджень та на струс головного мозку. Тяжкість тілесних ушкоджень визначається за їх характером, а не тривалістю лікування. Зазначив, що струс головного мозку є тілесним ушкодженням, що викликає короткочасний розлад здоров'я, не залежно від тривалості лікування. Експерт підтримав власний висновок, вказав, що він ґрунтується на даних медичної документації та пояснень обстежуваної, і відповідає вимогам правил проведення судово-медичних експертиз.
Отже наявний у матеріалах справи висновок судово-медичного експерта №148 від 16 квітня 2018 року щодо отриманих тілесних ушкоджень потерпілою містить всі відповіді на поставлені запитання, визначає ступінь тяжкості та характер отриманих тілесних ушкоджень, механізм їх отримання та причинно-наслідковий зв'язок. Даний висновок не містить суперечностей та обґрунтований з наукової точки зору, тому підстав для проведення повторної експертизи, а також комплексної експертизи, суд не вбачає.
Відповідно до п. 13. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30 травня 1997 року у випадках, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну, комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об'єктивності експертного дослідження. Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.
Висновок експерта є одним із видів документів, котрим можуть підтверджуватися або спростовуватися певні обставини, на які посилаються сторони. Висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Висновок експерта буде враховуватись поряд з іншими перевіреними судом доказами при вирішенні справи по суті.
За таких обставин, суд не вбачає необхідності проведення повторної судово-медичної та комплексної судово-медичної експертизи, тому у задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 242, 332, 371,372,392 КПК України
ухвалив:
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 про призначення повторної комплексної судово-медичної експертизи відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
Суддя