Справа № 675/2360/19
Провадження № 1-в/675/188/2019
"01" листопада 2019 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглядавши у відкритому судовому засіданні в м. Ізяслав Хмельницької області в режимі відеоконференції клопотання Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» про поміщення засудженого ОСОБА_5 до одиночної камери,-
До Ізяславського районного суду Хмельницької області надійшло клопотання Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» про поміщення засудженого ОСОБА_5 (по тексту - ОСОБА_5 , засуджений) до одиночної камери на 1 (один) місяць.
Клопотання вмотивоване тим, що засуджений ОСОБА_5 під час надання 24.10.2019 року о 14 год. 50 хв. телефоних розмов по рухомому (мобільному) зв'язку в кабінеті начальника віділення установи виконання покарання висловлювався нецензурною лайкою, а на законні вимоги припинити телефону розмову відреагував нетактовно, та самовільно набрав та зателефонував на номер «102», який не був зазначений у його заяві про надання телефонної розмови, після чого телефонна розмова була перервана.
Як вважає адміністрація Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» засуджений допустив порушення п. 1 ч. 3. ст. 107 та п. 10 ч. 4 ст. 107 КВК України та п. 2 розділу 14 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.
На думку установи виконання покарань такий засуджений своєю поведінкою та невиконанням обов'язків засудженого негативно впливає на основну масу засуджених, а тому з врахуванням ст. 135 КВК України, з метою проведення посилених заходів виховного впливу його доцільно утримувати в ізоляції від основної маси засуджених шляхом поміщення до одиночної камери.
У судовому засіданні представник Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» вказав на обгрунтованість поданого клопотання, вважаючи, що поведінка засудженого об'єктивно свідчить про необхідність вжиття саме таких заходів дисциплінарного характеру, позаяк інші явно не забезпечили належний виховний вплив. Просив звернути увагу на попередню поведінку засудженого, який неодноразово та систематично вчиняє порушення вимог тримання засуджених та на його поведінку у судовому засіданні, що свідчить про обгрунтованість застосування саме такого стягнення.
У судовому засіданні засуджений вказав, що його поведінка є виключно наслідком дій та рішень адміністрації колонії та обумовлена реакцією на неналежні умови його утримання. На думку засудженого та його захисника підстави для задоволення поданого клопотання відсутні, так як не з'ясовані мотиви такої поведінки. Також засуджений вказав, не оспорюючи факту здійснення телефонного дзвінка на службу «102» без відповідної заяви, що наявне в матеріалах справи письмове визнання вини було оформлено внаслідок обіцянок адміністрації накласти більш м'яке стягнення аніж поміщення до одиночної камери.
Засуджений та його захисник просили суд відхилити клопотання про поміщення ОСОБА_5 до одиночної камери.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив суд його задовольнити.
Заслухавши доводи учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання щодо порушеного відносно засудженого дисциплінарного провадження, суд приходить до переконання про обгрунтованість поданого клопотанням начальника установи та наявність законних підстав для його задоволення.
Вирішуючи подане клопотання судом враховано наступне.
Так, у відповідності до п. 13-2 ч. 1 ст. 537 та п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України питання про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у вигляді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночні камери) вирішується судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Частиною 4 статті 539 КПК України встановлено, що подання про застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) розглядаються протягом 24 годин з моменту надходження відповідного клопотання (подання) до суду суддею одноособово.
Згідно ст. 131-1 КВК України дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов'язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.
Як встановлено судом, вироком Апеляційного суду Херсонської області від 17.03.2003 року ОСОБА_5 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 3, ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 3, ст. 125 ч. 2, ст. 15 ч. 2 ст. 289 ч. 3, ст. 187 ч. 4, ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 6, 13, ст. 15 ч. 2 ст. 115 п.п. 1, 6, 13, ст. 147 ч. 2, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Згідно матеріалів клопотання засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання у Державній установі «Замкова виправна колонія (№58)».
Разом з тим, як вбачається з рапортів старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_7 , старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_8 , сержанта внутрішньої служби ОСОБА_9 , старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_10 від 24.10.2019 року кожен, засуджений ОСОБА_5 24.10.2019 року о 14 год. 50 хв. під час надання телефонних розмов по рухомому (мобільному) зв'язку в кабінеті начальника відділення висловлювався нецензурною лайкою, відреагував негативно на вимогу припинити телефонну розмову та самовільно зателефонував на номер «102», який не був зазначений у заяві про надання телефонної розмови.
Згідно рапорта начальника сектору - начальника віділення СПС сектору для тримання чоловіків засуджених до довічного позбавлення волі капітана внутрішньої служби ОСОБА_4 від 28.10.2019 року в ході виховної бесіди засуджений ОСОБА_5 вину визнав та надав письмове пояснення.
Як вбачається з письмового пояснення засудженого ОСОБА_5 від 28.10.2019 року, останній без будь-якого примусу добровільно повністю підтвердив обставини, які викладені у рапортах від 24.10.2019 року та просив врахувати, що свою вину визнає, зобов'язується не вчиняти подібних дій.
Як визначено п. 2 розділу 14 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань для проведення телефонних розмов у визначеному адміністрацією установи виконання покарань місці встановлюються таксофони та забезпечується наявність засобів рухомого (мобільного) зв'язку, які знаходяться на обліку установи.
Телефонні розмови проводяться за рахунок засудженого під контролем представника адміністрації установи виконанням покарань протягом дня у вільний від роботи час і поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну. За необхідності та за погодженням з адміністрацією установи виконання покарань телефонну розмову може бути надано у будь-який час.
При цьому, телефонні розмови надаються засудженому за його письмовою заявою, в якій зазначаються місцезнаходження, телефонний номер абонента та тривалість розмови.
У разі якщо засуджений набирає телефонний номер абонента, який не зазначений у заяві, вживає під час телефонної розмови нецензурні слова, телефонна розмова припиняється, про що робиться відмітка на заяві засудженого.
Суд враховує, що згідно заяви від 21.10.2019 року засуджений ОСОБА_5 звертався про надання йому телефонної розмови, в якій не зазначено номер «102», на який би мав намір здійснити телефонний дзвінок. Така обставина не оспорюється і засудженим, а відтак відсутні підстави вважати, що обставини, які ставиться у вину не мали місця.
На переконання суду покликання ОСОБА_5 та його захисника на відсутність складу дисциплінарного правопорушення з огляду, що не було враховано мотиви такої поведінки та дій засудженого, слід відхилити, оскільки вони спрямовані виключно тільки на ухилення засудженого від притягнення до відповідальності, і розцінюються як своєрідний спосіб захисту.
Клопотання засудженого щодо виклику в якості свідків осіб, які складали рапорти, судом в процесі судового розгляду також були відхилені з огляду на відсутність підстав для додаткового доведення засудженим обставин, які останнім не оспорюються, що було розцінено як затягування судового розгляду з метою уникнення притягнення до дисциплінарної відповідальності по спливу строку, передбаченого ч. 3 ст. 134 КВК України.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 107 КВК України, засуджені зобов'язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами.
У відповідності до п. 10 ч. 4 ст. 107 КВК України, засудженим забороняється вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КВК України, за порушення встановленого порядку відбування покарання до засуджених можуть застосовуватися заходи стягнення, зокрема, переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
Тобто, переведення до одиночної камери є найсуворішим видом заходів стягнення, що може бути застосований до засудженого. Даний захід стягнення застосовується у виключних випадках, коли засуджений відкрито відмовляється виконувати вимогу режиму відбування покарання, своїми діями негативно впливає на процес виправлення інших засуджених, протидіє адміністрації установи в закріпленні режиму відбування покарання, на профілактичні бесіди та інші заходи дисциплінарного впливу не реагує, належних висновків для себе не робить.
Згідно ч. 1 ст. 135 Кримінально-виконавчого кодексу України питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань.
Відповідно до ч. 6 ст. 135 Кримінально-виконавчого кодексу України поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за рішенням суду. У разі прийняття на засіданні дисциплінарної комісії рішення про поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) адміністрація установи виконання покарань протягом двадцяти чотирьох годин направляє до суду відповідне клопотання (подання) разом із рішенням комісії.
Як встановлено судом, дисциплінарною комісією Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» (протокол №74) від 21.06.2018 року прийнято рішення стосовно переведення засудженого ОСОБА_5 до одиночної камери на 1 місяць.
Згідно ч. 1 ст. 134 КВК України при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
Відповідно до ч. 9 ст. 134 КВК України стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу.
Беручи до уваги те, що засуджений ОСОБА_5 неодноразово порушував режим утримання та встановлений порядок відбування покарання, за що, починаючи з 21.10.2002 року 55 разів піддавався дисциплінарним стягненням, при цьому, тільки починаючи з березня 2019 року було застосовано 12 дисциплінарних стягнень, в тому числі, 5 - у виді поміщення до карцеру, належних висновків для себе не зробив та не бажає робити, а також враховуючи безуспішність застосування до засудженого інших заходів впливу, суд приходить до висновку про правомірність його поміщення до одиночної камери строком на 1 місяць.
На думку суду, сам факт щодо порушення ОСОБА_5 режиму відбування покарання, який мав місце 24.10.2019 року о 15 год. 50 хв. є доведеним і знайшов своє підтвердження поясненнями засудженого у судовому засіданні, його письмовим поясненням від 28.10.2019 року, зафіксований рапортами відповідальних осіб колонії від 24.10.2019 року, перевірених в ході засідання дисциплінарної комісії 29.10.2019 року.
Крім того, засуджений у судовому засіданні не спростував вчиненого ним порушення Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, фактично такі обставини були ним стверджено.
Суд також враховує, що своєю демонстративною і явно вираженою зухвалою поведінкою засуджений ОСОБА_5 подає негативний приклад для інших засуджених, належних висновків свідомо не бажає робити, своєю поведінкою негативно впливає на засуджених, систематично порушує встановлений порядок відбування покарання.
Негативна спрямованість засудженого ОСОБА_11 , яка знайшла своє документальне відображення у наданих суду характеристиках, довідках про стягнення та заохочення, дає суду об'єктивні підстави вважати, що останній на шлях виправлення вперто не стає, натомість вчиняє дії, щоб негативно впливати на засуджених.
Тим самим, з врахуванням відсутності медичних протипоказань, суд дійшов висновку, що подання слід задовольнити та застосувати до засудженого дисциплінарне стягнення у виді переведення засудженого до одиночної камери на 1 місяць, що об'єктивно відповідає тяжкості та характеру вчиненого ним дисциплінарного проступку.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 134 КВК України, суд вважає можливим допустити негайне виконання накладеного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 132, 134, 135 КВК України, суд,-
Клопотання начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» про поміщення засудженого засудженого ОСОБА_5 до одиночної камери задовольнити.
Застосувати до засудженого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , захід дисциплінарного стягнення у вигляді переведення його до одиночної камери установи строком на 1 (один) місяць.
Ухвала в частині виконання застосованого стягнення виконується негайно, але може бути оскаржена через Ізяславський районний суд Хмельницької області до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим - протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя : ОСОБА_1