Справа № 675/2327/19
Провадження № 2/675/797/2019
29 жовтня 2019 року м. Ізяслав
Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Король О.В., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; третя особа - ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності, визнання спільним боргу та визнання недійсним договору дарування,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 ; третя особа - ОСОБА_3 про визнання за собою права особистої приватної власності на 1/2 приміщення магазину з котельнею, складом та уборною, що знаходиться по АДРЕСА_1 , на земельну ділянку з кадастровим №6822110100 НОМЕР_1 :0169, площею 0, 0300 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , на земельну ділянку з кадастровим №6822110100 НОМЕР_1 :0413, площею 0, 0278 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0, 540 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнання спільним боргом з ОСОБА_2 за борговим зобов'язанням у сумі 50 000 доларів США перед ОСОБА_3 за борговою розпискою від 15.12.2015 року; визнання недійсним договір дарування автомобіля, укладеного між ним та ОСОБА_2 посвідчений нотаріусом 08.11.2018 року за №2819.
Разом з тим, вказана позовна заява не може бути прийнята судом, оскільки не в повному обсязі відповідає вимогам процесуального закону.
Як визначає ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Крім того, слід відмітити, що у відповідності до п.п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Разом з тим, позивачем у позові в обгрунтування обраного способу захисту заявлена вимога про визнання за ним права особистої приватної власності на нерухоме майно, яке як вбачається зі змісту позовної заяви належить йому на праві приватної власності.
Слід звернути увагу, що обраний позивачем спосіб захисту прав сам по собі має сприяти ефективному відновленню порушеного права.
Попри покликання позивача щодо оспорення відповідачем його права власності на вказане вище майно, без будь-якої вказівки в який спосіб та на якій правовій підставі воно оспорюється, останній не врахував, що саме особа, яка оспорює право, а не особа право якої оскаржується, може в установленому порядку звернутися до суду про визнання за собою такого права в установленому порядку.
Суддя зазначає, що в своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним і воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
У контексті заявлення вимог про визнання права особистої приватної власності слід звернути увагу, що таке питання є предметом розгляду під час поділу спільного сумісного майна подружжя, і, якщо таке право оспорюється, то саме в рамках розгляду такої справи визначається статус відповідного спірного майна.
У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно п.п. 3, 4 ч. 2 вказаної вище статті ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою, що тягне наслідки, визначені ч. 3 ст. 44 ЦПК України.
Згідно до п.п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Тим самим, суддя пропонує позивачу на виконання п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та з врахуванням ст.ст. 4, 44 ЦПК України зазначити зміст позовних вимог та виклад обставин, якими
обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини в частині визнання за собою права особистої приватної власності на майно, про яке вказує у позовній заяві.
Суддя також звертає увагу, що позивач вказуючи у позовній заяві третю особу не зазначає її повний процесуальний статус у відповідності до ст. 52 або ст. 53 ЦПК України, як і не вказує на яких підставах її слід залучати та яким чином може вплинути рішення по даному спору на її права та обов'язки.
Відтак, суддя пропонує позивачу врахувати вказане вище при визначенні учасників спору.
Крім того, позивач у позові вказує, що обставини у позовній заяві будуть ним доведені у суді належними та допустимими доказами, в тому числі і показами свідків, про що в установленому порядку будуть заявлені відповідні клопотання.
Однак, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
При цьому, згідно приписів ч. 5 ст. ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Також слід вказати і те, що відповідно до п. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2019 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 гривні, а позовні вимоги заявлені позивачем є як майновими, так і немайновими.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, вона має сплати суму судового збору, що дорівнює 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, становить 768, 40 гривень.
За вказаною статею Закону за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру слід сплатити судовий збір, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно квитанції від 16.09.2019 року позивачем підтверджено сплату судового збору в розмірі 9605,00 грн., тобто 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - максимальний розмір за 5 позовних вимог майнового характеру.
Разом з тим, подана позовна заява ОСОБА_1 містить ще одну вимогу немайнового характеру щодо визнання недійсним договору дарування автомобіля, укладеного між ним та ОСОБА_2 посвідчений нотаріусом 08.11.2018 року за №2819.
Таким чином, з огляду на такі позовні вимоги позивачу при зверненні до суду з зазначеною позовною заявою необхідно було сплатити судовий збір 768, 40 грн.
Відтак, позивачу, поряд з усуненням недоліків позовної заяви, що зазначені вище, з урахуванням зазначеної ціни позову по майнових вимогах та за наявності вимоги немайнового характеру слід доплатити судовий збір у розмірі 768, 40 грн., а також надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали з наданням оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, а саме її недоплачену частину в сумі 768, 40 гривень.
Керуючись ст.ст. 4, 44, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; третя особа - ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності, визнання спільним боргу та визнання недійсним договору дарування,- залишити без руху.
Надати позивачу - ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, терміном 7 (сім) днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде їй повернута.
Залишення позовної заяви без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Король