Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/811/19
Провадження № 2-о/670/35/19
04 листопада 2019 року смт. Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Потапова О.О.,
з участю секретаря Кушнір-Чуприни О.В.,
за відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Віньківці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Зіньківська сільська ради Віньковецького району Хмельницької області про встановлення факту прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною заявою, у якій просила встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 . Вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а після смерті сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично вступила у спадщину та прийняла спадкове майно, в тому числі, земельну ділянку за № 233, площею 5,09 га, що розташована на території Іванівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту серії КР № 3524081800:02:00:233 від 20 квітня 2000 року виданого на ім'я ОСОБА_3 .
В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Станіславівка Віньковецького району Хмельницької області помер її брат ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 5,09 га, яка розташована на території Іванівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Цю спадщину прийняла його мати ОСОБА_2 , яка на момент смерті сина проживала разом з ним. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Спадкоємцем за законом після її смерті є її донька - ОСОБА_1 . Своїм правом на отримання спадщини після померлої матері на майно померлого брата, як спадкоємиця ОСОБА_1 скористалась шляхом подання відповідної заяви, однак за відсутності оригіналу правовстановлюючого документа на майно померлого брата (земельну ділянку) не має можливості оформити спадкові права в нотаріальному порядку. Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2016 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як донькою та матір'ю, та факт належності ОСОБА_3 державного акта серії КР №3524081800:02:00:233 від 20 квітня 2000 року на право власності на земельну ділянку за № 233 площею 5,09 га, що розташована на території Іванівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, виданий на ім'я ОСОБА_3 . На сьогоднішній день ОСОБА_1 не має змоги отримати належне за законом майно, а державний нотаріус Віньковецької державної нотаріальної контори Макарова Н.В. порадила їй звернутися до суду із заявою про встановлення факту прийняття спадщини матір'ю ОСОБА_2 після смерті сина ОСОБА_3 .
Відповідно до виписки з погосподарської книги за 2000-2005 роки № 1331 Зіньківської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області від 02.10.2017 року, особовий рахунок 1101 головою двору була ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 2000 по 2002 роки за адресою АДРЕСА_1 був зареєстрований та проживав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . По його прибуттю в с. Станіславівка в 2000 році на вказане господарство, він привіз із собою корову та 30 голів птиці (гуси), деякі предмети меблів, посуду, побутові прилади та речі особистого вжитку, в тому числі, чималі кошти. ОСОБА_4 , яка в період з 1989 року по 2006 рік працювала на посаді секретаря Зіньківської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, підтверджує, що до Зіньківської сільської ради до шести місяців з дня смерті сина ОСОБА_3 приходила його мати ОСОБА_2 , та просила прийняти у неї заяву на прийняття спадщини. Оскільки заява була написана від руки, юридично не грамотно, з орфографічними помилками, та ОСОБА_2 не мала свідоцтва про смерть сина, цю заяву було прийнято в порядку звернень громадян і відповідно до закону надано письмову відповідь. Також секретар пояснила ОСОБА_2 , що вона і так вступила у фактичне управління та володіння спадковим майном після смерті свого сина і така заява є необов'язковою. Вказане пояснення було зареєстровано в Зіньківській сільській раді Віньковецького району Хмельницької області, під вхідним номером № 18/02-25 від 22.04.2019 року, що підтверджується відміткою на поясненні, та на підставі цих пояснень Зіньківською сільською радою Віньковецького району Хмельницької області видано довідку № 221 від 22.04.2019 року.
Ухвалою суду від 16.10.2019 року у справі відкрито провадження.
У судове засідання 04.11.2019 року учасники справи, будучи повідомленими належним чином про місце, дату та час розгляду справи, не з'явились.
Представник заявника ОСОБА_5 подала до суду письмову заяву, у якій просила справу розглянути без участі сторони заявника та задовольнити позовні вимоги.
Представник заінтересованої особи, Зіньківської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, сільський голова А.І. Кедись також подав до суду письмову заяву, у якій просив справу розглянути без участі представника сільської ради, та визнав заявлені вимоги.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Станіславівка Віньковецького району помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 11.05.2016 року Віньковецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку за № 233 площею 5,09 га, що розташована на території Іванівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, згідно державного акту серії КР № 3524081800:02:00:233 від 20.04.2000 року.
Спадкодавець заповіту не залишив. Спадкоємцем першої черги за законом є його мати ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом із Дердавного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження НОМЕР_3 .
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно з пп. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеного Кодексу застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, зазначену в постанові від 18 грудня 2013 року, справа № 6-138цс13.
Для оформлення права на спадщину необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР).
Оскільки спадкодавець помер у 2002 році, то спори щодо прийняття спадщини можуть полягати у встановленні факту прийняття спадщини або продовженні строку прийняття спадщини, якщо він пропущений з поважних причин.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.05.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію (ст. 285 ЦПК).
Перевіряючи доводи заявника, судом було встановлено, що мати ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 були зареєстровані та постійно проживали в АДРЕСА_1 . Після смерті сина мати залишилась проживати у цьому будинку, та активно використовувала речі та майно померлого, що підтверджено письмовими матеріалами справи.
Таким чином, з огляду на зазначене, в силу ст. 549 ЦК УРСР ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину, яка залишилася після смерті її сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Враховуючи вищезазначені норми права, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту прийняття спадщини.
Керуючись ст. 4,7,10,12,76-77,258,259,263,265,319 ЦПК України, на підставі ст.15,16, 1220,1268,1269,1270 ЦК України, ст. 548,549 ЦК УРСР, суд
Заяву задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О.Потапов