Провадження апел.суду №11-кп/818/2287/19 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Справа суду 1-ї інстанції № 635/1324/18
Категорія: ч.3 ст.365-2 КК України
29 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження №12017220780000078 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 21 травня 2019 року про повернення прокурору обвинувального акту, стосовно ОСОБА_8 , яка обвинувачується за ч.3 ст.365-2 КК України,-
Цією ухвалою, обвинувальний акт, який внесений до ЄРДР за №12017220780000078, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, повернутий прокурору.
В апеляційній скарзі прокурор просить хвалу суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування свого апеляційного прохання прокурор послався на те, що обвинувальний акт відповідає усім вимогам ст.291 КПК України, у тому числі вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України. Зазначив, що суд першої інстанції надаючи оцінку формулюванню обвинувачення фактично вийшов за межі повноважень передбачених ст.314 КПК України, тобто підготовчого судового засідання.
Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинувачену та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів, дослідивши матеріали провадження та перевіривши ухвалу, з дотриманням норм ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Не ставлячи під сумнів посилання суду першої інстанції на висновки, які зазначені в оскаржуваній ухвалі та містяться у справах Європейського суду, про те, що формулювання обвинувачення повинно бути конкретним, колегія суддів не погоджується з висновками суду щодо невідповідності обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України.
На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції, що зазначені у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, містять твердження про неконкретність формулювання обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті №2017220780000078, мають передчасний характер, а з урахуванням стадії судового розгляду - підготовче судове засідання, будь-яка оцінка пред'явленого обвинувачення щодо його фактичного змісту є втручанням в оцінку доказів, що є процесуально неприпустимим.
Зокрема, суд першої інстанції зазначає в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали про відсутність будь яких відомостей щодо визначення місяця вчинення злочину, в розумінні кримінального закону; неконкретність зазначення в обвинувальному акті мети вчинення злочину.
Однак, процесуальна оцінка зазначених вище обставин, згідно вимог чинного КПК України, можлива лише при ухваленні остаточного судового рішення, передбаченого ст.373 КПК України, тобто за наслідками лише судового розгляду кримінального провадження з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 318-380 КПК України.
Крім того, формулювання обвинувачення та виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які зазначенні в обвинувальному акті №12017220780000078, містять посилання прокурора на вчинення ОСОБА_8 злочинів передбачених ч.3 ст.365-2 КК України, за обставин, які він вважає встановленими під час досудового розслідування. Цей обвинувальний акт має за змістом чітку його структуру, а саме формулювання обвинувачення, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення (арк.5-8 суд. пров-ня), виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, із зазначенням місця, часу та способу вчинення кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення (арк.2-5 суд. пров-ня), а тому колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про недотримання прокурором в цій частині вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими.
Висновки суду про невідповідність або неконкретність формулювання обвинувачення, а саме щодо неповноти зазначення певних обставин прокурором в обвинувальному акті, а також суперечливостей викладених фактичних обставин та формулювання обвинувачення, щодо злочину, який інкримінується ОСОБА_8 , не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки доведення обґрунтованості обвинувачення покладається на прокурора, а суд, відповідно до норм ч.6 ст.22 КПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, що чітко узгоджується з нормами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, прокурор, відповідно до ст.ст.338, 340 КПК України, не позбавлений процесуальної можливості, якщо під час судового розгляду вставлені нові фактичні обставини, змінити обвинувачення або відмовитися від його підтримання, що також свідчить про передчасність судового рішення, що постановлено судом першої інстанції.
Посилання суду на відсутність в обвинувальному акті розписки обвинуваченої та її захисника про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, як на підстави для повернення обвинувального акту, в даному конкретному випадку є необґрунтованим, оскільки прокурором зазначені процесуальні документи були направлені поштою обвинуваченій ОСОБА_8 , що підтверджується доданими до обвинувального акту копіями чеків та накладних з пошти, а неможливість прокурора первинно вручити копію обвинувального акту була обумовлена небажанням сторони захисту його отримувати.
Крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції прокурор зазначив, що зазначену процесуальну дію, у разі необхідності, він зможе зробити під час підготовчого судового засідання в суді першої інстанції, а також пояснив, що ним було вжито всіх необхідних заходів для вручення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченій та її захиснику, а тому прокурор був вимушений направити поштою зазначені процесуальні документи з метою дотримання розумних строків, передбачених ст.28 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а висновки суду щодо суті пред'явленого обвинувачення є передчасними, оскільки вони висловлені судом без дотримання процедури судового розгляду.
З огляду на викладене, висновки суду, що зазначені у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали щодо невідповідності обвинувального акту вимогам ст.291КПК України є передчасними, а постановлене рішення про повернення обвинувального акту прокурору - може негативно вплинути на розумність строків судового розгляду кримінального провадження, передбачених ст.7 п.п. 2, 21 та ст.ст.9, 28 КПК України.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості та слушності апеляційних доводів і вимог прокурора в частині необхідності скасування оскаржуваної ухвали і призначення нового судового розгляду.
Разом з цим, статтею 407 КПК України передбачений вичерпний перелік процесуальних рішень, які суд апеляційної інстанції може прийняти за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції, серед яких немає такого рішення, як призначення нового розгляду провадження в суді першої інстанції в іншому складі суду, що обумовлює часткове задоволення апеляційних вимог прокурора.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені істотні порушення є процесуально неприпустимим при судовому розгляді, оскільки в такий спосіб порушуються загальні засади забезпечення законності, змагальності сторін, дотримання розумних строків та одночасно обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, що передбачено як обов'язкова вимога у ст. 370 КПК України, а також ці вимоги містяться у ст. 7 КПК України - серед загальних засад кримінального провадження, яке за своїм змістом та формою повинно їм відповідати. Ці вимоги КПК України не дотримані судом першої інстанції, що свідчить про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які встановлені при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення.
Реалізуючи та дотримуючись загальних процесуальних принципів, що містяться у главі 2 КПК України, колегія суддів, дійшла висновку про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, що обумовлює необхідність скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції, що відповідає нормам ч. 1 ст. 412 та п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України.
Вирішуючи питання про подальший рух провадження після скасування ухвали, колегія суддів виходить з наступного. Порушення судом першої інстанції вимог ст.370КПК України та загальних засад судочинства не відноситься до передбаченого в ч.1ст.415КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Проте,відповідно до вимог ч.6 ст.9КПК України,у випадках,коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження,застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1ст.7КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження уданому випадку є передбачені п.п.1,2,15,21ч.1ст.7КПК України верховенство права, законність,розумність строків,а також забезпечення змагальності сторін та одночасно обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, що передбачено як обов'язкові вимоги у ст. 370 КПК України. Разом з цим належить врахувати те, що необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції з прав людини,які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства.
З огляду на викладене, з метою дотримання вказаних засад кримінального провадження, що гарантуються чинним КПК України, оскаржувану ухвалу належить скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 9 ч.6; 404; 405; 407 ч. 1 п. 6; 412 ч. 1; 418; 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити частково.
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 21 травня 2019 року про повернення прокурору обвинувального акту, стосовно ОСОБА_8 , яка обвинувачується за ч.3 ст.365-2 КК України, скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
________________ ________________ _______________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4