31 жовтня 2019 року
м. Харків
справа № 626/1601/15-ц
провадження № 22-ц/818/4158/19
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Кругової С.С.,
Суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.
секретаря Кучер Ю.Ю.,
Учасники справи :
Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»
Відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 26 грудня 2018 року (суддя першої інстанції Константинов Д.С.), -
У липні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 741969,31 грн.
Позов мотивований тим, що відповідно до умов договору № 6/4/20/2007/840-К/1797 укладеного 25.12.2007 між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 строком до 12.11.2027, банк надав, а ОСОБА_1 прийняла у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти на придбання квартири по АДРЕСА_1 , в сумі 40680 доларів США під 12,89 % річних.
Обґрунтовано позов тим, що ОСОБА_2 на умовах укладеного договору поруки № 6/4/2014/980-П/5 від 21.03.2014 року зобов'язався перед банком відповідати як солідарний боржник за неналежне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 6/4/20/2007/840-К/1797 від 25.12.2007.
Позивач у позові зазначає, що умови кредитного договору ОСОБА_1 не виконувалися в результаті чого станом на 06.02.2015 виникла заборгованість в розмірі 741969,31 грн..
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 26 грудня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 6/4/20/2007/840-К/1797 від 25.12.2007 року в розмірі 741969 грн. 31 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач щодо вимоги за договором поруки з даним позовом до суду звернувся після спливу строку позовної давності.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення повністю та ухвалити нове, яким стягнути з відповідачів солідарно заборгованість у розмірі 741969,31 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права.
Зазначає, що суд ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог не взяв до уваги наявність обставин щодо зміни строку виконання зобов'язання, а саме з моменту пред'явлення позову про дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором.
Крім того, суд вирішуючи спір по суті по суті позовних вимог залишив поза увагою той факт, що позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості з поручителя до спливу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Частиною 3 ст. 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що позивач оскаржує рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості з поручителя.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що між ВАТ КБ «Надра» (правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_1 25 грудня 2007 укладено кредитний договір на придбання квартири, за умовами якого банком було надано відповідачу грошові кошти в розмірі 40680 дол. США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12,89% річних, на строк до 12.11.2027 року (а.с. 14-16).
Відповідно до умов п.3.3.1 Договору щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 477,12 дол. США.
21 березня 2014 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень №1 до Кредитного договору №6/4/20/2007/840-К/1797 від 25.12.2007, відповідно до якого сторони погодили, що з дня набрання чинності цим договором змінити валюту виконання зобов'язань за кредитним договором на національну грошову одиницю-гривню (а.с. 17-20).
Розмір зобов'язань позичальника по поверненню кредиту складає 403132,35 грн., розмір процентів за користування кредитом складає 268945,06 грн.
Підпунктами 2.1, 2.1.1. та 2.2. додаткового договору про внесення змін та доповнень №1 до Кредитного договору встановлено, що за умовами реструктизації заборгованості на період дії пільгового періоду (12 місяців) та виключно за умови належного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, для розрахунку процентів встановлюється фіксована процентна ставка 7,5% річних, а після закінчення зазначеного пільгового періоду проценти за користування кредитом встановлюються у вигляді фіксованої процентної ставки у розмірі 9,99% річних. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань позичальником за Кредитним договором і Додатковим договором Банк має право скасувати пільгову процентну ставку, у зв'язку з чим проценти за користування кредитом розраховуються за стандартною процентною ставкою (а.с.17 зворот).
Відповідно копії, що міститься в матеріалах справи з метою забезпечення виконання боржником основного зобов'язання, між банком та ОСОБА_2 21 березня 2014 року було укладено договір поруки № 6/4/2014/980-П/5, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язався перед банком відповідати як солідарний боржник, за неналежне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 6/4/20/2007/840-К/1797 від 25.12.2007 року по поверненню кредиту згідно встановленого графіку платежів розмір заборгованості за яким становить на день укладання та підписання даного договору 403132,35 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту 12 листопада 2032 року (а.с. 21).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 06.02.2015 року вбачається, що загальна сума заборгованості становить 741969,31 грн, що складається з:
-Заборгованість за кредитом , в тому числі прострочена - 403132,35 грн.;
-Заборгованість за відсотками, в тому числі прострочена - 295988,51 грн.;
-Штраф за порушення умов додаткової угоди - 40313,24 грн.,
-Пеня за прострочення сплати кредиту 2535,21 грн..
Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України) Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 553, 554 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Як визначено в ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов'язання за договором поруки слід пред'явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем).
Договором поруки № 6/4/2014/980-П/5 від 21.03.2014 року встановлено строк його дії до повного належного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором або належного виконання поручителем зобов'язань за цим договором. Зазначено кінцевий термін повернення кредиту 12 листопада 2032 року.
З позовом позивач звернувся 22 липня 2015 року, отже з огляду на те, що погашення кредиту передбачено щомісячними платежами, поручитель несе відповідальність за період з 22 січня 2015 року по 12 листопада 20132 року.
Розрахунку який би містив відомості щодо щомісячних платежів до листопада 2032 року з відповідним нарахуванням процентів за користування кредитом як на прострочену заборгованість так і на поточну матеріали справи не містять, що позбавляє суд апеляційної інстанції розрахувати суму заборгованості, яка підлягає стягненню з поручителя.
В апеляційній скарзі, позивач зазначає, що кінцевий строк погашення кредиту було змінено на день звернення з позовом до суду, тобто на 22 липня 2015 року, але такого розрахунку станом на 22 липня 2015 року матеріали справи також не містять.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.5,6) вбачається, що вже станом на 21 березня 2014 року обліковувалась заборгованість по тілу кредиту в повному розмірі 403132,35 грн. Проценти нараховано за період з 21 березня 2014 року по лютий 2015 року на всю суму заборгованості.
Даний розрахунок, наданий позивачем спростовує доводи апеляційної скарги і свідчить про те, що вже з березня 2014 року позивач вважав всю суму тіла кредиту простроченою.
За таких обставин підстав для задоволення позову до поручителя немає, оскільки порука припинилась. Суд першої інстанції помилково вважав, що підставою для відмови у позові є звернення до суду с пропуском строку позовної давності. Тому рішення суду підлягає зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 13, 89, 351, 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» - задовольнити частково.
Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 26 грудня 2018 року- змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий С.С. Кругова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук
повний текст постанови
складено 4 листопада 2019 року