Постанова від 31.10.2019 по справі 1540/3943/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 р.м. ОдесаСправа № 1540/3943/18

Головуючий в І інстанції: Стефанов С.О.

Дата та місце ухвалення рішення: 04.09.2019 р. м. Одеса

П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

за участю секретаря - Колеснікова-Горобець І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року про залишення без розгляду адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просила суд: визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДФС в Одеській області від 01.11.2017 року № 5536 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 »; визнати протиправними дії Головного управління ДФС в Одеській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 рік, дотримання вимог законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вимог валютного та іншого законодавства за період з 05.12.2013 року по 31.12.2016 рік, яка була проведена в період з 08.02.2018 року по 14.02.2018 року і складання за результатами перевірки акту від 21.02.2017 року № 306/15-32-13-05/ НОМЕР_1 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 1540/3943/18 скасовано, зазначену адміністративну справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче засідання у даній справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року заявлений позов залишений без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року та справу передати на новий розгляд до цього ж суду, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, та порушення норм процесуального права.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність залишення адміністративного позову ФОП ОСОБА_2 без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, оскільки має місце повторна неявка позивача у судові засідання 13.08.2019 року, 29.08.2019 року та 04.09.2019 року без поважних причин, без повідомлення нею про причини неприбуття та без наявності заяв про розгляд справи за її відсутності.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що докази повідомлення позивача про судові засідання призначені на 13.08.2019 року, 29.08.2019 року та 04.09.2019 року наявні в матеріалах справи.

Також, залишаючи заявлений позов без розгляду, суд першої інстанції вказав на те, що зазначена адміністративна справа вже розглядалася в першій інстанції, П'ятим апеляційним адміністративним судом, а також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду та була направлена на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду, а тому, на думку суду першої інстанції, новий розгляд даної справи не може здійснюватися за відсутністю позивача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що аналіз фактичних обставин справи і змісту прийнятого судом процесуального рішення про залишення позовної заяви без розгляду вказує на помилковість висновків суду, з огляду на наступне.

Так, залишаючи заявлений позов без розгляду, суд першої інстанції послався на те, що у судові засідання 13.08.2019 року, 29.08.2019 року та 04.09.2019 року позивач не прибула без поважних причин, без повідомлення нею про причини неприбуття та без наявності заяв про розгляд справи за її відсутності.

Поряд з цим, згідно матеріалів справи, судом не призначалось справу до судового розгляду по суті та судові засідання щодо розгляду даної справи не проводились.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала про залишення без розгляду заявленого позову була прийнята під час підготовчого провадження та у зв'язку із неприбуттям позивача у підготовчі засідання.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

В свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 205 гл. 6 р. 2 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Комплексний аналіз положень зазначених норм процесуального закону дає підстави для таких висновків.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце проведення засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки (повторна неявка позивача, який не є суб'єктом владних повноважень);

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

При цьому, згідно ч.ч. 1-3 ст. 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

З наведеного вбачається, що за загальним правилом судовий виклик або судове повідомлення здійснюється шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними учасниками судового процесу.

При цьому, текст повістки надсилається судом учаснику судового процесу електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку тільки за наявності відповідної письмової заяви цього учасника судового процесу.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 02 жовтня 2018 року у справі № 805/590/17-а та від 13 вересня 2019 року у справі № 812/1483/17.

Залишаючи заявлений позов без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач була належним чином та своєчасно повідомлена про засідання, що були призначені на 13.08.2019 року, 29.08.2019 року та 04.09.2019 року, проте, не з'явилась у ці засідання без повідомлення про причини неприбуття та без подання заяви про розгляд справи за її відсутності.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази щодо належного та своєчасного повідомлення позивача про проведення підготовчих засідань 13.08.2019 року та 04.09.2019 року.

Так, згідно матеріалів справи, станом на момент проведення підготовчого засідання 13.08.2019 року, в якому судом першої інстанції було визнано неявку позивача неповажною, у суду були відсутні відомості про вручення їй повідомлення про дату, час і місце проведення підготовчого засідання на цю дату.

Направлена на адресу позивача повістка про виклик до суду у підготовче засідання на 13.08.2019 року була повернута до суду лише перед засіданням 29.08.2019 року.

Крім того, згідно відмітки на конверті, в якому направлялась повістка про виклик позивачу, причинами повернення цього поштового відправлення є «інші причини».

Проте, ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист.

Отже, подібна відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено за місцем проживання.

Більш того, як вже зазначалось колегією суддів, поштове відправлення з повісткою про виклик позивача до суду на 13.08.2019 року повернулось до суду вже після проведення цього судового засідання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав, що позивач була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, призначеного на 13.08.2019 року, та відповідно дійшов помилкового висновку, що неприбуття позивача у це підготовче засідання є підставою для залишення заявленого позову без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Таким чином, враховуючи, що станом на момент проведення судового засідання 13.08.2019 року у суду були відсутні відомості про вручення позивачу повідомлення про дату, час і місце проведення цього підготовчого засідання, суд зобов'язаний був відкласти таке засідання та здійснити повторний виклик позивача.

При цьому, такий виклик позивача у підготовче засідання мав бути здійснений судом з дотриманням вимог ст. 124 КАС України, а саме здійснений шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресою, вказаною позивачем.

Проте, докази здійснення виклику позивача у підготовчі засідання щодо розгляду даної справи після проведення засідання 13.08.2019 року, в тому числі, на засідання 04.09.2019 року, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або кур'єром за адресою, вказаною позивачем, в матеріалах справи взагалі відсутні.

В свою чергу, наявні у матеріалах справи телефонограми не є доказом належного повідомлення позивача про дату, час та місце проведення підготовчих засідань, оскільки позивач не подавала письмової заяви про здійснення її виклику до суду шляхом надіслання тексту повістки усно каналами мобільного зв'язку, за наслідками якого має складатися відповідна телефонограма.

Крім того, доходячи наведеного висновку, колегія суддів зазначає, що в заявленому позові позивачем не було зазначено номеру телефону, за яким остання може бути повідомлена про дату, час та місце проведення, зокрема, підготовчих засідань.

У позовній заяві зазначено номера телефонів представника позивача ОСОБА_3, проте, згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Колегія суддів звертає увагу на те, що номер телефону, який вказаний в якості телефону позивача у складених секретарем судового засідання телефонограмах, зазначений у позовній заяві лише олівцем та містить виправлення, а тому, відповідно неможливо визнати, що саме позивач вказала цей номер телефону з метою її повідомлення про розгляд справи.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі позивач заперечує факт отримання телефонограм від суду щодо повідомлення про проведення підготовчих засідань у даній справі.

Поряд з цим, вирішуючи справу, колегія суддів не приймає до уваги надану позивачем до апеляційної скарги роздруківку вхідних телефонних дзвінків, оскільки із вказаної роздруківки неможливо встановити щодо якого номеру телефону ця інформація стосується.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів вважає, що матеріали справи не свідчать про повторність неприбуття позивача у підготовчі засідання належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення таких засідань.

З огляду на вищевикладене у сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм процесуального права, а тому, враховуючи межі розгляду судом апеляційної інстанції та його повноваження щодо перегляду ухвал суду першої інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року - скасувати.

Справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування наказу - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судове рішення складено у повному обсязі 04.11.2019 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька

Попередній документ
85384343
Наступний документ
85384345
Інформація про рішення:
№ рішення: 85384344
№ справи: 1540/3943/18
Дата рішення: 31.10.2019
Дата публікації: 06.11.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю