П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 листопада 2019 р.м. ОдесаСправа № 490/8417/19
Головуючий в 1 інстанції: Гуденко О.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Танасогло Т.М.
За участю: секретаря - Бабак В.С.
представника апелянта - Долганюк Ю.Ю. (довіреність від 03.01.2019 року)
відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - Вишневського А.А. (доручення від 20.09.2019 року)
перекладача - Хамдард Непа Хабібрахман
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Кривоозерського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 вересня 2018 року по справі за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Кривоозерського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та/або видворення за межі території України,-
Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Кривоозерського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило продовжити строк затримання громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк необхідний для його ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
В обґрунтування позову зазначено, що судовим рішенням в іншій справі задоволено адміністративний позов органу міграційної служби про затримання громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 строком на шість місяців. На виконання рішення суду Управлінням затримано ОСОБА_1 та поміщено у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. З метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення громадянина Ісламської Республіки Афганістан за межі території України Управління неодноразово зверталось до Посольства Ісламської Республіки Афганістан в Україні із запитами щодо встановлення особи відповідача та його документування паспортом для виїзду за кордон або довідкою на повернення, однак відповідної інформації позивач на даний час не отримав. У тому числі, відповідач відмовляється сприяти органу міграційної служби в ідентифікації його особи у встановленому порядку. Зазначені обставини свідчать про відсутність співпраці з боку іноземця під час процедури його ідентифікації та неможливість одержання відповідних даних з країни громадянської належності іноземця чи документів, необхідних для його ідентифікації та забезпечення примусового видворення у встановлений термін, у зв'язку із чим вбачаються всі обставини для звернення до суду із позовом про продовження строку затримання відповідача.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 вересня 2018 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Кривоозерського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 березня 2019 року по справі №473/1393/19 задоволено адміністративний позов Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Кривоозерського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про затримання громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, з метою ідентифікації та/або забезпечення видворення за межі території України строком на шість місяців.
На виконання судового рішення громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поміщено до Державної установи "Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України" з метою ідентифікації його особи та забезпечення примусового видворення за межі України.
Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області 18.07.2018 року, 28.08.2019 року зверталось до Посольства Ісламської Республіки Афганістан в Україні із запитами щодо забезпечення ідентифікації громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та документування іноземця свідоцтвом на повернення без сплати консульського збору.
Аналогічні запити щодо сприяння в ідентифікації особи іноземця направлено 15.07.2019 року, 29.07.2019 року до Державної установи "Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України" із вимогою щодо проведення анкетування іноземця стосовно його ідентифікації та документування на виїзд з України.
Оскільки станом на 20.09.2019 року відповідної інформації не одержано, а відповідач відмовляється від співпраці з органом міграційної служби в ідентифікації його особи у встановленому порядку, Управління звернулось до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про продовження строку затримання іноземця з метою його ідентифікації та забезпечення примусового видворення.
Під час розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, оскільки органом міграційної служби не приймалось відповідне рішення про примусове видворення за межі території України, у тому числі вказане питання не вирішено в судовому порядку, вжиття адміністративно-правових заходів щодо затримання іноземця з метою ідентифікації та з метою забезпечення примусового видворення, тобто коли процедура видворення не здійснюється, не може розглядатися як законна підстава для продовження затримання іноземця та розміщення його в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Колегія суддів висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.
За приписами ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, на підставі заяви поданої органом охорони державного кордону до іноземця або особи без громадянства суд може застосувати такий захід як затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Згідно із ч.ч. 11, 12, 13 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить 6 (шість) місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за 5-ть днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Аналіз наведених норм показав, що продовження строку затримання застосовується адміністративним судом виключно у разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк.
При цьому, такими обставинами є відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Зазначені положення кореспондуються із приписами Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом МВС України, Адміністрації ДПС України та Служби безпеки України від 23.04.2012 року №353/271/150.
Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується позивачем, Управлінням Державної міграційної служби України в Миколаївській області не приймалось відповідне рішення про примусове видворення громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України.
Питання про примусове видворення за межі території України іноземця не вирішувалось і в судовому порядку.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що заходи щодо ідентифікації особи іноземця органом міграційної служби вживались протягом липня, серпня 2019 року, тобто майже в останні терміни, встановлені для затримання відповідача, що свідчить про зволікання Управління у вчиненні дій, направлених на виконання і забезпечення своїх функцій та спростовує обґрунтованість доводів про вжиття невідкладних заходів щодо ідентифікації особи.
Враховуючи викладене, оскільки позивачем не підтверджено вирішення питання щодо видворення іноземця за межі України, у тому числі це питання не вирішувалось в судовому порядку, органом міграційної служби не обґрунтовано наявність обставин, за яких в Управління виникли підстави для продовження строку затримання відповідача, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
З огляду на наведене, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 271, 289, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Кривоозерського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 вересня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено та підписано 04.11.2019 року.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
Т.М. Танасогло