ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
04 листопада 2019 року № 640/4061/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників адміністративну справу:
за позовом:ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський»
третя особа:Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ: 21708016)
про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного сулу з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (01032, м. Київ, вул. Тараса Шевченка, 35, код ЄДР: 21708016), з урахуванням уточнених позовних вимог просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» (далі також - Банк) щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО у розмірі 95 000,00 грн. згідно з Договором банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-075-000245972 від 20.05.2016;
2) зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів у розмірі 95 000,00 грн. згідно з договором банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-075-000245972 від 20.05.2016.
Позиція позивача.
В обґрунтування позову зазначається, що 27.04.2016 між позивачем та банком укладено договір № 980-075-000000580 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту). Номер рахунку НОМЕР_2 .
27.04.2016 за квитанцією № 6709690 на поточний рахунок внесено 100 000 грн.
19.05.2016 з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок позивача НОМЕР_2 у банку повернуто кошти 5 000 грн. за договором № 980-075-000229370 від 27.04.2016, а також 95 000 грн. - повернення коштів за договором № 980-075-000229350.
20.05.2016 між банком та позивачем укладено договір № 980-075-000245972 банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство». Вкладний (депозитний) рахунок - № НОМЕР_3 . Строк вкладу - 14 днів. - по 03.06.2016. Ставка - 5 % річних.
20.05.2016 між банком та позивачем укладено договір про внесення змін № 1 до договору банківського вкладу (депозиту), яким доповнено п. 2.2. основного договору абзацом: «В разі, якщо з моменту укладення договору по день закінчення чергового строку вкладу (включно) вкладник не буде у будь-який спосіб, передбачений договором, ініціювати повернення вкладу, та відбудеться пролонгація договору, банк здійснить донарахування процентів за вкладом з початку чергового строку вкладу по день закінчення чергового строку вкладу у розмірі бонусної процентної ставки на суму вкладу, що складає 24,81 % річних.
20.05.2016 з поточного рахунку на депозитний рахунок зараховано 100 000,00 грн., які до цього, 19.05.2016, були повернуті на рахунок позивача з рахунку ТОВ «ІРЦ».
Позивач зазначає, що 23.05.2016 НБУ прийнято рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, на підставі якої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження у банку тимчасової адміністрації.
Позивач також зазначає, що відповідно до рішення НБУ від 12.07.2016 № 124-рш у банку відкликано банківську ліцензію та виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 № 1216 про початок процедури ліквідації банку.
У встановлені строки після розпочатої процедури ліквідації гарантована сума відшкодування виплачена не була.
У той же час, позивачка наполягає, що має статус вкладника, а повернуті на її рахунок кошти мають статус вкладу. Будь-яких правових перешкод для їх відшкодування за рахунок коштів не має, а відтак, позивачка просить задовольнити позов, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо включення її рахунку до переліку рахунків, за якими вказана сума коштів підлягає відшкодуванню позивачці.
Позивач зазначає, що ним до відповідача скеровано багаточисельні звернення із вимогою включити його до переліку вкладників, що мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду, однак, листом - випискою від 22.12.2018 позивача було проінформовано про нікчемність правочинів з перерахування 19.05.2016 коштів на рахунок позивача у сумі 5 000 грн. та 95 000 грн.
Згідно повідомлення Уповноваженої особи Фонду від 22.12.2018 зарахування 19.05.2016 коштів на поточний рахунок позивача від ТОВ «ІРЦ» (повернення коштів) є нікчемним.
Позивач також звертає увагу, що 20.01.2017 за договором від 20.05.2016 було повернуто 5077,46 грн. (з відсотками).
Позивач просив задовольнити позов.
Позиція відповідача.
Відповідач надав відзив на позовну заяву від 18.04.2019, в якому просив відмовити у задоволенні позову.
У відзиві по суті зазначаються ті самі обставини щодо укладання та виконання позивачем договорів, що і у позовній заяві, обставини щодо повернення коштів, зарахування на депозит. Зазначається у відзиві також про обставини прийняття регулятором та Фондом вищезгаданих рішень відносно Банку.
Зокрема, звертається увага, що 27.04.2016 між позивачем та ТОВ «ІРЦ» було укладено договір позики № 980-075-000229350 із сумою позики 95 000 грн.
19.05.2016 вказані кошти були повернуті від ТОВ «ІРЦ» на поточний рахунок позивача з відсотками у розмірі 1 471,70 грн.
При цьому, визнається, що разблоковано 5 077,46 грн., які були повернуті позивачу за іншим договором.
Відповідач наполягає, що договір від 27.04.2016 між позивачем та ТОВ «ІРЦ» є двостороннім договором позики, без участі банку, а кошти, що вносились/повертались, по своїй природі не є вкладом згідно Закону України «про банки і банківську діяльність» та закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а отже - гарантії Фону на вказані кошти н поширюються.
Крім іншого, відповідач зазначає, що на дату зарахування коштів на рахунок позивача відносно банку діяла постанова Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року №917/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", у відповідності до якої встановлено факт здійснення ПАТ "Банк Михайлівський" ризикової діяльності, віднесено ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних, встановлені для ПАТ "Банк Михайлівський" обмеження в діяльності. Відповідно д зазначеної постанови Банк віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів. Запроваджено обмеження: не допускати будь-яких операцій за договорами, за результатом яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів за рахунок відсотків.
У відзиві зазначається, що в результаті укладення банком та ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" договорів відступлення права вимоги № 1805 від 18.05.2016 та № 1 від 19.05.2016 року, банк здійснив розрахунок за даними договорами, а саме провів кредитну операцію з юридичною особою на суму 870 млн. грн. та 561 585 182,51 грн. відповідно.
Таким чином, як зазначає відповідач, в частині проведення кредитних операцій на суму 1 431 585 182,51 грн. банк порушив обмеження, накладені постановою НБУ № 917/БТ від 22.12.2015.
На виконання зазначених договорів відступлення права вимоги № 1805 від 18.05.2016 та № 1 від 19.05.2016 банк провів розрахунок, а саме перерахував ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" 1 431 585 182,51 грн.
В результаті чого, як зазначає відповідач, 19.05.2016 банком було отримано від ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" 5637 платіжних документів з призначенням платежу "повернення коштів за договором №….", та отримувачем платежу зазначена фізична особа - клієнт банку. Фактично повернення коштів відбулось за рахунок Банку, так як "Інвестиційно-Розрахунковий центр" не мало в розпорядженні достатніх коштів.
Згідно з висновками робочої комісії, всі вказані дії відбувалися з метою отримати кошти не від ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" і не за рахунок банку, який в той момент не міг виконувати свої зобов'язання перед вкладниками щодо повернення належних їм коштів, а отримати кошти від Фонду, тобто за рахунок державних коштів. За таких обставин витрати Фонду значно збільшуються без будь-яких законних підстав.
З урахуванням висновків Комісії, Уповноваженою особою Фонду наказом від 01.06.2016 № 42/2 затверджені результати проведеної перевірки правочинів, що є нікчемними викладені в Акті №2, за яким встановлена нікчемність правочинів (транзакцій) з перерахування ТОВ "ІРЦ" коштів, у т.ч. відносно позивачки.
Таким чином, як зазначає Уповноважена особа Фонду, не зважаючи на пряму заборону закону та відсутність будь-якого рішення відповідних структур банку, щодо можливості проведення кредитних операцій за договором відступлення, Банк прийняв на себе зобов'язання за договорами і здійснив їх виконання.
При цьому, Уповноважена особа Фонду також зазначає, що за правилами Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" № 1736-VIII, який набрав чинності 19.11.2016, вкладники мають право звернутися до Уповноваженої особи із заявою про виплату гарантованої суми за договорами, де Банк був Повіреним.
Однак, у даному випадку, банк не виступав повіреним за договором між позивачем та Банком, а відтак, як зазначає Уповноважена особа Фонду, вказаний закон не дає можливості прирівняти позивача до вкладника.
Враховуючи наведене у сукупності відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Позиція третьої особи. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не надав пояснень щодо заявленого позову.
Процесуальні дії, вчинені у справі.
Ухвалою від 01.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. При цьому, визнані поважними причини пропуска позивачкою строку звернення до суду та поновлено строк звернення до суду. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Встановлені судом обставини.
Так, розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося, учасниками справи не спростовуються та не заперечуються обставини прийняття відносно Банку вищезгаданих рішень регулятора та Фонду, укладання позивачем договорів з Банком та ТОВ "ІРЦ", перерахування позивачем коштів позики на рахунок ТОВ "ІРЦ" та їх повернення, як зазначено вище, а також обставини перерахування вказаних коштів 20.05.2016 з поточного рахунку позивача на депозитний рахунок позивача, невизнання відповідачем права позивача на отримання суми гарантованого відшкодування у розмірі 95 000 грн., не включення позивача (його рахунку) до переліку для цілей виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду, а відтак вказані обставини є встановленими.
Вирішуючи спір по суті, слід зазначити наступне.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Пунктом 4 ч. 1 ст.2 наведеного закону визначено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
У свою чергу, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом (ч. 1 ст.3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно ч.4 ст.26 зазначеного Закону Фонд не відшкодовує кошти:1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах 200000,00 грн., за винятком вичерпного переліку підстав, передбачених ч. 4 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
В силу вимог ч.ч.1-3, 5 ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
У відповідності до ч.ч.1-3, 5 ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, що набрала чинності з 01 липня 2016 року) уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
Відповідно до п.4 р. ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), уповноважена особа Фонду протягом 10 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку надає до Фонду разом із супровідним листом уточнену інформацію за структурою інформаційного рядка файла, визначеною у додатку 1 до цього Положення, про рахунки: за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону.
Згідно п.5 р. ІІ наведеного Положення уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону.
Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.
Переліки на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) складаються в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та засвідчуються підписами уповноваженої особи Фонду, головного бухгалтера банку та відбитком печатки банку (за наявності), в електронному вигляді - у csv-файлах. Дані на паперових носіях та в електронному вигляді повинні бути ідентичними.
Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.
Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду (п. 2 р. IІІ Положення).
Таким чином, уповноважена особа Фонду має право подавати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідні зміни та доповнення до переліків про вкладників під час процедури виведення Фондом банку з ринку.
Частинами 2, 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Згідно з ч. 3 ст. 38 вказаного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, доводи відповідача щодо відмови у вчиненні дій, спрямованих на виплату позивачу гарантованої суми відшкодування по суті зводяться до того, що кошти, які 20.05.2016 у розмірі 95 000,00 грн. були перераховані з поточного рахунку позивача на його депозитний рахунок у цьому ж банку (ПАТ "Банк Михайлівський"), були до цього направлені позивачем в якості позики на рахунок ТОВ «ІРЦ» (без будь-якого посередництва банку) та були повернуті 19.05.2016 на поточний рахунок позивача і це повернення (така транзакція з повернення позики ТОВ «ІРЦ» на рахунок позивача) \ нікчемною, оскільки вказана операція, на думку відповідача, не стосується банку, повернуті кошти не набули статусу вкладу, а позивача статусу вкладу, оскільки, у свою чергу, на думку відповідача банк не мав фінансової можливості виконати таку операцію, у т.ч. внаслідок введених НБУ обмежень щодо проведення певних вищезгаданих операцій..
Суд звертає увагу, що згаданий договір позики між позивачем та ТОВ «ІРЦ» був укладений позивачем не з банком, а з ТОВ "ІРЦ" без участі, без посередництва Банку. Кошти перераховані позивачем на рахунок ТОВ "ІРЦ". Повернуті кошти були 19.05.2016 також від вказаного товариства на рахунок позивача у Банку в рамках взаємовідносин позивача з товариством, а не позивача із Банком, чи товариства та Банку, тому є необґрунтованими посилання Уповноваженої особи Фонду на постанову Правління НБУ від 22 грудня 2015 року №917/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку".
При цьому, 27 квітня 2016 року постановою Правління НБУ №295/БТ "Про окремі питання діяльності ПАТ "Банк Михайлівський" та внесення змін до постанови Правління НБУ від 22 грудня 2015 року №917/БТ" з огляду на те, що банк виконує заходи, передбачені Планом фінансового оздоровлення, спрямовані на зменшення кредитного ризику та підтримку ліквідності банку, пом'якшено обмеження у діяльності банку, встановлені постановою від 22 грудня 2015 року №917/БТ, зокрема, виключено таке обмеження, як не допускати проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Пунктами 1.24, 1.30 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Таким чином, ТОВ "ІРЦ" 19 травня 2016 року зі свого поточного рахунку здійснило переказ коштів на рахунок позивача на підставі вищезгаданого договору позики.
В той же час, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів), укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.
Разом з тим, як вже зазначалося, договір позики був укладений між ТОВ "ІРЦ" та позивачем і відповідна транзакція з повернення позики була вчинена 19 травня 2016 року за цим договором.
При цьому, суду не доведено наявності обмежень щодо дострокового повернення коштів на рахунок позивача, які наступного дня, 20.05.2016, були перераховані з поточного рахунку позивача на його депозитний рахунок у банку.
Отже, у даному конкретному випадку судом не вбачається обмежень щодо віднесення позивача до категорії вкладників, а суми у розмірі 95 000 грн., яка надійшла (повернулася) на його рахунок від ТОВ «ІРЦ» та була зарахована наступного дня на депозитний рахунок позивача, - до категорії вкладу, оскільки за відносинами між позивачем та ТОВ "ІРЦ", Банк у даному випадку виконував лише розрахунково-касове обслуговування рахунків.
Договір, укладений позивачем з Банком, не має ознак нікчемного правочину неплатоспроможного банку з підстав, перелічених у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Не вбачається і наявності обставин, за яких Фонд не відшкодовує кошти за вкладом позивача.
Відтак, визнання нікчемною транзакції з повернення 19.05.2016 коштів на рахунок позивача від ТОВ "ІРЦ", які 20.05.2016 були надалі зараховані на депозитний рахунок позивача, та невнесення позивача до переліку вкладників у межах суми надходження на його рахунок коштів, у даному випадку є протиправним і такий висновок Уповноваженої особи не створює жодних правових наслідків і перешкод для включення рахунку позивача до переліку рахунків, за якими позивачу підлягають відшкодуванню кошти за рахунок коштів Фонду. Суд вважає, що вказані кошти у розмірі 95 000 грн. є вільними від будь-яких обмежень, які б могли перешкоджати їх відшкодуванню позивача за рахунок коштів Фонду.
Відповідачем вказані висновки суду не спростовані та не доведено зворотне.
Що стосується доводів Уповноваженої особи Фонду відносно порушення позивачем строку звернення до суду, суд звертає увагу, що під час відкриття провадження у справі судом було проаналізовано відповідне клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, причини пропуску визнані поважними, а відтак станом на час відкриття провадження у справі було поновлено строк звернення до суду та станом на день прийняття рішення у справі у суду відсутні підстави для висновку про порушення строку звернення до суду без поважних причин. Відносно наданих відповідачем копій листів на адресу позивача, які датовані 2016 роком, та довідок про стан рахунку від 2017, від 09.11.2018, слід зазначити, що до них не додано доказів надіслання позивачу. Щодо листів позивача періоду 2016 року, слід зазначити, що вони зводились до повернення коштів, проте, про фактичні причини відмови, як зазначає позивач, йому стало відомо з відповіді від 22.12.2018, що під час розгляду справи не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами. Відповідно, у суду відсутні підстави для прийняття вищезгаданої позиції відповідача щодо недотримання позивачем строку звернення до суду та зміни позиції суду з цього питання, висловленій ще під час відкриття провадження у справі.
Таким чином, позов підлягає задоволенню так, як зазначено вище.
Водночас, відносно судового збору, слід зазначити, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., який підлягає відшкодуванню позивачу на підставі ст. 139 КАС України у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" (01032, м. Київ, вул. Тараса Шевченка, 35; код банку по ЄДР 38619024) щодо невнесення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомостей про рахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) № НОМЕР_3 за договором від 20.05.2016 № 980-075-000245972 банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» із сумою відшкодування 95 000 грн. (дев'яносто п'ять тисяч).
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" (01032, м. Київ, вул. Тараса Шевченка, 35; код банку за ЄДР 38619024) внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом його доповнення відомостями про рахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) № НОМЕР_3 за договором від 20.05.2016 № 980-075-000245972 банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» із сумою відшкодування 95 000 грн. (дев'яносто п'ять тисяч)
та зобов'язати подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДР 21708016; 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) ці зміни та доповнення.
4. Присудити з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код 37993783; адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); поштова адреса: АДРЕСА_2 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) 768,40 грн. - суму судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін