ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
04 листопада 2019 року № 640/16141/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
до Головного територіального управління юстиції у місті Києві
про скасування постанови
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу від 08 серпня 2019 року винесену по ВП №58163011.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року у справі №826/8196/18 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням сум щомісячної грошової премії, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань на підставі довідки від 14 травня 2018 року №305/330, виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, з урахуванням проведених виплат. Проте, позивач неодноразово листами від 08 лютого 2019 року №1258/07-02, від 05 березня 2019 року №1975/07-01, від 17 травня 2019 року №4817/07-02 повідомляв відповідача про відсутність у нього інформації про відповідні складові грошового забезпечення. Оскільки наявні обставини, що унеможливлюють виконання згадуваного судового рішення позивач вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 08 серпня 2019 року винесена за відсутності підстав, визначених Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня та від 17 жовтня 2019 року витребувано від Головного територіального управління юстиції у місті Києві належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №58163011.
Відповідачем подано до Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №58163011.
В судове засідання 29 жовтня 2019 року жодна зі сторін не з'явились, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Григорян О.Г. від 28 січня 2019 року відкрито виконавче провадження №58163011 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 09 січня 2019 року у справі №826/8196/18, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням сум щомісячної грошової премії, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань на підставі довідки від 14 травня 2018 року №305/330, виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія постанови від 28 січня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №58163011 отримана представником позивача 01 лютого 2019 року.
Листом від 08 лютого 2019 року №1258/07-02 позивач повідомив головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Григорян О.Г. про відсутність у нього інформації про складові грошового забезпечення стягувача та, як наслідок, неможливість виконати судове рішення.
25 лютого 2019 року відповідачем скеровано позивачу вимогу державного виконавця, якою позивача зобов'язано у десятиденний строк з моменту отримання вимоги надати інформацію про виконання рішення суду або пояснення щодо причин його невиконання.
Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вимога від 25 лютого 2019 року отримана представником позивача 28 лютого 2019 року.
Листом від 05 березня 2019 року №1975/07-01 позивач повідомив головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Григорян О.Г. про неможливість виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року у справі №826/8196/18 у зв'язку з відсутністю даних про суми щомісячної грошової премії, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1
15 травня 2019 року відповідачем повторно скеровано позивачу вимогу державного виконавця, якою позивача зобов'язано у десятиденний строк з моменту отримання вимоги надати інформацію про виконання рішення суду або пояснення щодо причин його невиконання.
Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вимога від 15 травня 2019 року отримана представником позивача 21 травня 2019 року.
Листом від 17 травня 2019 року №4812/07-01 позивач повідомив головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Григорян О.Г. про неможливість виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року у справі №826/8196/18 у зв'язку з відсутністю даних про суми щомісячної грошової премії, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 та повідомив про неодноразові звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 для отримання згадуваної інформації, які залишено без відповіді.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Григорян О.Г. від 08 серпня 2019 року за невиконання рішення суду без поважних причин на позивача накладено штраф в сумі 5100 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Преамбулою Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі по тексту - Закон № 1404-VІІІ) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною 3 статті 18 Закону №1404-VІІІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VІІІ визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, постанова про накладення штрафу виноситься державним виконавцем стосовно боржника у разі невиконання без поважних причин останнім рішення суду.
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року у справі №826/8196/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням сум щомісячної грошової премії, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань на підставі довідки від 14 травня 2018 року №305/330, виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, з урахуванням проведених виплат.
Суд зауважує, що позивача згадуваним судовим рішенням зобов'язано перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки від 14 травня 2018 року №305/330 виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України.
Якщо судове рішення є незрозумілим для виконання або його неможливо виконати у визначений в такому судовому рішення спосіб, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, яке є відповідачем у справі №826/8196/18, наділене правом на звернення, в даному випадку до Окружного адміністративного суду міста Києва з відповідними заявами в порядку статті 254 або статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, проте таким правом позивач не скористався.
Щодо посилання позивача на тривале листування з ІНФОРМАЦІЯ_2 (листи від 08 лютого 2019 року №1258/07-02, від 05 березня 2019 року №1975/07-01, від 17 травня 2019 року №4817/07-02), яке не дало бажаних результатів, суд зазначає, що позивач не позбавлений права на оскарження бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому порядку.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року у справі №826/8196/1, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням сум щомісячної грошової премії, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань на підставі довідки від 14 травня 2018 року №305/330, виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, з урахуванням проведених виплат, позивачем не виконано, що відповідно до згадуваних статей Закону №1404-VІІІ є підставою для накладення штрафу.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко