ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
04 листопада 2019 року № 640/15588/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м.Київ, вулиця Ярославська, 40)
до Головного територіального управління юстиції у м.Києві (03056, м.Київ, вулиця Виборзька, 32)
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 23 липня 2019 року №53400358,-,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про накладення штрафу від 23 липня 2019 року у виконавчому провадженні №53400358 у розмірі 5 100,00 грн.
Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що державний виконавець вийшов за межі виконання рішення по виконавчому листу №361/5163/16-а, виданого 07 лютого 2017 року, оскільки в межах резолютивної частини рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2016 року по справі №361/5163/16-а Головне управління здійснило всі належні дії щодо повного виконання рішення суду. Також представник позивача стверджував, що виникли розбіжності щодо визначення відсоткового співвідношення, яким буде визначатись основний розмір пенсії 80 % чи 86% представником відповідача було подано заяву про роз'яснення рішення суду, однак Броварським міськрайонним судом Київської області відмовлено представнику Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві у роз'ясненні рішення суду відмовлено, оскільки питання, які просить роз'яснити заявник, не були предметом судового розгляду у справі №361/5163/16-а, а тому обставина, на яку посилається державний виконавець у постанові про накладення штрафу від 23 липня 2019 року у ВП №53400358, а саме зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 86 % до 80 % не є підставою для накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду.
У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що виконавчим листом №361/5163/16-а, виданим Броварським міськрайонним судом Київської області 07 лютого 2017 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області виконати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 07 квітня 2013 року у розмірі, обчисленому з урахуванням довідки про грошове забезпечення від 15 лютого 2016 року №ФК79380, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 04 липня 2018 року №107/09-02 йдеться про виконання іншого рішення суду, а саме постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року у справі №361/950/17, яке не стосується виконання рішення, що покладено в основу виконавчого листа №361/5163/16-а від 07 лютого 2017 року. Тобто, постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року у справі №361/950/17 стосується іншого періоду нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 , а саме з 01 березня 2016 року, в той час як постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а зобов'язано здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 07 квітня 2013 року.
Представники сторін у призначене судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на клопотання представника позивача, неявку представників відповідача та третьої особи у судове засідання, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
23 липня 2019 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві в межах виконавчого провадження №53400358 прийнято постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у розмірі 5 100,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду.
Вказана постанова мотивована тим, що Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області неправомірно зменшено розмір пенсії ОСОБА_1 з 86 % до 80 %, що свідчить про невиконання висновків судового рішення - постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року по справі №361/9648/13-а.
Незгода позивача із вказаною постановою зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Вимогами статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Тобто, виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом №1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 75 вказаного Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до частини 2 статті 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії виконавець наступного робочого дня після закінчення строку для добровільного виконання рішення перевіряє його виконання та у випадку якщо рішення за яким було відкрито виконавче провадження не було виконано виносить постанову про накладення на боржника - юридичну особу штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наявних матеріалів виконавчого провадження вбачається, що заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа №361/5163/16-а, виданого 07 лютого 2017 року Броварським міськрайонним судом Київської області про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 07 квітня 2013 року у розмірі, обчисленому з урахуванням довідки про грошове забезпечення №ФК79380 від 15 лютого 2016 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 14 лютого 2017 року №53400358.
Пунктом 2 даної постанови визначено, що боржнику (Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області) необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Резолютивною частиною рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області після отримання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсій, провести з 7 квітня 2013 року перерахунок розміру пенсії та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням посадового окладу згідно наказу Міністра оборони України 28 липня 2008 року №377.
Так, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 01 березня 2017 року №1212/09 на постанову про відкриття виконавчого провадження повідомило, що ОСОБА_1 у грудні 2016 року проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Сума перерахунку становить 8 835,49 грн., що була включена у відомість на грудень 2016 року, а з 01 січня 2017 року пенсія виплачується з урахуванням довідки про грошове забезпечення №ФК 79380 від 15 лютого 2016 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку з отриманням вказаної заяви на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надіслано виклик державного виконавця від 04 квітня 2017 року №53400358/2, яким зобов'язано керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з'явитись до виконавця 19 квітня 2017 року щодо надання підтверджуючих документів про виконання рішення суду та пояснення за фактом невиконання виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою виконання; надати інформацію з посиланням на норми Закону, на підставі чого ОСОБА_1 зменшено розмір пенсії з 5 347,05 грн. на 4 974,00 грн.
У листі від 19 квітня 2017 року №1248/03 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило, що перерахунок пенсії проведено з урахуванням норм чинного законодавства, а саме частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що діяли на дату прийняття судового рішення, якою передбачалось, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення. При цьому, розмір пенсії 5 347,05 грн. є невірним і пояснюється помилкою в електронній базі одержувачів пенсії в частині визначення максимального розміру пенсії. Водночас, розмір пенсії до перерахунку за постановою суду складав 4 729,52 грн., а після перерахунку - 4 974,00 грн., тобто після перерахунку відбулось збільшення пенсії.
Водночас, в ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем встановлено, що постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року у справі №361/950/17 визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо невиконання постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області виконати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 07 квітня 2013 року у розмірі, обчисленому з урахуванням довідки про грошове забезпечення №ФК79380 від 15 лютого 2016 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказаною постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року у справі №361/950/17 встановлено, що на виконання постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а Київський обласний військкомат направив довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії від 15 лютого 2016 року №ФК79380 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Київський області на підставі зазначеної довідки здійснило перерахунок розміру пенсії позивача за період з 07 квітня 2013 року по 01 березня 2016 року, де визначено пенсію до виплати щомісяця в сумі 5347,05 грн., а з 01 березня 2016 року - 4 759,52 грн. крім того, з матеріалів пенсійної справи встановлено, що згідно розрахунку доплати ОСОБА_1 за рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року з період з 07 квітня 2013 року по 01 березня 2016 року сума доплати по перерахунку згідно довідки від 15 лютого 2016 року №ФК79380 становить 18 938, 90 грн., тобто встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Київський області на виконання вимог постанови Броварського міськрайонного суду від 05 липня 2015 року здійснює перерахунок пенсії, однак всупереч вказаній постанові не виплачує пенсію у встановленому розмірі.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 04 січня 2018 року №107/09-02 повідомило державному виконавцю, що сума доплати по перерахунку пенсії відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року по справі №361/950/17 за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2017 року становить 8 207,10 грн. та була виплачена в грудні разом з пенсією. З 01 січня 2018 року пенсія ОСОБА_1 виплачується згідно вказаних судових рішень.
У зв'язку з отриманням вказаного листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області державним виконавцем 16 січня 2018 року прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, у якій вказано, що з 01 січня 2018 року пенсія ОСОБА_1 виплачується, виходячи з 86 % грошового забезпечення, визначеного на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФК 79380 від 15 лютого 2016 року, тобто рішення суду фактично повно виконано.
При цьому, в подальшому рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у справі №361/673/18 визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 16 січня 2018 року у виконавчому провадженні №53400358, оскільки в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 04 січня 2018 року №107/09-02 йдеться про виконання іншого рішення суду, а саме постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року у справі №361/950/17, яке не стосується виконання рішення, що покладено в основу виконавчого листа №361/5163/16-а від 07 лютого 2017 року. Суд наголошує, що постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року у справі №361/950/17 стосується іншого періоду нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 , а саме з 01 березня 2016 року. Натомість, постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а зобов'язано здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 07 квітня 2013 року. Тобто суд, при вирішенні справи №361/673/18 прийшов до висновку, що постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а, на підставі якої Броварським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист №361/5163/16-а від 07 лютого 2017 року, на момент винесення спірної постанови про закінчення виконавчого провадження не була виконана.
Відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у справі №361/673/18 державним виконавцем 25 вересня 2018 року прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження №53400358, яка позивачем не оскаржувалась.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 23 листопада 2018 року №17853 надало державному виконавцю пояснення, відповідно до якого рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року по справі №361/5163/16 було виконано Головним управлінням в повному обсязі, адже сума доплати за перерахунком ОСОБА_1 була нарахована разом з пенсією у січні 2017 року відповідно до документів.
Водночас, заявою від 30 листопада 2018 року ОСОБА_1 повідомив державному виконавцю, що з вищенаведеним повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області не згоден, оскільки основний розмір пенсії перерахований 80 % грошового забезпечення замість 86 %.
Оскільки, постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року в справі №361/950/17 визнано протиправними та скасовано розрахунки Головного управління, щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 80% грошового забезпечення та зобов'язано Головне управління поновити з 01 березня 2016 року нарахування і виплату пенсії виходячи з 86% грошового забезпечення, а не з 80 %, як це було здійснено позивачем, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області не надано доказів виконання виконавчого документа, на примусове виконання якого відкрито виконавче провадження №53400358.
Відтак, суд зазначає, що застосування такого заходу реагування як накладання штрафу на боржника є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Також суд повідомляє, що матеріали даної адміністративної справи не містять жодних доказів того, що позивач звертався до суду із заявами про роз'яснення рішення суду та встановлення способу його виконання, що могло б свідчити про вжиття заходів стосовно виконання рішення суду та можливу наявність поважних причин його невиконання.
З урахуванням того, що позивачем не надано доказів наявності поважних причин щодо невиконання у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, зважаючи, що факт невиконання судового рішення №361/5163/16-а підтверджується встановленою в судовому порядку неправомірністю постанови про закінчення виконавчого провадження, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених вимог та відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень покладений на нього обов'язок доказування правомірності прийняття постанови виконав повністю.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Зважаючи, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, судові витрати відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню на користь позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук