м. Вінниця
04 листопада 2019 р. Справа № 120/2931/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: керівника Калинівської місцевої прокуратури (вул. В. Нестерука, б. 39, м. Калинівка, Вінницька обл., 22400) в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21100)
до: Публічного акціонерного товариства «Хмільниксільмаш» (вул. Небесної Сотні, б. 26, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000)
про: стягнення заборгованості
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся керівник Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Хмільниксільмаш» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 1 в сумі 10 645 грн. 73 коп..
Позов обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 1, яка не сплачена за період червень - липень 2019 року в загальній сумі 10 645 грн. 73 коп.. Добровільно відповідач заборгованість не сплачує, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 18.09.2019 року дану позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що він буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
30.09.2019 року за вх. № 47555 позивачем на виконання вимог ухвали від 18.09.2019 року через канцелярію суду надано належним чином завірену копію протоколу про призначення пенсії ОСОБА_3 № 115253 від 24.12.2010 року.
01.10.2019 року за вх. № 47621 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано до суду заяву про заміну позивача правонаступником.
Ухвалою від 09.10.2019 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задоволено. Замінено Хмільницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області на Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області.
Відзив від відповідача на адресу суду в строки, визначені ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), не надходив. Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялась відповідачеві за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачеві повернулось до суду з відміткою «вручено за довіреністю 15.10.2019 року».
За таких обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
За відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком по списку № 1, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - ЗУ «Про пенсійне забезпечення») за червень-липень 2019 року.
Відповідачем добровільно суми заборгованості не сплачувалися.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Особливості відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовані Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування») та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1.
Згідно зі ст. 5 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Відповідно до положень п. 2 р. 15 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
Абз. 4 п. 1 ст. 2 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюються ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (п. 1 ст. 4 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»).
П. 6.1 Інструкції визначено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
За правилами, встановленими п. 6.7 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Системний аналіз наведених норм доводить, що підприємства зобов'язані своєчасно відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Такі підприємства зобов'язані до 25-го числа кожного місяця внести відповідні суми на рахунки територіальних управлінь Пенсійного фонду України.
Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у справах № 826/3678/15 (постанова від 30.01.2018 року), № 1170/2а-4153/12 (постанова від 06.02.2018 року).
Підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1.
У матеріалах справи наявні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з квітня 2019 року № 515/06-37/04, з липня 2019 року № 135/02-23-26/05-2.
Разом з тим, суд зазначає, що органи Пенсійного фонду у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо) повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Таким чином, новий розрахунок направляється підприємству лише у випадку зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій. Від так, не направлення нових розрахунків підприємству фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не є свідченням відсутності обов'язку їх сплати, а лише свідчить про те, що сума відшкодування не змінилася.
За таких обставин, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за червень становить по ОСОБА_2 2 657 грн. 51 коп., ОСОБА_3 1 590 грн. 39 коп., ОСОБА_4 1 067 грн. 44 коп., за липень - по ОСОБА_2 2 667 грн. 56 коп., ОСОБА_3 1 593 грн. 27 коп., ОСОБА_4 1 069 грн. 56 коп., загальний розмір заборгованості відповідача становить 10 645 грн. 73 коп..
Станом на день розгляду справи в суді доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано.
За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень, беручи до уваги норми національного права, суд дійшов висновку про те, що відповідач всупереч вимогам законодавства не здійснив сплату сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, позивачем надано лише платіжне доручення № 1256 від 14.08.2019 року про сплату судового збору та не зазначено про інші витрати, зокрема, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то судові витрати у формі судового збору, сплачені позивачем, не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та ст. 2, 73 -77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України Вінницької області до Публічного акціонерного товариства «Хмільниксільмаш» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 1 в сумі 10 645 грн. 73 коп. задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Хмільниксільмаш» (ЄДРПОУ 00235750, вул. Небесної Сотні, б. 26, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000) на користь Головного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (ЄДРПОУ 13322403, вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21100) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у загальній сумі 10 645 (десять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 73 (сімдесят) коп..
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Керівник Калинівської місцевої прокуратури (вул. В. Нестерука, б. 39, м. Калинівка, Вінницька обл., 22400)
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21100)
Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Хмільниксільмаш» (вул. Небесної Сотні, б. 26, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000).
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 04.11.2019 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна