01 листопада 2019 року Справа № 160/8716/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про про визнання протиправними та скасування вимог, -
09.09.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому останній просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 року №Ф-7128-53 , виданої ГУ ДФС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 року №Ф-7128-53, виданої ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.
24.09.2019 року на виконання вищевказаної ухвали позивачем надано до суду уточнений адміністративний позов до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з ідентичними позовними вимогами та клопотання про поновлення строку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження у справі; підготовче судове засідання призначено 11.10.2019 року о 10:00 год., а також призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні питання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом та поновлення строку звернення.
11.10.2019 року у підготовче судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
У підготовчому судовому засіданні 11.10.2019 року представник позивача підтримав заявлене про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування зазначив, що при оскарженні вимоги про сплати боргу (недоїмки) податкового органу підлягає застосуванню строк у 1095 днів, передбачений ПК України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
16.10.2019 року копію зазначеної ухвали отримано представником позивача, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою.
18.10.2019 року до суду від представника відповідача надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву разом з доказами направлення і вручення вимог про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 року №Ф-7128-53, від 14.02.2019 року №Ф-7128-53.
22.10.2019 року засобами поштивого зв'язку до суду була направлена заява про поновлення пропущеного строку, у якій представником позивача зазначено :
- 07.06.2019 року Позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 року №Ф-7128-53;
- лист ДФС про залишення скарги без розгляду від 10.07.2019 року був вручений Позивачу 16.07.2019 року, отже, з цього моменту почався перебіг 10 календарних днів для реалізації права на оскарження рішення суді;
- у період з 22.07.2019 року по 02.09.2019 року Позивач перебував у відрядженні в місті Києві з метою налагодження господарських зв'язків та ведення переговорів з контрагентами з метою укладення договорів про що свідчить Наказ №1907/19 від 19.07.2019.
З 15.09.2019 року по 31.10.2019 року (включно) суддя Дніпропетровського окружного суду Юхно І.В. перебувала у відпустці.
Отже, вирішення питання про поновлення строку було перенесено на перший робочий день, а саме: 01.11.2019 року.
Вирішуючи питання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом та поновлення строку звернення, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 наведеної статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI; тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Дія зазначеного Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 Закону №2464-VI ).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).
Відповідно до абзацу 9 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VI, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується, на що також вказував Верховний Суд в постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18.
Разом з тим, положення абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. Втім, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.
Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному та/або судовому порядку. При цьому, оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI.
Наведена правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.08.2019 №480/106/19 (провадження №К/9901/16500/19).
За положеннями частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
До суду позивачем не надано доказів оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.11.2018 року №Ф-7128-53 в адміністративному порядку, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивач мав звернутися до суду з адміністративним позовом у 10-денний строк з дня отримання вказаної вимоги. Так як отримання вищезазначеної вимоги відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення відбулося 22.01.2019 року, то граничною датою звернення є саме 01.02.2019 року.
Втім, до суду позивачем було надано докази оскарження в адміністративному порядку тільки вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.02.2019 року №Ф-7128-53.
Рішенням про результати розгляду скарги від 10.07.2019 року скаргу позивача залишено без розгляду у зв'язку із пропущенням 10-денного строку для її подання.
Вищезазначене рішення Державної фіскальної служби було отримано позивачем 16.07.2019 року відповідно до витягу з офіційного сайту «Укрпошта» та посилань позивача.
Посилання позивача на неможливість звернення з позовною заявою в строк, встановлений законодавством, через відрядження в місто Київ з метою налагодження господарських зв'язків та ведення переговорів з контрагентами з метою укладення договорів (копія наказу №1907/19 міститься в матеріалах справи), суд вважає необґрунтованими, адже до суду представником позивача було надано довіреність від 08.08.2019 року, видану приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 представляти його інтереси, зокрема, в Державній фіскальній службі та в її територіальних підрозділах, управліннях, податкових інспекціях, податкових органах, у Новомосковській ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, а також в окружних адміністративних судах, у тому числі, з правом звернення з позовними заявами (копія міститься в матеріалах справи).
Таким чином, суд вважає, що позивач мав змогу реалізувати своє право на звернення до суду за захистом порушеного права, у встановлений законодавством строк.
Отже, у встановлений судом строк, а саме: до 26.10.2019 року включно, позивач не усунув недоліки позовної заяви.
Відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що станом на 01.11.2019 року позивач не виконав вимоги ухвали суду.
З огляду на вищезазначене, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 120-123, 248, 256 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Юхно