28 жовтня 2019 року Справа № 160/6833/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
19 липня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 на доньку ОСОБА_3 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити повторний розгляд документів, які подавалися ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 на доньку ОСОБА_3 пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , в якому народилась донька - ОСОБА_3 . Чоловік позивача був зареєстрований як фізична особа - підприємець, перебував на спрощеній системі оподаткування, однак 20.08.2017р. він помер. В січні 2018р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на доньку по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, листом від 06.04.2018 за №125/03.8-15 пенсійним органом відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії по втраті годувальника на доньку ОСОБА_3 , у зв'язку з неможливістю зарахувати індивідуальні відомості про застраховану особу до страхового стажу роботи померлого через розбіжності в доданих до заяви документах. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/6833/19. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
13 вересня 2019 року представником відповідача подано до канцелярії суду відзив на адміністративний позов (вх. № 51862/19), в якому відповідач заперечив проти позову та вказав, що листом від 06.04.2018р. за №125/03.8-15 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на дитину по втраті годувальника, оскільки останній не мав необхідного страхового стажу.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був укладений шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів 21 листопада 2008р. зроблено відповідний актовий запис №1096, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 , виданим Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 21 листопада 2008 р..
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, в шлюбі між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , про що в Книзі реєстрації народжень 05.04.2011р. зроблено відповідний актовий запис за № 141.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Виконавчим комітетом Гостомельської селищної ради міста Ірпеня Київської області ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 31 рік, про що зроблено відповідний актовий запис № 111, місце смерті - Київська область, АДРЕСА_1 селище АДРЕСА_2 .
За життя ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_4 ) 28.01.2009 р . був взятий на облік до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську як платник єдиного податку, що підтверджується довідкою №77ДПІ у м.Дніпродзержинську, свідоцтвом про сплату єдиного податку від 01.04.2009р. НОМЕР_8, від 01.01.2012 р. серії НОМЕР_9.
09.01.2018р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника на доньку ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 06.04.2018р. за № 125/03.8-15 відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №4 Управління застосування законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника на доньку ОСОБА_3 , з підстави відсутності у померлого необхідного страхового стажу, оскільки надані позивачем відомості про застраховану особу не можуть бути зараховані пенсійним органом до страхового стажу через те, що в доданих до заяви про призначення пенсії документах наявні розбіжності в імені годувальника « ОСОБА_5 » і « ОСОБА_6 ».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі по тексту Закон № 1058) за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 36 Закону № 1058 передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону 1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки.
На момент смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) йому було повних 31 рік, а отже для отримання позивачем пенсії по втраті годувальника на доньку ОСОБА_3 у відповідності до ст. 36 Закону №1058-IV, померлий повинен був мати страховий стаж 4 роки.
Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідач вказує, що неможливо призначити пенсію по втраті годувальника на дитину ОСОБА_3 , оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу невірно зазначено ім'я годувальника « ОСОБА_4 », у той час як в свідоцтві про народження батьком вказаний « ОСОБА_4 ».
Суд, досліджуючи докази наявні в матеріалах справи встановив, що в наявних в матеріалах справи документах, а саме: свідоцтві про сплату єдиного податку від 01.01.2012р., від 01.04.2009р., довідці про взяття на облік платника податку від 28.01.2009р. № 77, копії паспорту серії НОМЕР_6 , свідоцтві про смерть серії НОМЕР_3 , свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_1 , свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 вказано прізвище, ім'я та по - батькові особи « ОСОБА_4 », тоді як в позовних вимогах позивачем зазначений годувальником « ОСОБА_2 ».
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували те, що годувальником ОСОБА_3 був саме ОСОБА_2 та з яких би можливо було встановити зв'язок між зазначеними особами.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав процесуальним законодавством покладено саме на позивача.
Положеннями ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Таким чином, враховуючи заявлені позовні вимоги, суд доходить висновку про необхідність відмови ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову, оскільки позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами обставини справи, які обґрунтовують позовні вимоги.
Окрім того суд зазначає, що для захисту прав позивача, їй необхідно звернутись до місцевого суду в порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України із заявою про встановлення факту родинних зв'язків між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
У відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 255, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , іпн НОМЕР_7 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094, і.к. 21910427) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 28 жовтня 2019 року.
Суддя О.В. Царікова