04 листопада 2019 року Справа № 160/5744/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
21.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 111639 від 30.05.2019 року, якою до фізичної особи ОСОБА_1 застосований адміністративно-господарський штраф в сумі 1700,00 грн.;
- визнати протиправними дії Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області щодо складання розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів № 0015269 від 10.05.2019 року, яким ОСОБА_1 нарахована сума до сплати в розмірі 10927,20 євро.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю спірної постанови Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 111639 від 30.05.2019 року, оскільки в даному випадку автомобільним перевізником було ТОВ «Торгово-транспортна компанія «Санрайз», а не позивач. Отже, відповідач не мав законних підстав для визначення позивачу плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом та складати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Ухвалою суду від 17.07.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Ухвалою суду від 23.09.2019 року допущено заміну неналежного відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області на належного відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті.
Ухвалою суду від 23.09.2019 року було задоволено клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі та закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області щодо складання розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів № 0015269 від 10.05.2019 року, яким ОСОБА_1 нарахована сума до сплати в розмірі 10927,20 євро.
У встановлений судом строк, відповідач заперечуючи проти позову, надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими, посилаючись на те, що 10.05.2019 року о 23-45 у на 109 км а/д Н-31 «Дніпро - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка» контролюючими особами управління Укртрансбезпеки у Полтавській області проведено габаритно-ваговий контроль вантажного транспортного засобу позивача - марки DAF модель FT XF 105.410 номерний знак НОМЕР_1 разом із напівпричіпом JANMIL NW номерний знак НОМЕР_2 , на підставі якого встановлено перевищення нормативно дозволеного навантаження на одиночну вісь тягача (на 4.13 тон), строєну вісь напівпричіпа (на 10,79 тон) та загальної маси транспортних засобів (на 15.35 тон). Зважаючи на зазначене співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на законних підставах було віднесено транспортний засіб позивача до великовагових. На підставі цього ними було законно складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0015269 від 10.05.2019 р., акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №147979 від 10.05.2019 р. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було запропоновано надати пояснення, документи чи повідомити інші обставини, що стосувалися виявленого порушення - здійснення внутрішніх вантажних перевезень без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.
30.05.2019 року начальником Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області було проведено розгляд акту №147979 від 10.05.2019 р. та винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №111639 у сумі 1700 гривень до ФОП ОСОБА_1 , яку також було направлено позивачу. Також зазначено, що наданий до позову договір оренди транспортних засобів від 03.11.2017 р., відповідно до п. 1.2 має своїм предметом надання в оренду іншого транспортного засобу, аніж той, що перевірявся, тому не може бути належним доказом здійснення перевезення іншим перевізником; позивач є директором підприємства, якому надає власні транспортні засоби в оренду та фізичною особою-підприємцем, а отже повинен відмежувати використання власного майна для конкретної цілі як для суду так і для відповідача при вирішення питання притягнення до відповідальності, а отже така передача майна має підтверджуватися актом прийому-передачі, що також витікає і з самого договору, однак такого акту також не надано суду; повноважний представник ОСОБА_4 чи водій ОСОБА_3 договору оренди автомобіля не надавали та не повідомляли про особу іншого перевізника - ТОВ «ТТК «Санрайз». Крім того, зазначено, що дії щодо здійснення габаритно-вагового контролю були здійснені не працівниками Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, а працівниками за місцем його здійснення - Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області та не мають юридичного значення.
19.08.2019 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якій вказано що наданий до матеріалів справи договір оренди транспортних засобів від 03.11.2017 року (номер бланку НМТ 826939) відповідно до п. 1.1 якого позивач передає, а ТОВ «ТТК «Санрайз» приймає в тимчасове володіння та користування за плату належний позивачу на праві власності в т. ч. напівпричіп JANMIL NW номерний знак НОМЕР_3 . При цьому, автомобіль марки DAF модель FT XF 105.410 номерний знак НОМЕР_1 був переданий в оренду ТОВ «ТТК «Санрайз» на підставі договору оренди від 03.11.2017 р. (номер НМТ 826932). Орендарем вантажного транспортного засобу марки DAF модель FT XF 105.410 номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіпу JANMIL NW номерний знак НОМЕР_4 , є ТОВ «Торгово- транспортна компанія «Санрайз». Станом на день проведення перевірки 10.05.2019 р. автомобіль марки DAF модель FT XF 105.410 номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіпу JANMIL NW номерний знак НОМЕР_4 , перебували в оренді у ТОВ «Торгово-транспортна компанія «Санрайз», яке здійснювало господарську діяльність з надання послуг перевезення вантажів. Відповідно до інформації вказаній в товарно-транспортній накладній від 10.05.2019 р. №27, перевезення вугілля здійснювалося по маршруту Цукуріне - Ніжин 628км перевізником ТОВ «ТТК «Санрайз» та вага вказана в ТТН не свідчила про перевантаження; водій ОСОБА_3 є працівником ТОВ «ТТК «Санрайз» на підставі наказу від 31.01.2019 р. №19/01-31к, та при здійсненні своєї трудової діяльності мав всі необхідні для здійснення перевезення документи: посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, та товарно-супровідні документи. Також позивач звернутає увагу суду на те, що відповідно до акту №147979 від 10.05.2019 р. фактично перевірка проводилась співробітниками управління Укртрансбезпеки в Полтавській області на автодорозі НЗ1 109км щодо перевищення вагових параметрів автомобілем марки DAF модель FT XF 105.410 номерний знак НОМЕР_1 . А вже в акті №0015269 від 10.05.2019 р. вказано додаткову інформацію, яка не містилася в акті №147979, про перевірку окрім автомобілю марки DAF модель FT XF 105.410 номерний знак НОМЕР_1 , і напівпричіпу JANMIL NW номерний знак НОМЕР_5 . Тобто, акт №0015269 та акт №147979 від 10.05.2019 р. містять різну інформацію.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі, з урахуванням ч. 6 ст. 48 КАС України.
Дослідивши матеріали, справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що 03.11.2017 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Торгово-транспортна компанія «Санрайз» (орендар) було укладено договір оренди автомобіля та напівпречепу, предметом якого є те, що орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне користування на умовах, передбачених даним договором автотранспорт: марки DAF модель XF 95.430 реєстраційний номер НОМЕР_6 з напівпричепом марки JANMIL модель NW реєстраційний номер НОМЕР_5 .
04.11.2017 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Торгово-транспортна компанія «Санрайз» (орендар) було укладено договір оренди автомобіля та напівпречепу, предметом якого є те, що орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне користування на умовах, передбачених даним договором автотранспорт: марки DAF модель FT XF 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки CARNEHL модель CHKS-H реєстраційний номер НОМЕР_7 .
10 травня 2019 року співробітником управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на 109 км а/д Н-31 «Дніпро - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка» зупинено транспортний засіб марки DAF модель FT XF 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки JANMIL модель NW реєстраційний номер НОМЕР_5 , що належить на праві власності ОСОБА_1 для проведення габаритно-вагового контролю.
За результатами проведеної перевірки співробітником управління Укртрансбезпеки у Полтавській області та оператором вагового комплексу складено довідку № 0023599 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт № 0015269 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10.05.2019 року.
Відповідно до акту, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF модель FT XF 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки JANMIL модель NW реєстраційний номер НОМЕР_9 , який рухався по маршруту Цукуріне - Ніжин (628 км), його повна, нормативно допустима маса 40,0т, фактична - 55,35т. Осьові навантаження, тонн: нормативно допустиме 11,0т, фактичне 7,435т, нормативно допустиме 11т, фактичне 15,13т, нормативно допустиме 22т, фактичне 11,84т, 10,195т та 10,750т. Акт складений в присутності водія ОСОБА_3 та підписаний без зауважень.
10.05.2019 року головним спеціалістом управління Укртрансбезпеки у Полтавській області Погорілим Е.І. до акту від 10.05.2019 року складено розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № НОМЕР_10 . В розрахунку платником зазначено власника транспортного засобу ОСОБА_1 , водій ОСОБА_3 та визначено суму до сплати 10927,20 євро.
Також судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 06.05.2019 року № 008016 управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області 10.05.2019 року о 23 год. 45 хв. на ділянці дороги о/д Н31 109 км. проведено перевірку транспортного засобу: марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_11 , водій: ОСОБА_3 , документ, що посвідчує особу водія: посвідчення водія НОМЕР_12 , що належить ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.05.2019 року № 147979.
Актом перевірки встановлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме, надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, без оформлення дозволу на перевищення вагових обмежень, які надають право на рух автомобільними дорогами України.
30.05.2019 року управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області на підставі акта про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.05.2019 року № 147979 прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 111639, якою на підставі абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» стягнуто з ОСОБА_1 штраф у сумі 1700 грн.
Вирішуючи заявлений спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. № 103 (далі - Положення про Укртрансбезпеку), Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно із п.п. 15,27 п. 5 Положення про Укртрансбезпеку, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.8 вказаного Положення про Укртрансбезпеку).
Правові засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт», відповідно до ч.ч.12, 14 ст.6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Згідно із ч.17 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з вимогами п.п.12,13 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За змістом п.15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзац 2).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» стали твердження перевіряючого про відсутність на час проведення перевірки дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними уповноваженими органами, або документа про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.
Частиною 2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі - Порядок № 879).
За визначенням, наведеним у пп.3 п.2 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 року , транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, передбачено, що з спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно з п.28 Порядку №879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Статтею 33 Законом України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч.3 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно із п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 року, перевезення великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року за №30).
Разом з тим, суд зауважує, що статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.3 ч.1 ст. 60).
Із наведених вище норм вбачається, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються пасажирські та вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
При цьому, як зазначено частиною 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт є автомобільний перевізник.
В свою чергу, у розумінні ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
За правилами ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, з наведених норм чинного законодавства, вбачається, що адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт адміністративно-господарські штрафи застосовуються виключно до автомобільних перевізників.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії (для виконання перевезень небезпечних вантажів) надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах (ст.33 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Як встановлено судом, позивач є власником транспортного засобу марки DAF модель FT XF 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки JANMIL модель NW реєстраційний номер НОМЕР_5 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 та НОМЕР_14 .
Однак, як встановлено судом, 03.11.2017 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Торгово-транспортна компанія «Санрайз» (орендар) було укладено договір оренди автомобіля та напівпречепу, предметом якого є те, що орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне користування на умовах, передбачених даним договором автотранспорт: марки DAF модель XF 95.430 реєстраційний номер НОМЕР_6 з напівпричепом марки JANMIL модель NW реєстраційний номер НОМЕР_5 .
04.11.2017 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Торгово-транспортна компанія «Санрайз» (орендар) було укладено договір оренди автомобіля та напівпречепу, предметом якого є те, що орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне користування на умовах, передбачених даним договором автотранспорт: марки DAF модель FT XF 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки CARNEHL модель CHKS-H реєстраційний номер НОМЕР_7 .
Сторонами погоджено акти прийому-передачі від 03.11.2017 р., відповідно до яких орендодавець передав у тимчасове платне володіння та користування ТОВ «Торгово-транспортна компанія «Санрайз», серед іншого, транспортного засобу марки DAF модель FT XF 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки JANMIL модель NW реєстраційний номер НОМЕР_5 . Строк дії договорів встановлений до 31.12.2022 року.
Відтак, зазначений вище транспортний засіб марки DAF модель FT XF 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки JANMIL модель NW реєстраційний номер НОМЕР_5 станом на час проведення перевірки перебував у тимчасовому платному володінні та користуванні ТОВ «Торгово-транспортна компанія «Санрайз» з метою здійснення цим суб'єктом господарювання перевезення вантажу.
Варто відмітити, що згідно листа ТОВ «Торгово-транспортна компанія «Санрайз» від 15.08.2019 року № 19-08-15 товарно-транспортна накладна від 10.05.2019р. №27, яка була надана під час контролю співробітникам управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області, вилучена останніми.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 в межах розгляду даних спірних правовідносин не є перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому, не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, згідно з положеннями ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова № 111639 від 30.05.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. прийнята не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з порушенням вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», така постанова не відповідає критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також суд вказує, що акт № 0015269 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10.05.2019 року складено відносно транспортного засобу марки DAF модель FT XF 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки JANMIL модель NW реєстраційний номер НОМЕР_9 , в той час як перевірці підлягав транспортний засіб марки DAF модель FT XF 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки JANMIL модель NW реєстраційний номер НОМЕР_5 . Також суб'єктом, що перевіряється визначено ОСОБА_1 , який, як встановлено судом, не був перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».
Наведені обставини не можуть вказувати про порушення позивачем вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині перевищення допустимих параметрів навантаження на вісь транспортного засобу, за що передбачена відповідальність абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду у загальному розмірі 4027,58 грн., що документально підтверджується квитанціями № 0.0.1383975763.1 від 18.06.2019 року та № 0.0.1405399880.1 від 11.07.2019 року
З огляду на задоволення у повному обсязі частини позовних вимог та з урахуванням закриття провадження у справі в іншій частині позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в загальній сумі 4027,58 грн. підлягає стягненню з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 193, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 111639 від 30.05.2019 року, якою до фізичної особи ОСОБА_1 застосований адміністративно-господарський штраф в сумі 1700,00 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_15 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, адреса: 01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 4027,58 грн. (чотири тисячі двадцять сім гривень п'ятдесят вісім копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 04.11.2019 року.
Суддя І.О. Лозицька