31 жовтня 2019 р. Справа № 160/10569/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі Управління з питань реєстрації виконкому міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
29.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі Управління з питань реєстрації виконкому міської ради, в якому позивач просить суд:
- визнати бездіяльність Виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі Управління з питань реєстрації виконкому міської ради протиправною та зобов'язати вчинити реєстраційні дії з приводу внесення змін до складу власників ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МОНТАЖНИК», а саме включити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Довгинцівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, 07.08.1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , до складу власників ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МОНТАЖНИК».
В обґрунтування позову зазначила про те, що 05.06.2019 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, яке посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Лосінцем С.М., зареєстровано в реєстрі за №733, спадкова справа №47/2018. Відповідно до вищевказаного свідоцтва після смерті її чоловіка, ОСОБА_2 , позивач успадкувала спадщину, яка складається з / майнових прав засновника ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МОНТАЖНИК», а / саме 1/2 (одну другу) частку, тобто 50% статутного капіталу та становить 100,00 (сто гривень). Вказала про те, що після одержання зазначеного свідоцтва спадкоємець зобов'язаний зареєструвати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зміни до установчих документів підприємства щодо зміни власника в установленому законом порядку. 02.10.2019 року до Відділу реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Управління з питань реєстрацій виконкому Криворізької міської ради за місцем звернення: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, майдан Праці, буд, 1, позивачем було направлено пакет документів поштою з приводу внесення змін до складу власників ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МОНТАЖНИК». Проте, 22.10.2019 року позивач забрала свій лист з пакетом документів, що адресувався відповідачу з Криворізького відділення ПАТ «Укрпошта» №74. Вказала про те, що посадові особи Відділу відмовилися приймати документи, що підтверджується відміткою Криворізького відділення ПАТ «Укрпошта» на конверті. Отже, оскільки інший спадкоємець не отримав свідоцтво про право на спадщину та не оформив у відповідності до законодавства свою успадковану частку майнових прав у статутному капіталі підприємства, отже позивач не має можливості провести загальні збори власників ПП «МОНТАЖНИК», а відповідач, в свою чергу, порушив її законні права щодо включення позивача до складу власників ПП «МОНТАЖНИК», тому з цих підстав позивач звернулася до суду.
Позов зареєстрований в суді та йому присвоєно номер справи №160/10569/19.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративного позову, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Частиною 2 ст.124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч.1 ст.2 наведеного Кодексу, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, аналіз вказаних норм свідчить про те, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до ч.3 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що за загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, а також вимоги щодо реєстраційних дій державного реєстратора та прийнятого реєстратором рішення можуть бути похідними від спору щодо права власності на таке майно.
Як вбачається зі змісту позову та доданих до нього документів, 05.06.2019 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, яке посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Лосінцем С.М., зареєстровано в реєстрі за №733, спадкова справа №47/201.
Так, відповідно до свідоцтва після смерті чоловіка позивача, ОСОБА_2 , позивач успадкувала спадщину, яка складається з майнових прав засновника ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МОНТАЖНИК», а саме 1/2 (одну другу) частку, тобто 50% статутного капіталу та становить 100,00 (сто гривень).
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач зазначила про те, що інші спадкоємці, після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , наразі не отримали свідоцтво про право на спадщину та не оформили у відповідності до законодавства свою успадковану частку майнових прав у статутному капіталі підприємства, а отже з цих підстав, позивач не може провести загальні збори власників ПП «МОНТАЖНИК», на думку позивача, відповідач порушив її законні права щодо включення її до складу власників ПП «МОНТАЖНИК», тому з цих підстав позивач звернулася до суду.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, позивачем, фактично, оспорюється право на вступ до складу власників ПП «МОНТАЖНИК»., як спадкоємця, після смерті чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки згідно матеріалів справи останній був власником підприємства - ПП «МОНТАЖНИК».
Таким чином, цей спір стосується права позивача, як спадкоємця, після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на вступ до складу власників ПП «МОНТАЖНИК», а отже, вказаний спір спір стосується прав, інтересів та свобод позивача у цивільних правовідносинах сторін.
Визначальні ознаки приватно-правових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб'єкта владних повноважень.
Рішення суб'єкта владних повноважень, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у відповідної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права, що виникло у певного суб'єкта в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція щодо юрисдикції таких спорів викладена і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №802/1792/17а, від 04.04.2018 року у справі №817/567/16, від 02.10.2018 року у справі №911/488/18, від 30.01.2019 року у справі №803/413/18.
Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, і зі змісту позову та доданих до нього документів видно, що метою пред'явлення заявленого позову у цій справі про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (щодо права позивача, як спадкоємця першої черги, після смерті чоловіка, вступу до складу власників приватного підприємства), що виникло у позивача на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.06.2019 року, а тому цей спір носить приватно-правовий характер та повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад цього спору, суд приходить до висновку, що цей спір є цивільно-правовим спором та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у загальному місцевому суді за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, слід відмовити позивачам у відкритті провадження у цій адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, п. 1 ч. 1 ст. 170, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі №160/10569/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі Управління з питань реєстрації виконкому міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити заявнику, що заявлені вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у загальному місцевому суді за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Виконавчий комітет Криворізької міської ради в особі Управління з питань реєстрації виконкому міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1 .код ЄДРПОУ 04052169).
Ухвала набуває законної сили у відповідності до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В Ільков