про відмову у задоволенні клопотання
01 листопада 2019 року ЛуцькСправа № 140/2948/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
за участю секретаря судового засідання Шепталової А.П.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Ярошика Т.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання про об'єднання справ в одне провадження в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2019 року: №0011171302 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1528856,25 грн., №0011181302 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1155417,07 грн., №0011191302 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору у сумі 95905,34 грн., №0011221302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 2380,00 грн.
Ухвалою від 07 жовтня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; її розгляд визначено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10:30 01 листопада 2019 року.
31 жовтня 2019 року від позивача надійшло письмове клопотання про об'єднання в одне провадження справи №140/2673/19 та справи №140/2948/19. В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що у провадженні Волинського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05 червня 2019 року №0011201302. Вважає, що позовні вимоги в обох справах пов'язані між собою підставою виникнення (прийняті на підставі акта від 11 травня 2019 року №9748/03-20-13-02/3441616710 за результатами документальної планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ) та поданими доказами, також позивач і відповідач у вказаних справах є одними і тими ж особами.
У підготовчому засідання представник позивача клопотання підтримав; представник відповідача залишив вирішення клопотання на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку представників сторін, перевіривши матеріали справи та обставини, на які покликається позивач, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Як визначено частиною другою статті 172 КАС України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (частина третя статті 172 КАС України). Згідно з частиною восьмою наведеної статті справи, що перебувають у провадженні адміністративного суду, в разі об'єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про об'єднання справ необхідно враховувати, що позовні вимоги, які об'єднуються в одному провадженні, мають бути однорідними. Однорідність вимог вбачається із особливостей тих спірних матеріально-правових відносин, які породжують позов, зокрема тих, які нерозривно пов'язані між собою або від вирішення однієї з яких залежить вирішення інших. Це означає, що позови, які об'єднуються, випливають із одного і того ж правовідношення, тобто регулюються одним нормативним актом, або з різних правовідносин, пов'язаних між собою. При цьому слід враховувати не тільки матеріальний критерій, а й процесуальний, зокрема, чи є спільний їх розгляд доцільним.
Предметом позову у справі №140/2673/19 є визнання протиправним та скасування рішення від 05 червня 2019 року №0011201302 про застосування штрафних санкцій та донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, а у даній справі - визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2019 року №0011171302 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, №0011181302 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, №0011191302 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору, №0011221302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу). Хоч спірні відносини у справі №140/2931/19 врегульовані Податковим кодексом України, а у справі №140/2673/19 - Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», проте спірні рішення пов'язані між собою підставою їх прийняття - актом від 11 травня 2019 року №9748/03-20-13-02/3441616710 за результатами документальної планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .
Разом з тим, судом встановлено, що провадження у справі №140/2673/19 відкрито ухвалою суду від 06 вересня 2019 року та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження, а у справі №140/2931/19 - відкрито ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частин другої, третьої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Як визначено статтею 258 КАС України, строк розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження становить не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Водночас, згідно з частиною четвертою статті 173 КАС підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, а відповідно до частини другої статті 193 КАС України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
В контексті наведеного суд зазначає, що інститут об'єднання/роз'єднання позовів, в першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи. А з огляду на те, що у справі №140/2673/19 провадження відкрито ще 06 вересня 2019 року, то об'єднання проваджень у справі не сприятиме швидкому її розгляду та не відповідає принципам адміністративного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом.
Проаналізувавши дані обставини, суд дійшов висновку про відсутність необхідності у спільному розгляді зазначених справ. Крім того, суд вважає за необхідне також звернути увагу на те, що об'єднання справ є правом, а не обов'язком суду. При цьому положення статті 172 КАС України не передбачають обов'язку об'єднання справ за позовними заявами, скерованими до одного і того самого відповідача.
Враховуючи вищевикладене, підстави для спільного розгляду справ №140/2673/19 та №140/2948/19 відсутні, а тому у задоволенні клопотання позивача про об'єднання справ в одне провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 172, 248, 256 КАС України, суд
В задоволенні клопотання позивача про об'єднання справ в одне провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк
Ухвала складена у повному обсязі 04 листопада 2019 року