25 жовтня 2019 р. Справа № 120/2823/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сала П.І.,
за участю
секретаря судового засідання Михайловського М.В.,
позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про зобов'язання вчинити дії,
04.09.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання відповідача перерахувати пенсію позивачки з 01.10.2017 на підставі дійсної довідки про її заробітну плату № 13 від 26.06.2019 та здійснити позивачці виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з 01.10.2017 у зв'язку із змінами в пенсійному законодавстві позивачку переведено на пенсію за віком. Для отримання пенсії у більшому розмірі позивачка звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком та надала довідку Адвокатського Об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" про заробітну плату № 24 від 18.08.2017. Проте, як з'ясувалось, у вказаній довідці було невірно переведено заробітну плату позивачки з купоно-карбованців у гривні за період з січня по серпень 1996 року. Водночас Адвокатське Об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" відмовилось надавати позивачці правильну довідку. Лише на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2019 позивачка отримала нову довідку № 13 від 26.06.2019, а відтак звернулась до відповідача з заявою про перерахунок її пенсії починаючи з 01.10.2017 з урахуванням вказаної довідки. Отримавши відмову у проведенні такого перерахунку, позивачка за захистом своїх прав та законних інтересів звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 09.09.2019 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
25.09.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. При цьому відповідач зазначає, що позивачка звернулась із заявою про перерахунок її пенсії з 01.10.2017 на підставі рішення Вінницького міського суду від 16.05.2019 у справі № 127/23981/18 про зміну довідки про заробітну плату. Водночас в силу положень ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії проводиться у такі строки: в разі права підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за призначенням пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано до 15 числа включно та з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма документами подано після 15 числа. Відтак з 01.07.2019 позивачці здійснено перерахунок пенсії відповідно до вимог чинного законодавства. Свої дії відповідач вважає правомірними, а вимоги позивачки - такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, одночасно з відзивом на позовну заяву відповідач подав заяву про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. В заяві відповідач посилається на те, що позивачка пропустила встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду, оскільки просить суд провести перерахунок пенсії з 01.10.2017.
01.10.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачка не погоджується із аргументами, викладеними у відзиві, та вказує на те, що дійсно відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсії прив'язаний до дати звернення громадянина з заявою щодо здійснення такого перерахунку. Однак позивачка наголошує на тому, що першочергово вона звернулась до пенсійного органу з заявою щодо перерахунку її пенсії у жовтні 2017 році. Отже, саме з цього часу відповідач зобов'язаний провести перерахунок з урахуванням дійсної довідки про заробітну плату, яка видана на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2019 у справі № 127/23891/18.
Ухвалою суду від 15.10.2019 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та надала пояснення, які за своїм змістом відповідають обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві та відповіді на відзив.
Відповідач на виклик суду не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується документально. При цьому до суду не подавались заяви про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи через неможливість його прибуття в судове засідання з поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України у разі неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки в судове засідання учасника справи, який був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Відтак суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення позиваки, оцінивши доводи сторін та наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, де отримує пенсію з 2003 року: до 01.10.2017 - пенсію як державний службовець, а з 01.10.2017 - пенсію за віком.
Так, з матеріалів справи видно, що у зв'язку із змінами в пенсійному законодавстві, 13.10.2017 позивачка звернулась до відповідача з заявою № 13405/7242 про перерахунок/призначення їй пенсії за віком.
З метою отримання більшого розміру зазначеної пенсії позивачка надала відповідачу довідку Адвокатського об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" № 24 від 18.08.2018 про заробітну плату для обчислення пенсії. Однак у довідці було невірно переведено заробітну плату позивачки з купоно-карбованців у гривні за період роботи з січня по серпень 1996 року.
Зокрема, у довідці вказано, що позивачка отримувала заробітну плату у перерахунку з українських карбованців на гривню у такому розмірі: за січень 1996 року - 0 гривень 27000 копійок, за лютий 1996 року - 0 гривень 31100 копійок, за березень 1996 року - 0 гривень 64950 копійок, за квітень 1996 року - 0 гривень 47150 копійок, за травень 1996 року - 0 гривень 48700 копійок, за червень 1996 року - 0 гривень 37300 копійок, за липень 1996 року - 0 гривень 32400 копійок та за серпень 1996 року - 0 гривень 48200 копійок.
Натомість при перерахунку заробітної плати з українських карбованців на гривню за визначеним законодавством курсом позивачка насправді отримала за січень 1996 року - 270,00 грн, лютий 1996 року - 311,00 грн, березень 1996 року - 649,50 грн, квітень 1996 року - 471,50 грн, травень 1996 року - 487,00 грн., червень 1996 року - 373,00 грн, липень 1996 року - 324,00 грн та серпень 1996 року - 482,00 грн.
Суд зауважує, що неправильне зазначення у вказаній довідці розміру заробітної плати позивачки безпосередньо вплинуло на обчислення розміру пенсії позивачки за віком. Тобто, якби у довідці Адвокатського об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" № 24 від 18.08.2018 одразу було зазначено вірний розмір зарплати позивачки за період з січня по серпень 1996 року, позивачка отримувала б більший розмір пенсії в порівнянні з тим розміром, який вона фактично отримувала починаючи з 01.10.2017.
Поряд з цим, обставини справи вказують на те, що питання щодо видачі позивачці правильної довідки в добровільному порядку не вирішилось, а тому позивачка звернулась до суду з цивільним позовом до Адвокатського Об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, про встановлення розміру нарахованої та отриманої заробітної плати у період з січня по серпень 1996 року включно та зобов'язання видати довідку про заробітну плату.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2019 у справі № 127/23891/18 визнано частково недійсною з моменту видачі довідку Адвокатського Об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" № 24 від 18.08.2017 про заробітну плату позивачки в частині заробітної плати з січня по серпень 1996 року включно та встановлено факт дійсного розміру нарахованої та отриманої позивачкою заробітної плати за місцем роботи в Адвокатському Об'єднанні "Вінницька обласна колегія адвокатів" з січня по серпень 1996 року включно в перерахунку карбованці у гривні. Водночас Адвокатське Об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" зобов'язано видати позивачці довідку про отриману заробітну плату за період з січня по серпень 1996 року включно, в якій відобразити суми нарахованої та отриманої позивачкою заробітної плати в перерахунку з карбованців у гривні за визначеним законодавством курсом обміну для перерахунку пенсії з 01.10.2017: січень 1996 року - 270,00 грн, лютий 1996 року - 311,00 грн, березень 1996 року - 649,50 грн, квітень 1996 року - 471,50 грн, травень 1996 року - 487,00 грн., червень 1996 року - 373,00 грн, липень 1996 року - 324,00 грн та серпень 1996 року - 482,00 грн.
Суд наголошує на кількох істотних моментах вказаного судового рішення:
по-перше, цим рішенням довідку Адвокатського Об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" № 24 від 18.08.2017 визнано недійсною з моменту її видачі саме в тій частині, що зумовила неправомірне зменшення розміру пенсії позивачки;
по-друге, цим рішенням встановлено факт дійсного (більшого) розміру заробітної плати позивачки за той період, який враховувався для обчислення розміру пенсії позивачки за віком з 01.10.2017;
по-третє, Адвокатське Об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" зобов'язано видати правильну довідку саме для перерахунку пенсії позивачки з 01.10.2017;
по-четверта, пенсійний орган був учасником вказаної цивільної справи та погодився з судовим рішенням, оскільки в апеляційному порядку його не оскаржив.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області № 127/23891/18 від 16.05.2019 набрало законної сили 21.06.2019.
На підставі цього рішення Адвокатське об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" видало позивачці нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії за № 13 від 26.06.2019. Така довідка безпосередньо впливала на розмір пенсії позивачки за віком у бік збільшення починаючи з 01.10.2017.
03.07.2019 позивачка звернулась до відповідача з заявою щодо перерахунку її пенсії з 01.10.2017 згідно з довідкою про заробітну плату № 13 від 26.06.2019 та на підставі рішення Вінницького міського суду від 16.05.2019 у справі № 127/23891/18.
07.08.2019 позивачка подала скаргу до відповідача, в якій вимагала виконати судове рішення, врахувати нову довідку та провести перерахунок пенсії за віком з 01.10.2017.
Листом № 2337/М-10 від 27.08.2019 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило позивачку, що перерахунок призначеної їй пенсії проведено у строки, визначені ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", а саме з 01.07.2019. Доплата за липень та серпень 2019 буде виплачена позивачці основною відомістю у вересні 2019 року.
Таким чином, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки за віком на підставі довідки Адвокатського Об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" № 13 від 26.06.2018 починаючи з 01.07.2019. Цю обставину в судовому засіданні підтвердила позивачка.
Отже, спір між сторонами полягає у проведенні перерахунку пенсії позивачки за віком за період з 01.10.2017 до 30.06.2019 та виплаті недоплаченої за цей період пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.
Відтак суд, вирішуючи справу по суті, керується такими мотивами.
Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з Європейською соціальною хартією від 03 травня 1996 року, що ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V та набрала чинності для України з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг врегульовано Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
Преамбулою Закону № 1058-IV передбачено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
В силу приписів статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата за період страхового стажу до 01 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату, виданих у порядку встановленому законодавством, а за період після 01 липня 2000 року за даними системи персоніфікованого обліку.
Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
Так, згідно з пп. 3 п. 2.1 Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до п. 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Отже, згідно з нормами чинного пенсійного законодавства довідка про заробітну плату є необхідним документом для призначення/перерахунку пенсії. При цьому обов'язок особи, яка звертається за пенсією, полягає у наданні такої довідки пенсійному органу разом з відповідною заявою. Водночас вказана особа не несе відповідальності за зміст довідки, яка видається підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, або їх правонаступниками чи архівними установами.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , звертаючись до відповідача з заявою від 13.10.2017 про призначення пенсії за віком з 01.10.2017, надала довідку Адвокатського об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" № 24 від 18.08.2018 про заробітну плату для обчислення пенсії.
Водночас з незалежних від позивачки причин у вказаній довідці було зазначено невірні відомості про дійсний розмір заробітної плати за період з січня по серпень 1996 року, внаслідок чого позивачці було призначено пенсію в розмірі меншому ніж той, на який вона мало законне право.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2019 у справі № 127/23891/18 встановлено факт дійсного розміру нарахованої та отриманої позивачкою заробітної плати за місцем роботи в Адвокатському Об'єднанні "Вінницька обласна колегія адвокатів" з січня по серпень 1996 року та зобов'язано Адвокатське Об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" видати позивачці довідку про отриману заробітну плату за період з січня по серпень 1996 року включно, в якій відобразити дійсні суми нарахованої та отриманої позивачкою заробітної плати для перерахунку пенсії з 01.10.2017.
Таким чином, з вказаного рішення вбачається, що фактично суд зобов'язав Адвокатське Об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" видати позивачці нову довідку про заробітну плату з метою перерахунку пенсії саме з 01.10.2017, тобто з моменту першого звернення позивачки до пенсійного органу.
03.07.2019 позивачка звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку її пенсії починаючи з 01.10.2017 з урахуванням довідки про заробітну плату № 13 від 26.06.2019, виданої на підставі вищезазначеного судового рішення.
Відповідач частково задовольнив заяву позивачки та здійснив перерахунок пенсії з 01.07.2019, застосувавши положення частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV.
Суд не погоджується з такими діями пенсійного органу та зазначає, що в силу вимог ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як встановлено судом, право на перерахунок пенсії за віком виникло у позивачки з 01.10.2017 у зв'язку із змінами в пенсійному законодавстві. Водночас виявлена у довідці про заробітну плату помилка мала місце не з вини позивачки, а відтак не може позбавляти її права на належне пенсійне забезпечення та отримання пенсійних виплат в повному обсязі.
Крім того, позивачка вперше звернулась до пенсійного органу з заявою про призначення/перерахунок її пенсії 13.10.2017, що підтверджується копією заяви № 13405/7242, яка міститься в матеріалах справи. А з огляду на прийняте судом рішення у справі № 127/23891/18, заява позивачки від 03.07.2019 фактично є заявою про заміну тієї довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, що надавалася позивачкою разом із заявою від 13.10.2017.
Відтак суд вважає помилковими посилання відповідача на положення ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-IV, оскільки ними визначаються строки перерахунку пенсії у тих випадках, якщо пенсіонер вперше звертається до пенсійного органу з заявою для перерахунку пенсії та надає нові документи, що дають право на підвищення пенсії.
Враховуючи наведене суд доходить висновку, що у зв'язку з отриманням заяви позивачки від 03.07.2019 та беручи до уваги рішення Вінницького міського суду Вінницької області № 127/23891/18 від 16.05.2019, відповідач на підставі довідки Адвокатського об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" № 13 від 26.06.2019 був зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивачки за віком починаючи з 01.10.2017. Однак зробив відповідний перерахунок лише з 01.07.2019, тобто неправомірно відмовив у перерахунку пенсії за період з 01.10.2017 до 30.06.2019.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач; повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
Вимоги позивачки ОСОБА_1 полягають у зобов'язані відповідача перерахувати її пенсію з 01.10.2017 на підставі дійсної довідки про її заробітну плату № 13 від 26.06.2019 та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Однак суд вважає, що для повного та ефективного захисту прав та законних інтересів позивачки необхідно вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачки за віком починаючи з 01.10.2017. Це також буде узгоджуватися з повноваженнями адміністративного суду при вирішенні справи по суті, визначеними у ч. 2 ст. 245 КАС України.
Оцінюючи доводи відповідача в частині недотримання позивачкою строку звернення до суду, суд зазначає, що за змістом статті 122 КАС України строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як видно з матеріалів справи, про порушення своїх прав та інтересів позивачка дізналася після отримання листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 2337/М-10 від 27.08.2019, з якого стало зрозуміло, що відповідач відмовив позивачці у здійсненні перерахунку пенсії починаючи з 01.10.2017 з урахуванням довідки про заробітну плату № 13 від 26.06.2019 та рішення Вінницького міського суду від 16.05.2019 у справі № 127/23891/18.
Відтак суд не вбачає підстав для висновку про недотримання позивачкою строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Крім того, згідно з правовим висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 19.03.2019 в справі № 806/1952/18, у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
З огляду на викладене суд вважає безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частинами першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачці у перерахунку пенсії за віком за період з 01.10.2017 до 30.06.2019 на підставі довідки Адвокатського об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" № 13 від 26.06.2019 про заробітну плату для обчислення пенсії та зобов'язання відповідача здійснити позивачці перерахунок пенсії за віком за вказаний період на підставі довідки Адвокатського об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" № 13 від 26.06.2019 про заробітну плату для обчислення пенсії, та виплатити недоплачені суми пенсії з урахуванням виплачених сум.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у зв'язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 768,40 грн належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком за період з 01.10.2017 до 30.06.2019 на підставі довідки Адвокатського об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" № 13 від 26.06.2019 про заробітну плату для обчислення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком за період з 01.10.2017 до 30.06.2019 включно на підставі довідки Адвокатського об'єднання "Вінницька обласна колегія адвокатів" № 13 від 26.06.2019 про заробітну плату для обчислення пенсії, та виплатити недоплачені суми пенсії з урахуванням виплачених у вказаний період сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).
Повне судове рішення складено 30.10.2019.
Суддя Сало Павло Ігорович