04 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/16802/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,
розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Коваля Дмитра Івановича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019
(головуючий суддя - Буравльов С.І., судді Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А.)
у справі № 910/16802/18 Господарського суду м. Києва
за позовом Фізичної особи-підприємця Коваля Дмитра Івановича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал Технікс"
про стягнення заборгованості у розмірі 74627,51 грн,
21 жовтня 2019 року Фізична особа-підприємець Коваль Дмитро Іванович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі №910/16802/18.
Перевіривши доводи заявника касаційної скарги та дослідивши додані до скарги матеріали, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 гривні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 74 627,51 грн заборгованості за договором про надання юридичних послуг. Справа №910/16802/18 є малозначною.
У касаційній скарзі заявник просить суд відкрити касаційне провадження з підстави, передбаченої п. "б" п. 2 ч. 3 ст.287 ГПК України. Заявник зазначає, що справа має виняткове значення для позивача, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідеал Технікс" (відповідач у справі) звернулося до Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції України в м. Києві з приводу укладення договору від 05.05.2018 № 1/05/2018 та акта приймання-передачі виконаних послуг № 1 від 31.10.2018.
Інших доводів скаржник не навів. Належних доказів, які б підтверджували зазначені ним обставини, не надав. Отже, зазначені у касаційній скарзі твердження щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження на підставі підпункту "б" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити Фізичній особі-підприємцю Ковалю Дмитру Івановичу у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі №910/16802/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Ткач
Судді І. Кондратова
Л. Стратієнко