29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" листопада 2019 р. Справа № 924/1013/19
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши справу у залі судового засідання № 313
за позовом дочірнього підприємства "Фесто", м. Київ
до державного підприємства "Красилівський агрегатний завод", м. Красилів Хмельницької області
про стягнення 9035,23 грн. заборгованості, з яких 7200,00 грн. - основний борг, 1348,79 грн. інфляційні втрати, 486,44 грн. - 3% річних,
Представники сторін: не з'явилися
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 27.09.2019р. відкрито провадження у справі № 924/1013/19 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.10.2019р. відкладено судове засідання у справі № 924/1013/19.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Дочірнє підприємство "Фесто" звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" 7200,00 грн. основного боргу, 1348,79 грн. інфляційних втрат, 486,44 грн. 3% річних на підставі накладної та рахунку.
Свої вимоги мотивує тим, що між позивачем та відповідачем існували господарсько-виробничі відносини, що виникли між ними, як суб'єктами господарювання, а саме постачальник поставляв покупцю товар для виробництва, а покупець оплачував постачальнику вартість поставленого товару на підставі накладних та рахунків. Як відзначає позивач у позові, 25.04.2017р. позивач та відповідач рахунком-пропозицією погодили умови поставки одного комплекту для обслуговування DPAD-22-SP-12000 вартістю 14400,00 грн. з оплатою 50% вартості товару - передоплата, 50% вартості товару - протягом 10 днів після поставки товару. 31.05.2017р. відповідач перерахував на поточний рахунок позивача передоплату у розмірі 50% вартості товару у розмірі 7200,00 грн. Як на доказ поставки відповідачу замовленого товару дочірнє підприємство "Фесто" посилається на експрес-накладну перевізника "Нова пошта" від 14.06.2017р. Таким чином, як стверджує позивач, заборгованість державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" перед позивачем становить 7200,00 грн. Окрім того, позивачем на суму основного боргу нараховану також 1348,79 грн. інфляційних втрат та 486,44 грн. 3% річних.
Відтак, позивач, керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, 218, 220 ГК України, звернувся з даним позовом до суду.
Позивач в судове засідання не з'явився, у заяві від 04.10.2019р. просив суд розглядати справу № 924/1013/19 за відсутності позивача.
Крім того, у заяві від 25.10.2019р. представник позивача просив суд розглядати справу за відсутності представника позивача, при цьому вказав, що вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних та витрат по сплаті судового збору підтримує.
Представник відповідача в судове засідання 15.10.2019 р. з'явився та надав докази часткової оплати боргу. Крім того, останнім в судовому засіданні подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для врегулювання спору, щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Представник відповідача в судове засідання 04.11.2019 р. не з'явився.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з рахунка № 2570061504 від 25.04.2017р., державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" здійснено запит на купівлю у дочірнього підприємства "Фесто" товару, а саме: PDAD-22-SP-12000 (комплект для обслуговування) в кількості 1 шт. на загальну суму 14400,00 грн. за таких умов оплати - 50% до поставки, 50% - через 10 днів після поставки. Вказаний рахунок підписано генеральним директором та головним бухгалтером дочірнього підприємства "Фесто".
Із наданої позивачем виписки (додаток № 5) вбачається, що контрагентом, державним підприємством "Красилівський агрегатний завод", перераховано дочірньому підприємству "Фесто" 7200,00 грн. (50%) за поставку комплектів для обслуговування по рахунку № НОМЕР_1 від 25.04.2017р.
Як слідує з односторонньої накладної № 1470095392 від 06.06.2017р., позивачем поставлено клієнту, державному підприємству "Красилівський агрегатний завод", комплекти для обслуговування (PDAD-22-SP-12000) в кількості 1 шт. на загальну суму 14400,00 грн. У накладній зазначено, що сплата має бути проведена до 16.06.2017р. При цьому, підпис клієнта свідчить про те, що товари були продані йому у відповідності до умов, які наведені у рахунку. Зазначена накладна підписана головним бухгалтером ДП "Фесто" та інженером відділу логістики.
Із експрес-накладної № 20400052580060 від 14.06.2017р. вбачається, що відправником пневмообладнання є ДП "Фесто", одержувачем - ДП "Красилівський агрегатний завод". Місто-одержувач - м. Красилів. Оголошена вартість - 2000,00 грн. Номер замовлення - НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки від 12.06.2019р. акціонерним товариством "Дойче банк ДБУ" підтверджено, що за період 01.06.2017р. по 10.06.2019р. по рахунку ДП "Фесто" були відсутні надходження від контрагента ДП "Красилівський агрегатний завод".
Позивач звертався до державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" із листами від 24.09.2018р. та від 16.01.2019р. з проханням вжити заходів з погашення заборгованості у розмірі 7200,00 грн.
25.02.2019р. дочірнє підприємство "Фесто" звернулось до відповідача із претензією № 1 з вимогою погашення боргу у розмірі 7200,00 грн., що підтверджується описом вкладення від 26.02.2019р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 26.02.2019р.
Відповідно до платіжного доручення № 3042 від 09.10.2019р. державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" перераховано дочірньому підприємству "Фесто" 7200,00 грн. оплати боргу згідно акта звірки від 09.01.2019р.
У листі від 11.10.2019р. державне підприємство "Красилівський агрегатний завод" звернулось до дочірнього підприємства "Фесто" з проханням відмовитись від стягнення в примусовому порядку з державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" 1348,79 грн. інфляційних втрат, 486,44 грн. 3% річних від суми боргу, а провадження припинити для забезпечення повернення сплаченого позивачем судового збору.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст, зафіксований в одному або декількох документах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За положеннями ст. 208 ЦК України правочини між юридичним особами належить вчиняти у письмовій формі.
Відповідно ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Частиною 2 ст. 184 ГК України передбачено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення може відбуватись у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього кодексу.
Приписами ч. 1 ст. 181 ГК України передбачено, що укладення господарських договорів допускається у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 ст. 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що 12.04.2019 року дочірнім підприємством "Фесто" та державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" рахунком-пропозицією № 2570061504 погоджено умови поставки одного комплекту для обслуговування DPAD-22-SP-12000 вартістю 14400,00 грн. з умовою оплати 50% після поставки товару.
31.05.2017 року державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" перераховано на поточний рахунок позивача передоплату у розмірі 50% вартості товару у розмірі 7200,00 грн., що підтверджується платіжним документом від 31.05.2017р.
На підставі накладної № 1470095392 від 06.06.2017р. позивач 14.06.2017р. поставив відповідачу замовлений товар належної якості та комплектації, про що свідчить експрес-накладна перевізника "Нова пошта" № 20 4000 5258 0060 від 14.06.2017р.
Наведене свідчить про погодження сторонами істотних умов поставки (щодо товару, його кількості, якості, ціни).
Представник відповідача факт отримання товару та умови його оплати не заперечує. При цьому, відповідно до платіжного № 3042 від 09.10.2019р. державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" перераховано дочірньому підприємству "Фесто" 7200,00 грн. оплати боргу згідно акта звірки від 09.01.2019р.
За таких обставин, суд доходить висновку, що у відповідача виник обов'язок оплати за поставлений позивачем за накладною № 1470095392 від 06.06.2017р. товар.
Водночас, судом враховується, що суму 7200,00 грн. основної заборгованості сплачено відповідачем платіжним дорученням № 3042 від 09.10.2019р., тобто після звернення позивача з позовом до суду, тому провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Окрім того, представником позивача на суму основної заборгованості нараховано 1348,79 грн. інфляційних втрат за період квітень 2018р. - серпень 2019р., 486,44 грн. 3% річних за період з 24.06.2017р. по 23.09.2019р.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши перерахунок 3% річних в системі „Законодавство", вважає, що правомірною до стягнення буде сума 3% річних у розмірі 485,85 грн., оскільки, як передбачено у накладній № 1470095392 від 06.06.2017р. строк оплати товару (50% його вартості) має бути здійснено у 10-денний термін після поставки, а тому зважаючи на те, що товар відповідачем отримано 14.06.2017р., про що свідчить експрес-накладна, суд вважає, що обраховувати строк щодо нарахування 3% річних потрібно з 25.06.2017р., а не з 24.06.2017р. Таким чином, у задоволенні 0,59 грн. 3% річних необхідно відмовити з підстав необґрунтованості.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" №14 від 17.12.2013 року).
При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").
При перевірці розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що вказана сума є меншою за визначену судом, а відтак, враховуючи, що визначення розміру позовних вимог є правом саме позивача та те, що суд позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог, суд визначає розмір інфляційних втрат за розрахунком позивача в сумі 1348,79 грн.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 485,85 грн. 3% річних та 1348,79 грн. інфляційних втрат. В решті позову в частині стягнення 0,59 грн. 3% належить відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
При цьому, судом береться до уваги, що згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За таких обставин, судовий збір в розмірі 1530,84 грн. буде повернуто з Державного бюджету України ухвалою суду за наявності відповідного клопотання позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 231, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов дочірнього підприємства "Фесто", м. Київ до державного підприємства "Красилівський агрегатний завод", м. Красилів Хмельницької області про стягнення 9035,23 грн. заборгованості, з яких 7200,00 грн. - основний борг, 1348,79 грн. інфляційні втрати, 486,44 грн. - 3% річних, задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" (Хмельницька область, м. Красилів, вул. Щаслива, 1, ідентифікаційний код 14307831) на користь дочірнього підприємства "Фесто" (м. Київ, вул. Борисоглібська, 11, ідентифікаційний код 13683489) 485,85 грн. (чотириста вісімдесят п'ять гривень 85 коп.) 3% річних, 1348,79 грн. (одну тисячу триста сорок вісім гривень 79 коп.) інфляційних втрат, 390,15 грн. (триста дев'яносто гривень 15 коп.) витрат на оплату судового збору.
Видати наказ.
У решті позову в частині стягнення 0,59 грн. 3% річних відмовити.
Провадження у справі № 924/1013/19 в частині вимог про стягнення 7200,00 грн. заборгованості закрити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.11.2019 року.
Суддя С.В. Заверуха
Відрук. 3 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу (04070, м. Київ, вул. вул. Борисоглібська, буд. 11);
3 - відповідачу (31000, Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Щаслива, буд. 1).
Всім рекомендованим з повідомленням.