"22" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1785/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.
розглянувши справу за позовом: Будинкоуправління № 2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини р-ну (65063, м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 1/2, код ЄДРПОУ 24288885)
до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65017, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 36290160)
про стягнення компенсації наданих пільг та субсидій в розмірі 70 818,00 грн.
Представники:
Від позивача - Погорілий О.В. (ордер від 19.06.2019 № 349379);
Від відповідача - Грахмез Ю.С. (довіреність від 09.08.2019 № 02-27/1688).
Суть спору:
Будинкоуправління № 2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини р-ну (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі - Відповідач) про стягнення компенсації наданих пільг та субсидій в розмірі 70 818,00 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1785/19, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи по суті на 16.07.2019.
Протокольною ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.07.2019.
Протокольною ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 08.08.2019.
Ухвалою суду від 08.08.2019 задоволено заяву представника Позивача, постановлено розглядати справу № 916/1785/19 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання суду на 04.09.2019.
Протокольною ухвалою від 04.09.2019 задоволено клопотання представника позивача про перерву в підготовчому засіданні та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 18.09.2019.
Протокольною ухвалою від 18.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, задоволено клопотання представника позивача та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 30.09.2019.
В підготовчому засіданні 30.09.2019 представник позивача та представник відповідача надали суду заяви (за вх. № 19966/19; вх. №19967/19) про згоду розпочати розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання, відповідно до частини шостої статті 183 Господарського процесуального кодексу України.
Суд протокольною ухвалою від 30.09.2019 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті. Розгляд справи по суті розпочав негайно.
Протокольною ухвалою від 30.09.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 22.10.2019.
Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити їх.
Позовні вимоги, із посиланням на пункти 1, 6 статті 92 Конституції України, статті 11, 509 Цивільного кодексу України, частини першу, другу, третю статті 12 Господарського кодексу України, частини першу, другу статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III, пункт 9 частини першої статті 87, підпункт «б» пункту 4 статті 89, частину другу статті 97, статтю 102 Бюджетного кодексу України, пункт 3 частини першої статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, пункт 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, обґрунтовані невиконанням Відповідачем обов'язку щодо здійснення розрахунків з компенсації Позивачу вартості наданих відповідно до закону пільг при оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій пільговим категоріям населення, зокрема, щодо вивезення твердих побутових відходів.
Будинкоуправління № 2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини р-ну зазначає, що з березня 2019 року Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради відмовив йому в подальшій компенсації вартості витрат за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів, мотивуючі своє рішення тим, що з 07.03.2019 Малиновською районною адміністрацією визначений виконавець послуг з вивезення відходів - КП «Одескомунтранс», а Київською районною адміністрацією - ТОВ «Союз», і, лише у разі вивезення відходів цими підприємствами, Відповідач буде компенсувати витрати Позивача щодо наданих пільг та субсидій.
Проте Позивач зазначає, що має чинний Договір на вивезення твердих побутових відходів від 01.05.2016 № 46/16, укладений із ТОВ «Еко-Лідер», якість послуг якого його повністю задовольняє. При цьому Позивач вказує, на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.07.2018 № 316 для ТОВ «Еко-Лідер», КП «Одескомунтранс» та ТОВ «Союз» встановлено однаковий тариф на послуги з вивезення побутових відходів для населення міста Одеси у розмірі 70,32 грн/куб.м (з ПДВ).
Позивач, із посиланням на пункти 3, 3-1 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, вказує на те, що його Договір на вивезення твердих побутових відходів від 01.01.2016 № 46/16, укладений із ТОВ «Еко-Лідер», зберігає чинність на умовах, визначених ним, до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом. При цьому, пільги та субсидії для відшкодування витрат з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій також надаються до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Отже Позивач наголошує на тому, що Відповідач безпідставно відмовляє йому у компенсації вже наданих пільг та субсидій населенню, ставлячи право на отримання такої компенсації в залежність від особи виконавця послуги.
У Відповіді на відзив від 24.07.2019 (вхід. від 24.07.2019 № 14774/19) Позивач додатково зазначає, що зобов'язання з компенсації у Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради виникають безпосередньо із закону. Оскільки Відповідач є головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги, а тому зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із законодавством мають право на соціальні пільги. При цьому відповідно до частини шостої статті 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Позивач зазначає, що ним виконано обов'язок, встановлений пунктом 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, та подано Відповідачу, як уповноваженому органу, розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам, згідно з формою « 2-пільга». Проте, Відповідач ухилився від виконання обов'язків, покладених на нього пунктом 11 вказаного Положення, щодо складання реєстру погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги за формою « 5-пільга», реєстр розрахунків згідно з формою « 7-пільга», та акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою « 3-пільга».
Також Позивач зазначає, що заборгованість Відповідача складається з сум доданих до позовної заяви розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговикам, згідно з формою « 2-пільга». У сукупності ці розрахунки за березень, квітень, травень 2019 року за Малиновським та Київським районами становлять суму у розмірі 70 818,00 грн.
Представник Відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні повністю. У Відзиві на позовну заяву від 10.07.2019 № 02-25/500 (вхід. від 12.07.2019 № 13871/19) Відповідач із посиланням на частину другу статті 19 Конституції України, статтю 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, статтю 35-1 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР, пункт 3 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 (в редакції постанови КМУ від 27.03.2019 № 318), зазначає, що з березня 2019 року ним не здійснювалося відшкодування Будинкоуправлінню № 2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини щодо надання пільг та субсидій за вивезення твердих побутових відходів та рідких нечистот, оскільки вказана організація має укладений договір на ці послуги із ТОВ «Еко-Лідер», який не визначений на конкурсній основі, як надавач послуг згідно із законодавством.
Також Відповідач вказує на те, що Позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження суми заборгованості.
У запереченнях на відповідь на відзив від 29.07.2019 № 02-24/169 (вхід. від 30.07.2019 № 15181/19) Відповідач додатково зазначає, що Позивачем не надано жодного договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які б були укладені до введення в дію норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, на підтвердження того, що вивезення побутових відходів відноситься саме до надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
При цьому, Відповідач із посиланням на частину першу статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, який втратив чинність з 01.05.2019, у зв'язку із набранням чинності Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII, зазначає, що вивезення побутових відходів може включати як комунальні послуги так і послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Окрім того, Відповідач зазначає про відсутність доказів звернення та надсилання Позивачем паперових та електронних розрахунків щодо компенсації пільг за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів. При цьому, Відповідач вказує на те, що листи Управління соціального захисту населення в Київському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 26.03.2019 № 1157 та Управління соціального захисту населення в Малиновському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 25.03.2019, були до відома Будинкоуправління № 2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини. Цими листами доводилося про те, що визначені переможці конкурсів на послугу побутових відходів та про те, що для відшкодування витрат пов'язаних з наданням вище зазначеної послуги, потрібно укласти договір з юридичними особами, визначеними відповідно до законодавства.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд
Відповідно до пунктів 1, 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.
Частинами першою, другою статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III, передбачено, що виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із частиною першою статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Державою надано пільги певним категоріям громадян із компенсацією цих витрат за рахунок державного бюджету, зокрема, на підставі Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII, «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 № 1584-III, «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 № 203/98-ВР, «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, тощо.
Пунктом 6 частини першої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, який втратив чинність з 01.05.2019, було передбачено, що виконавець має право, зокрема, отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг.
Згідно із пунктом 3 частини першої, пунктом 3 частини третьої статті 8 Закону України Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII Виконавець комунальної послуги має право отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати комунальних послуг. Управитель багатоквартирного будинку має право отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг.
Отже право виконавців та управителів багатоквартирного будинку на отримання компенсації за надані відповідно до законодавства окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг виникає безпосередньо з закону.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 87, підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення. До видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян.
Частиною першою статті 102 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (далі - Порядок від 04.03.2002 № 256), головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об'єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Пунктом 5 Порядку від 04.03.2002 № 256, передбачено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів готують щомісяця до 10 числа наступного періоду інформацію про суми нарахованих пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії, виплати громадянам частини невикористаної субсидії для відшкодування витрат на оплату природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), послуг з електропостачання для індивідуального опалення та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами, установами та організаціями, що надають житлово-комунальні послуги, балансоутримувачами відомчого житла, гуртожитків, управителями багатоквартирних будинків і надсилають фінансовим органам райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об'єднаних територіальних громад.
Згідно із пунктом 6 Порядку від 04.03.2002 № 256, фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об'єднаних територіальних громад на підставі інформації, зазначеної у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри сум, що підлягають перерахуванню, та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, протягом місяця, але не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), з тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії, виплати громадянам частини невикористаної субсидії для відшкодування витрат на оплату природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), послуг з електропостачання для індивідуального опалення.
Відповідно до пункту 8 Порядку від 04.03.2002 № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій в межах отриманих коштів за відповідним видом послуг (витрат) перераховуються протягом двох операційних днів на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів в межах отриманих коштів за відповідним видом послуг (витрат) здійснюють протягом двох операційних днів розрахунки з підприємствами, установами та організаціями, що надають житлово-комунальні послуги, балансоутримувачами відомчого житла, гуртожитків, управителями багатоквартирних будинків, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельними кооперативами і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, тощо.
При цьому, розрахунки за надані пільги та субсидії здійснюються позачергово та у повному обсязі на поточні рахунки, відкриті в банківських установах: з об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами в частині відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, вивезення побутового сміття та рідких нечистот; з підприємствами, установами та організаціями, управителями багатоквартирних будинків, що надають послуги з управління багатоквартирним будинком, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, а також управителями багатоквартирних будинків, які є колективним замовником (споживачем) комунальних послуг (уклали договір про надання комунальних послуг в інтересах споживача).
Судом встановлено, що між Будинкоуправлінням № 2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини району та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ЛІДЕР» укладено Договір на вивіз твердих побутових відходів від 01.05.2016 № 46/16. Відповідно до пунктів 1.1, підпункту 2.1.2 пункту 2.1 вказаного Договору виконавець (ТОВ «ЕКО-ЛІДЕР») зобов'язався надати послуги з вивезення твердих побутових відходів IV класу небезпеки у місті Одесі та передмісті з територій житлових будинків, а замовник (Позивач) зобов'язався своєчасно оплачувати послуги за погодженою сторонами ціною у строки і на умовах, передбачених цим договором. Виконавець зобов'язався надати замовникові певну кількість контейнерів відповідно до Додатка № 1, що є невід'ємною частиною цього договору, у якому узгоджуються: дислокація розміщення та графік вивозу контейнерів; кількість, види контейнерів, необхідних для збору ТПВ; обсяг вивозу ТПВ. /т. ІІ а.с. 193-198/.
Згідно із пунктами 5.1, 5.2 Договору на вивіз твердих побутових відходів від 01.05.2016 № 46/16 він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе фінансових зобов'язань. Після закінчення зазначеного терміну, дія договору автоматично продовжується на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 15 днів до закінчення терміну його дії, у письмовій формі не повідомила іншу сторону про намір розірвати договір.
Судом встановлено, що сторонами Договору на вивіз твердих побутових відходів від 01.05.2016 № 46/16 укладались додаткові угоди до нього, а саме: від 27.07.2018 № 1, від 01.08.2018 № 2, від 01.01.2019 № 3, від 01.02.2019 № 4. /т. ІІ а.с. 200, 202, 203-205, 206-208/.
Окрім того, сторонами Договору на вивіз твердих побутових відходів від 01.05.2016 № 46/16 складались та підписувались акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: № ОУ-0000232 за січень 2019 року на суму 118 039,15 грн.; № ОУ-0000343 за лютий 2019 року на суму 114 094,20 грн.; № ОУ-0000489 за березень 2019 року на суму 127 166,69 грн.; № ОУ-0000787 за квітень 2019 року на суму 122 989,68 грн.; № ОУ-0000863 за травень 2019 року на суму 126 702,58 грн. /т. ІІ а.с. 213, 212, 211, 210, 209/.
Послуги надані ТОВ «ЕКО-ЛІДЕР» за вказаними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) були сплачені Позивачем платіжними дорученнями: від 29.01.2019 № 1347 на суму 118 039,15 грн., від 22.02.2019 № 1399 на суму 114 094,20 грн., від 27.03.2019 № 1483 на суму 127 166,69 грн., від 25.04.2019 № 1555 на суму 122 989,68 грн., від 30.05.2019 № 5 на суму 126 702,58 грн. /т. ІІ а.с. 215, 216, 217, 218, 219/.
Отже Договір на вивіз твердих побутових відходів від 01.05.2016 № 46/16, укладений Позивачем як колективним замовником в інтересах споживачів з ТОВ «ЕКО-ЛІДЕР», є чинним та виконувався його сторонами.
Відповідно до пункту 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, у редакції, яка діяла до 01.10.2019, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою « 2-пільга».
За приписами пункту 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, у редакції, яка діяла до 01.10.2019, уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою « 5-пільга» та реєстр розрахунків згідно з формою « 7-пільга»; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою « 3-пільга»; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою « 3-пільга»; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами « 4-пільга» та « 6-пільга».
За твердженням Позивача у Відповіді на відзив від 24.07.2019 ним подавалися та подаються щомісячно на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам, згідно з формою « 2-пільга». Проте Відповідач приймати відповідні розрахунки відмовляється. У матеріалах відсутні докази на підтвердження обставин звернення Позивача до Відповідача із розрахунками щодо вартості послуг, наданих пільговикам, згідно з формою « 2-пільга» за спірний період березня, квітня, травня 2019 року, саме до подачі позову.
Проте судом встановлено, що листом від 25.03.2019 № 733/14-14 Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради повідомило Керівника БУ № 2 КЕЧ району про те, що розпорядженням Малиновської райадміністрації від 07.03.2019 № 97/01-6 «Про визначення юридичної особи, яка здійснюватиме збирання та перевезення твердих побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами на території Малиновського району міста Одеси» виконавцем послуг із збирання та перевезення побутових відходів в межах території Малиновського району м. Одеси визначено КП «Одескомунтранс». Отже, з березня поточного року відшкодування пільг на послугу з вивезення твердих побутових відходів можливо за умови укладання договору з вищезазначеною організацією. /т. І а.с. 158/.
Також, листом від 26.03.2019 № 1157 Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради повідомило Керівника БУ № 2 КЕЧ району про те, що розпорядженням Київської райадміністрації від 19.02.2019 № 70-01р «Про визначення юридичної особи, яка здійснюватиме збирання та перевезення твердих побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами на території Київського району міста Одеси» виконавцем послуг із збирання та перевезення побутових відходів в межах території Київського району м. Одеси визначено ТОВ «Союз». Виходячи з вищевикладеного, відшкодування витрат за надані пільги на послугу з вивезення твердих побутових відходів можливо за умови укладання договору з ТОВ «Союз».
Отже вказаними листами структурні підрозділи Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради повідомили Позивача про те, що відшкодування витрат за надані пільги на послугу з вивезення твердих побутових відходів можливо лише за умови укладання договорів з ТОВ «Союз» та КП «Одескомунтранс», що фактично означає відмову у подальшому відшкодуванні у випадку невиконання цієї умови.
У першій заяві по суті справи - відзиві на позовну заяву від 10.07.2019 № 02-25/500 (вхід. від 12.07.2019 № 13871/19), підписаному директором Департаменту праці та соціальної політики, Відповідач прямо зазначає, що з березня 2019 року ним не здійснювалося відшкодування Будинкоуправлінню № 2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини щодо надання пільг та субсидій за вивезення твердих побутових відходів та рідких нечистот, оскільки вказана організація має укладений договір на ці послуги із ТОВ «Еко-Лідер», який не визначений на конкурсній основі, як надавач послуг згідно із законодавством.
Тобто відмова Відповідача у компенсації Позивачу вартості наданих відповідно до закону пільг при оплаті послуг пільговим категоріям населення щодо вивезення твердих побутових відходів пов'язана саме з особою виконавця цієї послуги і не укладенням відповідних договорів з ТОВ «Союз» та КП «Одескомунтранс», а не з фактом неотримання розрахунків за формою « 2-пільга».
Підтвердженням цього висновку суду є наступні додаткові обставини. Вже під час розгляду справи у господарському суді Позивач звернувся із листом від 13.08.2019 № 248 на адресу керівника Київського управління соціального захисту населення в м. Одеса, разом із яким направив підписані та завірені печаткою «Розрахунки видатків та витрат, пов'язаних з наданням пільг за березень-липень 2019 року», та повідомив, що ДБФ файли по вказаним розрахункам надані представнику управління УСЗН 06.08.2019 на електронному носії (флешка). /т. ІІ а.с. 221/.
У відповідь на вказане звернення Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради листом від 21.08.2019 № 3592/13-09 знову повідомило Позивача, що відшкодування витрат за надані пільги на послугу з вивезення твердих побутових відходів можливо за умови укладання договору з ТОВ «Союз». /т. ІІ а.с. 223/.
Отже визнання Відповідачем обставини відмови у відшкодуванні суми, яка є предметом позову, саме через не укладання Позивачем договорів із конкретними надавачами послуг, визначає предмет доказування у цій справі як перевірку правомірності такої відмови.
Відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Пунктом 3-1 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, встановлено, що договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі вивезення побутових відходів за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Пільги та субсидії для відшкодування витрат з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій надаються до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Отже, на підставі вказаних норм Закону, Договір на вивезення твердих побутових відходів від 01.05.2016 № 46/16, укладений між Позивачем та ТОВ «Еко-Лідер», зберігає чинність на умовах, визначених ним, до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом. За таких обставин, безпідставне дострокове розірвання суперечило б вказаним законодавчим приписам.
Суд визнає такою, що не потребує доказуванню обставину того, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.07.2018 № 316 для ТОВ «Еко-Лідер», КП «Одескомунтранс» та ТОВ «Союз» встановлено однаковий тариф на послуги з вивезення побутових відходів для населення міста Одеси у розмірі 70,32 грн/куб.м (з ПДВ), з огляду на наявний вільний доступ до цього акту в мережі Інтернет.
Слід окремо заначити, що компетенція Відповідача чітко встановлена у вже згаданому пункті 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, у редакції, що діяла до 01.10.2019, яка не містить повноваження на перевірку правомірності чи неправомірності надання послуг контрагентом Позивача, зокрема, визначення його чи інших осіб виконавцями відповідних послуг на підставі розпоряджень райадміністрацій. Згідно із вказаною нормою, підставою для не проведення розрахунків є лише виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, під час звіряння інформації, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги.
Отже відмова Відповідача у компенсації Позивачу вартості наданих відповідно до закону пільг при оплаті послуг пільговим категоріям населення щодо вивезення твердих побутових відходів, через не укладання відповідних договорів з ТОВ «Союз» та КП «Одескомунтранс», є перевищенням його повноважень, а відтак, порушенням норм частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сума позову складається з сум які містять наявні у матеріалах справи Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг ветеранам ВС, ветеранам МВС, інвалідам військової служби та вдовам ВВС за формою « 2-пільга» у березні 2019 року - 4 127,25 грн. та 19 181,77 грн., у квітні 2019 року - 4 230,68 грн. та 19 513,98 грн., у травні 2019 року 4 196,47 грн. та 19 567,85 грн., а всього 70 818,00 грн.
Відповідачем не заявлено про жодні розбіжності у вказаних Розрахунках щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику.
Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради відповідно до відомостей наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є самостійною юридичною особою, яка згідно із положеннями частини першої статті 96 Цивільного кодексу України має відповідати за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із Закону, та така відповідальність не може ставитись у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно із частинами першою, другою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі. Аналогічні положення встановлені частиною другою статті 20 Господарського кодексу України.
З огляду на доведення Позивачем свого права на отримання компенсації саме наданих пільг окремим категоріям громадян, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення компенсації наданих пільг в розмірі 70 818,00 грн. В частині стягнення компенсації наданих субсидій позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частин першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем у позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Вказаний розрахунок складається лише з витрат зі сплати судового збору.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення майнової позовної вимоги з ціною позову у розмірі 70 818,00 грн., судовий збір за її розгляд покладається на відповідача в сумі 1 921,00 грн.
Керуючись, частиною другою статті 19, пунктами 1, 6 статті 92 Конституції України, частинами третьою, четвертою статті 11, частинами першою, другою статті 16, частиною першою статті 96, частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, частинами першою, другою, третьою статті 12, частиною другою статті 20, частиною першою статті 173, частиною першою статті 174 Господарського кодексу України, пунктом 9 частини першої статті 87, підпунктом «б» пункту 4 частини першої статті 89, частиною першою статті 102 Бюджетного кодексу України, частинами першою, другою статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III, пунктом 6 частини першої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, частиною першою, пунктом 3 частини третьої статті 8, пунктами 3, 3-1 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, пунктами 3, 5, 6, 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, пунктами 10, 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65017, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 36290160) на користь Будинкоуправління № 2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини р-ну (65063, м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 1/2, код ЄДРПОУ 24288885) компенсацію наданих пільг у розмірі 70 818,00 грн. (сімдесят тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 00 коп.) та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).
3. Відмовити в задоволенні позову Будинкоуправління № 2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини р-ну до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в частині стягнення сум субсидій.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01 листопада 2019 р.
Суддя Ю.А. Шаратов