31 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/5277/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Васьковського О.В., Катеринчук Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.;
за участю представників:
Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - Глущенко В . В.,
Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» - Богдана С. В.,
Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - Верхацького І.В.;
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019
у складі колегії суддів: Іванова О.Г. (головуючий), Березкіної О.В., Антоніка С.Г.,
та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2019
у складі судді Євстигнеєвої Н.М.
у справі за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»,
про стягнення 2 270 358, 60 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
1. 28.09.2011 між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - ПАТ чи АТ «Укртрансгаз», газотранспортне підприємство), та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (далі - ПАТ «Дніпропетровськгаз», замовник) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011134/П06, відповідно до п. 1.1 якого, з урахуванням додаткової угоди від 17.01.2013 № 3, газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС), а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього договору.
Згідно з п. 1.2 договору, в редакції додаткової угоди від 17.01.2013 № 3, річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника складає 87 065 тис. куб.м. Газ замовника, транспортування якого за цим договором здійснює газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання, у тому числі релігійних організацій виключно в межах обсягів, що використовується для виробничо-комерційної діяльності.
2. Додатковою угодою від 26.12.2014 № 7 до договору сторони:
виклали п. 1.2.1 в наступній редакції: річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника у 2014 році становить 92 592, 317 тис. куб.м,
та доповнили п. 1.2 договору підпунктом 1.2.2. наступного змісту: річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника з 01.01.2015 по 31.03.2015 становить 55 065, 930 тис. куб.м.
3. Додатковою угодою від 30.06.2015 № 9 сторони виклали п. 1.2.2 договору в наступній редакції: річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника з 01.01.2015 по 31.12.2015 становить 59 269, 995 тис. куб.м, у тому числі у жовтні 2015 року - 9 647, 562 куб.м.
4. Відповідно до п. 3.1 договору, в редакції додаткової угоди від 17.01.2013 № 3, послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.
5. Газотранспортне підприємство до 15 числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства. Замовник протягом 2 днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом відповідні розрахунки за вартість послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюється відповідно до даних газотранспортного підприємства (п.п. 3.2, 3.3 договору, в редакції додаткової угоди від 17.01.2013 № 3, т. 1, а.с. 27-33).
6. У пункті 3.4 договору, в редакції додаткової угоди від 17.01.2013 № 3, визначено, що акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.
7. Відповідно до п. 5.5 договору, в редакції додаткової угоди від 17.01.2013 № 3, оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.
Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих послуг.
8. Згідно з п. 11.1 договору, в редакції додаткової угоди від 26.12.2014 № 7, цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 жовтня 2011 року і діє в частині транспортування газу до 31 березня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором.
Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
9. Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін (п. 11.2 договору).
10. На виконання умов Договору Позивач у жовтні 2015 року надіслав Відповідачу для підписання та скріплення печаткою належним чином оформлені зі свого боку акти наданих послуг від 31.10.2015 № 10-15-109011134/П06, які в свою чергу були підписані з боку Відповідача та повернуті Позивачу.
11. Зокрема, за даними актами наданих послуг Позивачем на користь Відповідача було протранспортовано 75, 267 тис. куб.м природного газу на загальну суму 12 641, 03 грн.
На підтвердження цього Відповідачем до матеріалів справи наданий підписаний обома сторонами акт наданих послуг з транспортування природного газу від 31.10.2015 (т. 1, а.с. 68), заборгованість за яким стягнута позивачем за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2016 у справі № 904/7393/16 (т. 1, а.с.78-89).
12. У той же час Позивач стверджував, що на виконання умов Договору надав Відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу в жовтні 2015 року в обсязі 9 572, 295 тис. куб.м на загальну суму 1 570 239, 28 грн.
13. Так, Позивач листом від 23.06.2016 № 9132/12 додатково направив Відповідачу коригуючий акт наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами без дати складання № 10-15-1109011134/П06/ВТВ/КОР на загальний обсяг 9 572, 295 тис. куб.м протранспортованого в жовтні 2015 року газу (т. 1, а.с. 14, 15).
14. Відповідач повернув коригуючий акт без підписання, оскільки, на його думку, правові підстави для його підписання відсутні.
15. Так, листом від 05.07.2016 № 11/6-0202 відповідач повідомив позивача про відсутність у нього підстав для підписання коригувального акту, оскільки зазначені в коригуючих актах обсяги протранспортованого природного газу магістральними газопроводами є обсягами газу, закупленими для потреб ВТВ на підставі договору купівлі-продажу між Публічним акціонерним товариством НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Дніпропетровськгаз» від 04.01.2013 № 13-137-ВТВ. Згідно умов даного договору Публічне акціонерне товариство «НАК «Нафтогаз України» зобов'язалось передати ПАТ «Дніпропетровськгаз» природний газ за ціною, яка включала в себе оплату послуг газотранспортної організації (пункт 5.2). Вказаний договір діяв у жовтні 2015 року, був обов'язковим для виконання сторонами та фактично виконувався. Зокрема, у плановому балансі від 29 вересня 2015 року № 1/10-15р Публічне акціонерне товариство НАК «Нафтогаз України» офіційно підтвердило оператору газотранспортної системи свій намір здійснити постачання природного газу для потреб ВТВ у жовтні 2015 року. На підставі даного балансу оператором газотранспортної системи доведений розподіл обсягів природного газу для потреб населення, установ і організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів та виробничо-технологічних витрат і нормативних втрат на жовтень 2015 року. Зокрема, обсяг ВТВ був доведений в обсязі 9 600 тис. м3. З огляду на вказане, у жовтні 2015 року ПАТ «Дніпропетровськгаз» було фактично отримано на ГРС природний газ для потреб ВТВ у обсязі 9 572, 295 тис. м3. Таким чином, в момент переміщення газу через газорозподільні станції ПАТ «Укртрансгаз» від ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Дніпропетровськгаз» перейшло право власності на вказані обсяги газу. Остаточні розрахунки за отриманий природний газ, включаючи послуги по його транспортуванню магістральними газопроводами, ПАТ «Дніпропетровськгаз» повинне провести з ПАТ «НАК «Нафтогаз України». У свою чергу, ПАТ «НАК «Нафтогаз України», яке було замовником послуги транспортування газу магістральними газопроводами, повинне здійснити розрахунки з ПАТ «Укртрансгаз».
Відповідач у листі звернув увагу позивача, що відповідно до п. 3.4 договору, підставою для остаточних розрахунків за природний газ є акти приймання-передачі газу. НАК «Нафтогаз України» ухиляється від оформлення актів приймання-передачі за жовтень 2015 року, не зважаючи на існуючі офіційні документи та фактичне здійснення господарської операції передачі природного газу у вказаний період. Тим самим, штучно блокуються остаточні розрахунки за природний газ, а також за послуги по його транспортуванню, оскільки ціна газу включала вартість цих послуг (т. 1, а.с. 16-17).
Подання позову
16. Беручи до уваги наведені обставини, АТ «Укртрансгаз» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ПАТ «Дніпропетровськгаз», в якому просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2 270 358, 60 грн, з яких: основний борг у розмірі 1 570 239, 27 грн; 3 % річних у розмірі 137 578, 77 грн; інфляційні втрати у розмірі 562 540, 56 грн.
17. За доводами позивача, відповідач в порушення умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 28.09.2011 № 1109011134/П06 та наведених положень законодавства, не підписав акт наданих послуг та не оплатив послуги, надані у жовтні 2015 року, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 1 570 239, 27 грн, на яку відповідно нараховані суми 3 % річних та інфляційних втрат.
Розгляд справи судами
18. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2019 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України»).
19. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019, у задоволенні позову відмовлено.
20. Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено існування зобов'язання у відповідача по оплаті коригуючого акту № 10-15-1109011134/П06/ВТВ/КОР, а тому відсутні підстави для стягнення визначеної позивачем вартості основного боргу у розмірі 1 570 239, 27 грн. Оскільки судами встановлено відсутність заборгованості відповідача за договором від 28.09.2011 № 1109011134/П06, то вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 137 578, 77 грн та інфляційних втрат у розмірі 562 540, 56 грн, які обґрунтовані положеннями статті 625 ЦК України та наявністю невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
21. Крім того, у резолютивній частині постанови Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 зазначено про зміну найменування відповідача з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (далі - АТ «Дніпропетровськгаз»).
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22. 08.07.2019 АТ «Укртрансгаз» подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2019 у справі № 904/5277/18; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
23. Посилання зроблені на порушення і неправильне застосування положень статей 236 ГПК України, 11, 509, 626, 901 ЦК України і 193 ГК України, а також про неповне з'ясування обставин справи та недоведеність встановлених судами обставин справи.
Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу
24. 04.10.2019 від АТ «Дніпропетровськгаз» до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу АТ «Укртрансгаз», в якому з посиланням на правильність застосування норм права наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
25. Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Тому відхиляються доводи касаційної скарги про неповне з'ясування обставин справи та недоведеність встановлених судами обставин справи, оскільки в силу положень частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
27. Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходили з того, що позивачем не доведено існування зобов'язання у відповідача по оплаті коригуючого акту № 10-15-1109011134/П06/ВТВ/КОР, а тому відсутні підстави для стягнення визначеної позивачем вартості основного боргу у розмірі 1 570 239, 27 грн. Відсутність підстав для стягнення основного боргу зумовлює і відмову у задоволенні вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 137 578, 77 грн та інфляційних втрат у розмірі 562 540, 56 грн.
28. Судова колегія погоджується з цим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
29. У частині першій статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
30. Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
31. У статті 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
32. Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
33. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
34. За положеннями статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
35. У частині першій статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
36. Частиною першою статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» врегульовано, що транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
37. Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (частина перша статті 1); підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9).
38. Судова колегія зауважує, що на правовідносини договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами поширюються загальні положення щодо договорів про надання послуг, визначені главою 63 ЦК України, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
39. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).
40. За змістом пунктів 3.1 і 3.4 Договору (у редакції додаткової угоди від 17.01.2013 № 3) послуги з транспортування газу оформлюються актами наданих послуг, які є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.
41. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з актом від 31.10.2015 № 10-15-109011134/П06 АТ «Укртрансгаз» надало, а відповідач отримав послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в жовтні 2015 року в обсязі 75, 267 тис. куб. м на суму 12 641, 03 грн.
42. Надалі, 23.06.2016, листом № 9132/12 АТ «Укртрансгаз» направило відповідачу коригуючий акт наданих послуг з транспортування природного газу магістральними газопроводами без дати складання № 10-15-1109011134/П06/ВТВ/КОР на загальний обсяг 9 572, 295 тис. куб. м, протранспортованого в жовтні 2015 року на суму 1 570 239, 28 грн.
43. Однак, господарські суди попередніх інстанцій, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, встановили, що в матеріалах справи відсутні докази того, що обсяги, визначені в коригуючому акті наданих послуг, підписаному лише АТ «Укртрансгаз», дійсно замовлялись відповідачем та саме на підставі Договору. Зазначений коригуючий акт № 10-15-1109011134/П06/ВТВ/КОР не є первинним документом у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
44. Водночас, у складеному та підписаному обома сторонами акті звіряння розрахунків за період з 01.01.2015 по 30.08.2016 заборгованість відповідача перед позивачем за жовтень 2015 року у розмірі 1 570 239, 28 грн не значиться.
45. Таким чином, суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених приписів матеріального і процесуального права, прийнявши до уваги те, що умовами Договору не передбачено складання позивачем в односторонньому порядку коригуючих актів про надання послуг і встановивши, що матеріали справи не містять первинних бухгалтерських документів, що підтверджують обставини виникнення обов'язку відповідача з оплати обсягу газу, зазначеного в коригуючому акті, складеному позивачем з посиланням на Договір, дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
46. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 924/1064/18; від 26.09.2019 у справі № 904/5276/18 та у справі № 902/747/18; від 15.10.2019 у справі № 908/2510/18, від 24.10.2019 у справі № 911/2580/18.
47. Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують і стосуються з'ясування обставин, вже встановлених місцевим і апеляційним господарськими судами, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі. Водночас з огляду на приписи статті 300 ГПК України не можуть бути предметом розгляду та перевірки в Касаційному господарському суді доводи, пов'язані зі встановленням обставин справи та оцінкою доказів.
48. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
49. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга Акціонерного товариства «Укртрансгаз» підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі № 904/5277/18 постанова Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2019 - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат
50. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2019 у справі № 904/5277/18 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді О.В. Васьковський
Л.Й. Катеринчук