31 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/529/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2019
(головуючий - Коваль Л. А., судді Вечірко І. О., Парусніков Ю. Б.)
у справі № 904/529/19 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовом PRIMECAP SECURITIES LTD (ПРАЙМКЕП СЕКЬЮРІТІС ЛТД)
до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення заборгованості у розмірі 129 319 919,08 грн,
17 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2019 у цій справі.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Компанія PRIMECAP SECURITIES LTD (ПРАЙМКЕП СЕКЬЮРІТІС ЛТД) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПАТ "ПГЗК") про стягнення заборгованості у розмірі 129 319 919,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем рішення позачергових зборів акціонерів ПАТ "ПГЗК", що відбулися 21.06.2018, відповідно до якого прийнято рішення про виплату дивідендів акціонерам товариства за 2013 та 2017 роки. Компанія PRIMECAP SECURITIES LTD станом на 07.07.2018 володіла 20 680 000 штук акцій ПАТ "ПГЗК", а отже є акціонером товариства.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.03.2019.
25 лютого 2019 року ПАТ "ПГЗК" подало зустрічну позову заяву до PRIMECAP SECURITIES LTD (ПРАЙМКЕП СЕКЬЮРІТІС ЛТД) про визнання договорів недійсними.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 зустрічну позовну заяву ПАТ "ПГЗК" повернуто відповідачу.
26 лютого 2019 року ПАТ "ПГЗК" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2019 зупинено провадження у справі №904/529/19 на період розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ПАТ "ПГЗК" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019.
Не погодившись з цією ухвалою про зупинення провадження, ПАТ "ПГЗК" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2019 та поновити провадження у справі №904/529/19.
Апеляційна скарга ПАТ "ПГЗК" була підписана ОСОБА_2, який стверджував, що є акціонером ПАТ "ПГЗК" та має право представляти інтереси відповідача у суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019 апеляційну скаргу ПАТ "ПГЗК", підписану ОСОБА_2., повернуто заявнику та визнано її подання зловживанням процесуальними правами.
ОСОБА_1 , зазначаючи, що він акціонер ПАТ "ПГЗК", звернувся до суду апеляційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі № 904/529/19.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2019 подання ОСОБА_1 касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі №904/529/19 визнано зловживанням процесуальними правами. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2019 у справі №904/529/19.
Обґрунтовуючи своє право на подання касаційної скарги, ОСОБА_1 вказує на те, що він як акціонер ПАТ "ПГЗК" має право брати участь в управлінні ПАТ "ПГЗК", тому є заінтересованою особою у справі № 904/529/19, оскільки рішення у цій справі порушує його права та інтереси як акціонера.
Проаналізувавши касаційну скаргу, а також враховуючи обставини, пов'язані з розглядом справи №904/529/19, суд касаційної інстанції вважає, що подання ОСОБА_1 у цій справі касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2019 є зловживанням процесуальним правом, тому його скаргу необхідно повернути з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною 2 цієї статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Верховний Суд зауважує, що жодне з положень Господарського процесуального кодексу України, в тому числі, яке надає право особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, подати апеляційну чи касаційну скаргу, не може тлумачитись як таке, що дозволяє цим особам подавати завідомо безпідставні скарги на ухвали судів попередніх інстанцій, які взагалі не підлягають оскарженню за їхніми скаргами. Тим більше це стосується випадків, коли внаслідок подання таких скарг тривалість основного провадження буде несумісною з вимогою "розумного строку" відповідно до статті 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи за практикою ЄСПЛ є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (справа "Смірнова проти України", заява №36655/02, рішення від 08.11.2005, пункти 66, 69). Нездатність суду ефективно протидіяти зловживанням особи, яка взагалі не є учасником справи, тим більше може призвести до порушення частини 1 статті 6 даної Конвенції.
Суд констатує, що станом на жовтень 2019 року, тобто вже протягом 7 місяців, спір у справі №904/529/19 не вирішений.
Згідно з інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд першої інстанції, після постановлення ухвали про повернення зустрічної позовної заяви ПАТ "ПГЗК", навіть не може провести підготовче засідання, оскільки матеріали справи постійно знаходяться у судах апеляційної та касаційної інстанцій, у зв'язку з поданням численних апеляційних та касаційних скарг особами, які зазначають, що є акціонерами ПАТ "ПГЗК", а постановлені у справі ухвали стосуються їх корпоративного права на управління діяльністю відповідача. Тоді як судовими рішеннями, постановленими у справі, взагалі не вирішувалися будь-які питання про права, інтереси та (або) обов'язки акціонерів ПАТ "ПГЗК", яке є відповідачем у справі.
Загалом лише у цій справі Верховним Судом постановлено вже 12 (дванадцять) ухвал, з яких 9 (дев'ять) ухвал про повернення касаційних скарг, зокрема ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4., та 3 (три) ухвали за касаційними скаргами ОСОБА_1 - про відмову у відкритті касаційного провадження та про повернення касаційних скарг, у зв'язку з визнанням дій ОСОБА_1 щодо їх подачі зловживанням процесуальними правами.
Так, ОСОБА_1 згідно з наданою ним копією витягу з реєстру власників іменних цінних паперів станом на 07.07.2018 зазначений як акціонер ПАТ "ПГЗК", який володіє 1 (однією) акцією номінальною вартістю 0,25 грн, що складає 0,000000% статутного капіталу ПАТ "ПГЗК". ОСОБА_1 вже вчетверте звертається до Верховного Суду з касаційними скаргами на ухвали апеляційного господарського суду. Усі касаційні скарги ОСОБА_1 містять ідентичні твердження, що ухвали апеляційного господарського суду порушують його права як акціонера ПАТ "ПГЗК", не дивлячись на те, що суди апеляційної та касаційної інстанцій неодноразово обґрунтовували у своїх судових рішенням помилковість та безпідставність таких доводів скаржника.
Розглядаючи попередні скарги скаржника Суд констатував, що вони мають очевидно штучний характер. Метою їх подання є безпідставне затягування розгляду справи та неможливість своєчасного ухвалення судового рішення по суті спору.
Дослідивши інформацію, розміщену у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" версія 1.35.2.119, Суд констатує, що аналогічні за змістом дії скаржник вчиняє і у ряді інших судових справ, схожих за предметом спору, суб'єктним складом та обставинами їх розгляду у судах. Зокрема, але не виключно, йдеться про справи №№904/503/19, 904/531/19, 904/532/19, 904/2075/19.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу у кожній конкретній справі підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення за результатами справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору судом. Суд не повинен допускати, щоб формальне право на касаційний розгляд завідомо безпідставної скарги особи, яка не є учасником справи, переважало над правом сторін спору щодо своєчасного розгляду справи.
Чергове подання скаржником завідомо безпідставної скарги є прикладом систематичного зловживання процесуальними правами та полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності законного інтересу. Результати касаційного перегляду ухвали від 15.08.2019 не могли б мати наслідком досягнення скаржником будь-яких легітимних цілей.
Отже, такі дії ОСОБА_1 визнаються Верховним Судом зловживанням процесуальним правом на підставі статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 43, 234, 235, 287, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Визнати зловживанням процесуальним правом подання ОСОБА_1 касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2019 у справі № 904/529/19.
2. Повернути касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2019 справі №904/529/19 заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя І. Ткач
Судді О. Баранець
І. Кондратова