вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"31" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/802/19
за позовом заступника прокурора Чернігівської області (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 9) в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 3)
до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14)
та до Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ФАРМ" (08420, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., с. Переяславське, вул. Привокзальна, буд. 2),
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),
про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки з незаконного володіння.
Суддя В.М. Бабкіна
секретар судового засідання: Демідова А.А.
Представники сторін:
прокурор: Заєць Ю.О. (посвідчення № 053756);
від позивача: Бахір Р.В. (довіреність № 0-28-0.175-46/72-19 від 13.06.2019 р.);
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та до Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ФАРМ», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки з незаконного володіння.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.10.2019 р. провадження у справі № 911/802/19 було поновлено, підготовче судове засідання призначено на 31.10.2019 р.
У судовому засіданні 31.10.2019 р. представник позивача підтримував подані раніше клопотання позивача б/н, б/д (вх. № 8214/19 від 23.04.2019 р.) про повернення позовної заяви та б/н, б/д (вх. № 9064/19 від 10.05.2019 р.) про залишення позову без розгляду, а також зазначив, що клопотання б/н, б/д (вх. № 10649/19 від 28.05.2019 р.) про залишення позову без розгляду за змістом є аналогічним клопотанню б/н, б/д (вх. № 9064/19 від 10.05.2019 р.), однак саме до нього були додані докази направлення вказаного клопотання учасникам справи. Окрім того, представник позивача зазначив про непідтримання позивачем поданого раніше клопотання б/н, б/д (вх. № 8703/19 від 06.05.2019 р.) про повернення позовної заяви з огляду на наявність у ньому технічних помилок. Прокурор проти задоволення вказаних клопотань позивача заперечувала.
Також у судовому засіданні 31.10.2019 р. щодо поданої відповідачем заяви б/н від 29.07.2019 р. (вх. № 15471/19 від 12.08.2019 р.) про залишення позову без розгляду прокурор заперечувала та заявила про намір викласти письмово позицію стосовно вказаної заяви; представник позивача залишив вирішення поданої відповідачем заяви про залишення позову без розгляду на розсуд суду.
Представники відповідачів 1, 2 та третя особа у судове засідання не з'явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.
Слід зазначити, що 23.04.2019 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання б/н, б/д (вх. № 8214/19 від 23.04.2019 р.) про повернення позовної заяви. За змістом вказаного клопотання Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, посилаючись на п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, просила суд повернути позовну заяву прокурора у даній справі № 911/802/19, оскільки, на думку позивача, заступник прокурора Чернігівської області не обґрунтував належним чином підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», для звернення до суду у даній справі.
10.05.2019 р. позивачем було подане клопотання б/н, б/д (вх. № 9064/19 від 10.05.2019 р.) про залишення позову без розгляду, за змістом якого Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, просила суд залишити позовну заяву у даній справі № 911/802/19 без розгляду, оскільки, на думку позивача, прокурором не обґрунтовано належним чином підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», для звернення до суду у даній справі, а відтак позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
28.05.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н, б/д (вх. № 10649/19 від 28.05.2019 р.) про залишення позову без розгляду, яке за змістом є аналогічним клопотанню б/н, б/д (вх. № 9064/19 від 10.05.2019 р.), разом з доказами його направлення учасникам справи.
Заступник прокурора Чернігівської області заперечував проти вказаних клопотань позивача про повернення позовної заяви та залишення її без розгляду, обґрунтовуючи тим, що оскільки Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру до цього часу не вжила належних заходів реагування з метою усунення порушень, допущених підпорядкованим позивачу органом, а саме - ГУ Держгеокадастру у Київській області, що свідчить про ухилення відповідного суб'єкта владних повноважень від свого обов'язку щодо захисту інтересів держави, то прокурор у даній справі виконує субсидіарну роль та замінює позивача, який, на думку прокурора, сам сприяв порушенню таких інтересів.
Розглянувши клопотання позивача б/н, б/д (вх. № 8214/19 від 23.04.2019 р.) про повернення позовної заяви; б/н, б/д (вх. № 9064/19 від 10.05.2019 р.) та б/н, б/д (вх. № 10649/19 від 28.05.2019 р.) про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, зокрема, у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачена можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
Приписами ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Вирішуючи питання правомірності поданої у даній справі позовної заяви в контексті права прокурора на звернення до суду з позовом в інтересах держави та підтвердження підстав для представництва, суд зазначає, що статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено загальні умови такого представництва.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).
З системного аналізу вказаних вище норм слідує, що на відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи, передбачені ст. 53 ГПК України, повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов'язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.
Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
У свою чергу, за ч.ч. 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
З системного аналізу вказаних приписів законодавства слідує, що прокурор у разі порушення або загрози порушення інтересів держави має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави, зокрема, в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, якщо такий орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист цих інтересів, а оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.
"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Звертаючись з позовом у даній справі № 911/802/19, заступник прокурора Чернігівської області в обґрунтування позовних вимог вказував на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області у власність ОСОБА_1 за рахунок земель державної власності для ведення особистого селянського господарства була передана спірна земельна ділянка, яка в подальшому була відчужена на користь ТОВ "НИВА ФАРМ" за договором купівлі-продажу від 04.07.2018 р., з порушенням вимог земельного законодавства, в результаті чого, за твердженням прокурора, було завдано шкоду інтересам держави.
В обґрунтування підстав подання прокурором такого позову, останній посилався на те, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, не вжив належних заходів реагування з метою усунення допущених порушень при відведенні спірної земельної ділянки, що свідчить про ухилення відповідного суб'єкта владних повноважень від свого обов'язку щодо захисту інтересів держави, який, на думку прокурора, таким чином сприяє порушенню інтересів держави.
На підтвердження вказаних обставин прокурор додав до позовної заяви лист слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Чернігівській області № 74/12/3796 від 20.12.2018 р., з якого вбачається, що останній повідомив Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру про встановлення в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42018270000000132 від 05.06.2018 р. обставин безоплатного отримання фізичними особами, зокрема, ОСОБА_1 , у власність земельних ділянок державної власності з порушенням вимог ст. 121 Земельного Кодексу України, а також просив провести службову перевірку за вказаними фактами та повідомити про результати такої перевірки.
На вказаний лист Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом № 10-28-02.19-724/2-19 від 30.01.2019 р. повідомила слідчий відділ Управління Служби безпеки України в Чернігівській області про те, що документи державного реєстру земель знаходяться в архівах територіальних органів Держгеокадастру, яким, відповідно, і направлено лист слідчого відділу, а також зазначила, що з 01.01.2013 р. право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації, повноваження з якої не віднесено до компетенції Держгеокадастру та його територіальних органів.
У подальшому, заступник прокурора Чернігівської області звертався до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з листом № 05/1-87вих19 від 15.02.2019 р., відповідно до якого позивача було повідомлено про видачу відповідачем 1, зокрема, спірного наказу та порушення вимог земельного законодавства під час передачі у власність земельних ділянок громадянам, які вже використали своє право на безоплатне отримання у власність земель державної власності. Як наслідок, заступник прокурора просив позивача повідомити, чи вживалися ним заходи на усунення вказаних порушень, чи проводилась службова перевірка та просив висловити свою позицію щодо подання позову прокурором до суду з метою захисту державних інтересів.
На вказаний лист Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом № 10-28-02.19-1895/2-19 від 27.02.2019 р. повідомила прокуратуру Чернігівської області, що Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області доручено вжити відповідні заходи реагування з метою усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства під час набуття права власності на земельні ділянки.
З наведеного вбачається, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру була обізнана про ймовірні порушення інтересів держави, проте, з вимогами про усунення допущених порушень земельного законодавства до суду не зверталася.
Також судом встановлено, що до позовної заяви № 05/1-1269-19 від 19.03.2019 р. (вх. № 838/19 від 25.03.2019 р.) заступником прокурора Чернігівської області додано копію повідомлення № 05/1-303вих19 від 19.03.2019 р., направленого на адресу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, про звернення прокурора з відповідним позовом до суду в особі вказаного органу.
З огляду на викладене вище, оскільки прокурор належним чином обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, підстави для звернення до суду прокурора, зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також виконав вимоги законодавства щодо повідомлення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про звернення до суду від його імені, суд дійшов висновку, що клопотання позивача б/н, б/д (вх. № 8214/19 від 23.04.2019 р.) про повернення позовної заяви, б/н, б/д (вх. № 9064/19 від 10.05.2019 р.) та б/н, б/д (вх. № 10649/19 від 28.05.2019 р.) про залишення позову без розгляду, підлягають залишенню судом без задоволення, про що, без виходу до нарадчої кімнати, судом постановлено протокольну ухвалу.
Водночас, слід зазначити, що 06.05.2019 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання б/н, б/д (вх. № 8703/19 від 06.05.2019 р.) про повернення позовної заяви, за змістом якого Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, просить суд залишити позовну заяву у справі № 911/632/19 без розгляду, у зв'язку із поданням позову, на думку позивача, особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Як зазначалося вище, у судовому засіданні 31.10.2019 р. представник позивача зазначив про непідтримання позивачем вказаного клопотання з огляду на наявність у ньому технічних помилок.
Дослідивши клопотання позивача б/н, б/д (вх. № 8703/19 від 06.05.2019 р.) про повернення позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача стосовно нього та врахувавши думку прокурора, суд дійшов висновку щодо залишення вказаного клопотання без розгляду, про що, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено протокольну ухвалу.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, зокрема, у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Відкласти підготовче засідання на 28 листопада 2019 р. о 14:20. Засідання відбудеться за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 16/108.
2. Встановити відповідачам строк для надання заперечень на відповідь прокурора на відзив до 21.11.2019 р.
3. Повідомити учасників процесу про судове засідання (присутніх представників учасників процесу - під розписку).
4. Інформацію по справі учасники справи можуть отримувати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
5. Ухвалу направити учасникам процесу, представники яких були відсутніми в судовому засіданні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.М. Бабкіна