вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2113/19
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Костини Павла Олександровича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртунельбуд»
про стягнення 659789,70 грн.
за участю представників:
позивача:Костина П.О. - паспорт, Головков Є.І. - адвокат, ордер від 19.08.2019 серія КС № 499252
відповідача:не з'явились
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Костини Павла Олександровича (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртунельбуд» (далі - відповідач) про стягнення 167919,26 грн., з яких 149035 грн. основний борг, 14584,26 грн. інфляційні втрати та 4300 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання автотранспортних послуг від 21.08.2017 № 21/08-17 щодо здійснення розрахунку за надані послуги у строк визначений договором.
До початку розгляду справи по суті позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою в порядку ст. 46 ГПК України збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 659789,70 грн., з яких 589035 грн. основний борг, 53761,70 грн. інфляційні втрати, 16993 грн. 3% річних.
За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 589035 грн. основного боргу, 53761,70 грн. інфляційних втрат, 16993 грн. 3% річних.
Присутні в судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог та просили суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 ГПК України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд відповідно до вимог ч. 9 ст. 165 та ч. 1 ст. 202 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір про надання автотранспортних послуг від 21.08.2017 № 21/08-17 (далі - договір) відповідно до умов якого замовник - відповідач доручає, а виконавець - позивач зобов'язується надати автотранспортні послуги автомобілем FAW CA 3252, державний номер НОМЕР_1 (надалі - послуги), а замовник бере на себе зобов'язання оплатити виконавцеві зазначені послуги згідно умов цього договору. Вартість послуг при восьмигодинному робочому дні та п'ятиденному робочому тижні за зміну складає (вартість послуг за 1 год (грн. без ПДВ): FAW CA 3252 з пробігом автомобіля до 120 км 500 грн., FAW CA 3252 з пробігом автомобіля до 160 км 535 грн. (п. 1.1 договору).
Пунктами 2.1.3 та 2.1.6 договору замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати надані послуги в порядку та на умовах визначених даним договором, а також провести розрахунки з виконавцем згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 3.1 договору замовник здійснює розрахунки за надані послуги на підставі та у відповідності з щомісячними актами здачі-приймання послуг та щоденними змінними рапортами про роботу автотранспорту. Оплата здійснюється замовником за виконану роботу не пізніше 20 банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання робіт, шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок виконавця.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє до 31.12.2017. За умови відсутності письмової заяви будь-якої з сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом 10 банківських днів після закінчення строку дії цього договору, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах (п.п. 5.1, 5.2 договору).
На виконання умов договору позивач надав відповідачу автотранспортні послуги на суму 589035 грн., що підтверджується наступними актам виконаних робіт: від 31.08.2017 № 1 на суму 25095 грн., від 29.09.2017 № 2 на суму 59575 грн., від 31.10.2017 № 3 на суму 76665 грн., від 30.11.2017 № 4 на суму 80000 грн., від 31.12.2017 № 5 на суму 79000 грн., від 31.01.2018 № 6 на суму 41315 грн., від 28.02.2018 № 7 на суму 52885 грн., від 31.03.2018 № 8 на суму 50000 грн., від 30.04.2018 № 9 на суму 28000 грн., від 31.05.2018 № 10 на суму 20000 грн., від 30.06.2018 № 11 на суму 20000 грн., від 31.07.2018 № 12 на суму 43000 грн., від 13.08.2018 № 13 на суму 13500 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані автотранспортні послуги у строки визначені договором не виконав, у зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі 589035 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частино 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги, у зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 589035 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 589035 грн. заборгованості за надані автотранспортні послуги.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані автотранспорті послуги, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати з прострочених сум грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача 3% річних з прострочених сум за період прострочення з 02.09.2018 по 19.08.2019 складають 16993 грн., інфляційні втрати з прострочених сум за період прострочення з 02.09.2018 по 19.08.2019 складають 53761,70 грн.
Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Судом встановлено, що позивачем невірно визначено початок прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем за актом виконаних робіт від 13.08.2018 № 13 на суму 13500 грн.
Відповідно до п. 3.1 договору оплата здійснюється замовником за виконану роботу не пізніше 20 банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання робіт, шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок виконавця.
З огляду на зазначене, та враховуючи положення п. 3.1 договору, прострочення щодо здійснення розрахунку за надані автотранспортні послуги за актом виконаних робіт від 13.08.2018 № 13 на суму 13500 грн. починається з 12.09.2018 (з урахуванням вихідних та святкових днів згідно розпорядження Кабінету міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2018 році» від 24.01.2018 № 40 та рішення Правління Національного банку України «Про регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та банківської системи України у зв'язку з перенесенням робочих днів у 2018 році» від 13.02.2018 № 89-рш).
Разом з тим, зазначене не вплинуло на обґрунтованість вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, а тому вимога про стягнення 16993 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом, з урахуванням заявленого позивачем періоду нарахування інфляційних втрат, стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 51833,31 грн.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
02.09.2018 - 11.09.20185755351.0000.00575535.00
12.09.2018 - 19.08.20195890351.08851833.31640868.31
В решті заявленої до стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 1928,39 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 589035 грн. основного боргу, 16993 грн. 3% річних, 51833,31 грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог про стягнення 1928,39 грн. інфляційних втрат суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, ст. 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов Фізичної особи-підприємця Костини Павла Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртунельбуд» про стягнення 659789,70 грн., з яких 589035 грн. основний борг, 53761,70 грн. інфляційні втрати, 16993 грн. 3% річних, задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртунельбуд» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Комсомольська, 5, ідентифікаційний код 30920263) на користь Фізичної особи-підприємця Костини Павла Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 589035 (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч тридцять п'ять) грн. основного боргу, 16993 (шістнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 3% річних, 51833 (п'ятдесят одну тисячу вісімсот тридцять три) грн. 31 грн. інфляційних втрат, 9867 (дев'ять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 92 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову в частині стягнення 1928,39 грн. інфляційних втрат відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 04.11.2019.
Суддя Ю.В. Подоляк