ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.10.2019Справа № 910/10474/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек"
про стягнення 757075,72 грн.
за участі представників:
від позивача: Верхацький І. В., адвокат,
від відповідача: не з'явився
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" про стягнення 757075,72 грн., з яких: 150986,50 грн. трьох процентів річних та 607089,22 грн. інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне здійснення оплат за поставлений природний газ за Договором від 30.09.2011 № 14/2443/11 купівлі-продажу природного газу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
16.08.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 20.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
У відзиві на позов відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначив, що суд має право зменшити розмір санкцій, які є надмірно великими порівняно із збитками кредитора. У той же час, наявність значного обсягу виконавчих проваджень не дає відповідачу змогу здійснити погашення заборгованості перед позивачем.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
30.09.2011 між позивачем, як продавцем, та Державним підприємством «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна», як покупцем, укладений договір № 14/2443/11 купівлі-продажу природного газу.
Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.У разі невиконання покупцем пункту 6.1. Договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. Також, покупець у разі невиконання даного Договору зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за даним Договором (п. 7.2. Договору).
Як встановлено судом при розгляді справи № 5011-69/14690-2012, за ДП «СК «Пуща-Озерна» утворився борг за поставлений природний газ у розмірі 31285,73 грн. Також, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за несвоєчасність здійснення оплати нарахувало ДП «СК «Пуща-Озерна» пеню у розмірі 16190,07 грн., 3% річних у розмірі 4145,00 грн., 7% штрафу у розмірі 14829,60 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2118,51 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2012 у справі № 5011-69/14690-2012 позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ДП «СК «Пуща-Озерна» задоволені частково, а саме: стягнуто 31285,73 грн. основного боргу, 16190,07 грн. пені, 3% річних у розмірі 4145 грн., 1906,66 грн. інфляційних втрат та 1609,50 грн. судового збору.
Вказане рішення суду постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 змінено, а саме стягнуто 31285,73 грн. основного боргу, 16190,07 грн. пені, 3% річних у розмірі 4145 грн., інфляційні втрати у розмірі 755,71 грн., штраф у сумі 14829,60 грн. та 1609,50 грн. судового збору. В іншій частині рішення господарського суду залишено без змін.
Також, на виконання договору від 30.09.2011 № 14/2443/11 позивач поставив протягом вересня - грудня 2012 року, а ДП «СК «Пуща-Озерна» прийняло природний газ в обсязі 369,662 тис. куб. м. на загальну суму 1723266,66 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.09.2012 за вересень на суму 129577,62 грн.; від 31.10.2012 за жовтень на суму 289545,08 грн.; від 30.11.2012 за листопад на суму 487067,50 грн.; від 31.12.2012 за грудень на суму 817076,46 грн.
Натомість, ДП «СК «Пуща-Озерна» оплату прийнятого природного газу не здійснило, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 1723266,66 грн.
Наведені обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2014 у справі № 910/25068/13, яким частково задоволено позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ДП «СК «Пуща-Озерна» та стягнуто 1723266,66 грн. основної заборгованості, 118522,23 грн. пені, 91290,98 грн. штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу, 50136,31 грн. трьох процентів річних, 5 387,81грн. інфляційних втрат та 39772,08 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Із матеріалів даної справи вбачається, що 22.09.2016 між позивачем, як кредитором, ДП «СК «Пуща-Озерна», як первісним боржником, та відповідачем, як новим боржником, укладено договір № 1843/16 про переведення боргу, за умовами якого первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник перед кредитором за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/2443/11, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника та замінює первісного боржника у зобов'язанні.
Відповідно до пункту 2.1 договору сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладення договору дорівнює 2028376,07 грн., у т.ч. 1723266,66 грн. основного боргу, 91290,98 грн. штрафу, 118522,23 грн. пені, 50136,31 грн. трьох процентів річних, 5 387,81 грн. інфляційних втрат та 39772,08 грн. судових витрат згідно з рішенням суду у справі № 910/25068/13.
Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що до нового боржника переходять обов'язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1 цього договору, а також штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних із невиконанням або неналежним виконання первісним боржником своїх зобов'язань за договором від 30.09.2011 № 14/2443/11.
Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у розмірах, передбачених договором від 30.09.2011 № 14/2443/11 (пункт 4.1 договору).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі 910/25068/13 замінено сторону (боржника) у виконавчому провадженні № 43096876 з ДП «СК «Пуща-Озерна» на його правонаступника - відповідача у даній справі.
Внаслідок прострочення відповідачем оплат за договором від 30.09.2011 № 14/2443/11 позивач нарахував до стягнення 150986,50 грн. трьох процентів річних та 607089,22 грн. інфляційних втрат на встановлені рішенням суду у справі № 910/25068/13 суми основної заборгованості за наступні періоди, після визначених вказаним рішенням.
За змістом статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК України).
Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Приписами статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначених норм чинного законодавства та положень укладених між сторонами договорів свідчить, що наявність чи відсутність судового рішення про стягнення суми боргу за спірними договорами, які боржник не виконав, не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора його права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 910/8132/17.
Здійснивши перерахунок заявлених позивачем компенсаційних виплат, суд дійшов висновку, що останні підлягають стягненню з відповідача у межах заявлених позивачем сум, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.
При цьому, суд зауважує, що всупереч тлумаченню відповідача три проценти річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а тому не можуть бути зменшені на підставі статті 233 ГК України.
Встановлені статтею 625 ЦК України платежі є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов'язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, як наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 3-1462гс16.
Крім того, положення статті 617 ЦК України не містять такої підстави для звільнення від відповідальності як наявність у боржника значного обсягу виконавчих проваджень, як і частина 1 статті 625 ЦК України не передбачає звільнення боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Одночасно, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 та у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" (04075, м. Київ, Пуща-Водиця, 14-та лінія; ідентифікаційний код 16502790) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 150986 (сто п'ятдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 50 коп. трьох процентів річних, 607089 (шістсот сім тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 22 коп. інфляційних втрат, а також 11371 (одинадцять тисяч триста сімдесят одну) грн. 14 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.11.2019.
Суддя К.В. Полякова