01 листопада 2019 року
Київ
справа №300/959/19
адміністративне провадження №К/9901/29773/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Калуської районної ради Івано-Франківської області
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року
у справі № 300/959/19 за позовом ОСОБА_1
до Калуської районної ради Івано-Франківської області
про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Калуської районної ради Івано-Франківської області, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Калуської районної ради Івано-Франківської області від 08.04.2019 №11-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити на роботі на посаді начальника відділу звернень, діловодства та забезпечення депутатської діяльності виконавчого апарату Калуської районної ради Івано-Франківської області;
- стягнути з Калуської районної ради Івано-Франківської області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.04.2019 до дня поновлення на роботі;
- стягнути з Калуської районної ради Івано-Франківської області 63689,95 грн. моральної шкоди за незаконне звільнення з роботи;
- рішення про поновлення на роботі допустити до негайного виконання.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано Розпорядження голови Калуської районної ради Івано-Франківської області від 08.04.2019 №11-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника організаційного відділу з 09 квітня 2019 року;
- стягнуто з Калуської районної ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 78 149,29 грн. (сімдесят вісім тисяч сто сорок дев'ять гривень) середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09 квітня 2019 року по 30 вересня 2019 року;
- в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вищенаведеними рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду даної справи є поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Посада публічної служби позивача не відноситься до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Калуської районної ради Івано-Франківської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко