Іменем України
28 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №420/6341/18
адміністративне провадження №К/9901/24063/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,
розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу адвоката Лемещука Олексія Вадимовича, представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЇВВА САПЛАЙ", на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 (суддя О.А. Вовченко) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 (головуючий суддя В.О. Потапчук В.О., судді Г.В. Семенюк Г.В., О.І. Шляхтицький) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЇВВА САПЛАЙ" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 №UA125100/2018/000032/1,
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЇВВА САПЛАЙ" (далі -ТОВ "ЇВВА САПЛАЙ", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - Митниця, відповідач), у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 №UA125100/2018/000032/1.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "ЇВВА САПЛАЙ" посилається на те, що Митниця неправомірно застосувала другорядний /резервний/ метод при визначенні митної вартості імпортованого Товариством товару (частини лічильників електроенергії) та заявленого до митного оформлення у митній декларації від 12.09.2018 №UA125100/2018/325885. Зазначає, що Товариство до митної декларації надало всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК), необхідні для митного оформлення товару та для підтвердження митної вартості, визначеної за першим методом (за ціною контракту) на рівні 7860,96 доларів США. Вважає, що Митниця не врахувала умови поставки товару, визначені у зовнішньоекономічному контракті (умови DDU згідно з міжнародними правилами ІНКОТЕРМС-2010) і безпідставно витребувала у Товариства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, так само, як і безпідставно прийняла рішення про коригування митної вартості товару.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28.03.2019, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019, в задоволенні позову Товариства відмовив.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в позові, виходили з того, що Митниця відповідно до наданих їй згідно із законом повноважень, з дотриманням митного законодавства, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 №UA125100/2018/000032/1, оскільки позивач не підтвердив належними доказами задекларовану митну вартість товару. Надані Товариством в цілях митного оформлення документи містили суперечності з огляду на те, що вартість перевезення, зазначена в авіаційній накладній від 07.09.2018 №235-76927546, значно перевищувала задекларовану митну вартість товару. При цьому суди відхилили посилання позивача щодо умов поставки товару DDU (Delivered Duty Unpaid (... named place of destination)""/поставка без сплати мита (... назва місця призначення)) згідно з міжнародними правилами Інкотермс-2000, оскільки такі умови були виключені з Інкотермс-2010, а лист ТОВ "ЕКСПОЦЕНТР ОДЕСА" від 12.09.2018 №0429-inf щодо інформації про ціну товару не взяли до уваги, оскільки позивач не надав докази правомочності вказаного суб'єкта на проведення експертної оцінки товару.
Адвокат Лемещук О.В., представник ТОВ "ЇВВА САПЛАЙ", подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного встановлення обставин у справі та вирішення спору, просить скасувати зазначені судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи адвоката Лемещука О.В. в касаційній скарзі обґрунтовані посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не надали належної оцінки наданим Товариством доказам на підтвердження задекларованої за основним методом митної вартості товару; вказує, що суди не врахували умови поставки товару за контрактом - DDU, а витрати, вказані в авіаційній накладній, - це витрати виключно на доставку товару до місця призначення (м. Київ (Україна)). Також, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 31.07.2018 у справі №825/1972/17, скаржник зазначає, що під час митного оформлення товару Товариство надало Митниці всі передбачені частиною другою статті 53 МК необхідні та достатні документи, які у своїй сукупності підтверджували митну вартість задекларованого Товариством товару, і у Митниці не було підстав для сумніву щодо правильності заявленої митної вартості товару.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що між позивачем (покупець) та компанією-нерезидентом "NОVA ETS LTD" (Об'єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії) (продавець) був укладений контракт від 23.08.2018 №9-09UA на постачання товару. Умовами договору передбачено, що: покупець купує товар в кількості та номенклатурі, вказаних в інвойсах. Продавець завчасно направляє скан-копію інвойсу покупцю. У випадку відсутності обопільних зауважень та розбіжностей продавець передає підписаний інвойс покупцю. Виробником товару є компанія "ZHONG GAO CHENG SCIENCE PARK CO. LTD" (Китай), відправником - компанія "NOVA ETS LTD" (пункт 1 контракту). Детальний опис та вартість товару вказується в інвойсах, підписаних та переданих продавцем покупцю (пункт 4 контракту). Умовами поставки визначено DDU (поставка без сплати мита; кінцевий пункт призначення - Київ, Україна) згідно з міжнародними правилами ІНКОТЕРМС-2010, за якими витрати щодо перевезення несе продавець. За взаємною згодою сторін умови поставки товару можуть змінюватися. Відповідні зміни фіксуються в інвойсі, переданому продавцем покупцю (пункту 5 контракту).
Для митного оформлення товару (частини лічильників електроенергії у вигляді друкованих плат з встановленими активними елементами), що надійшов на митну територію України за умовами зовнішньоекономічного контракту від 23.08.2018 №9-09UA, декларант позивача ТОВ "ТРІМЕКС ПІВДЕНЬ" подав електронну митну декларацію від 12.09.2018 №UA125100/2018/325885 (а.с.19-20, 116, том 1).
На підтвердження задекларованої за основним методом митної вартості товару на рівні 7860,96 доларів США декларант надав: контракт від 23.08.2018 №9-09UA; інвойс від 06.08.2018 №10UA (а.с. 30, 117, том 1); авіаційну вантажну накладну від 07.09.2018 №BST667 (а.с. 39, 118, том 1); авіаційну вантажну накладну від 07.09.2018 №235-76927546 (а.с. 38, 119, том 1); прайс-лист (а.с. 31, 128, том 1); лист ТОВ "ЕКСПОЦЕНТР ОДЕСА" від 12.09.2018 вих.№0429-inf "Інформація про ціну" (а.с. 26, 127, том 1); інвойс від 03.08.2018 №9UA; договір від 06.09.2018 №180906 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації; лист ТОВ "ТРІМЕКС-ПІВДЕНЬ" від 19.09.2018 вих.№180915/1 (а.с. 32, 126, том 1); копію митної декларації країни відправлення від 06.08.2018 №08/185/F7156 (а.с.129, том 1).
За результатами митного контролю Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару, з приводу правомірності якого виник спір, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення Митниця визнала надання декларантом відомостей про митну вартість товару, що містили розбіжності щодо значення складових митної вартості. Зокрема, у наданому позивачем прайс-листі зазначено вартість товару без урахування витрат на транспортування, тоді як в авіаційній накладній, яка відповідно до Міжнародних правил авіаційних перевезень є договором на перевезення, зазначено вартість перевезення 99' 973,1 НКD (12' 713,32 USD), що значно перевищує задекларовану митну вартість товару - 7860,96 USD. Надані декларантом додатково документи (прайс-лист виробника, декларація країни відправлення, лист ТОВ "Експоцентр Одеса" від 12.09.2018 №0429-inf) не підтверджують об'єктивно та достовірно числові складові заявленої митної вартості, а лише підтверджують фактурну вартість товару (в прас-листі зазначено вартість товару без урахування витрат на транспортування), тому підтвердити заявлену митну вартість за основним методом з урахуванням вимог пунктів 2, 9 статті 58 МК неможливо. Крім того, не надано (згідно з переліком, викладеним в електронному повідомленні) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, та рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором.
Посадовою особою Митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до частини 4 статті 57 МК. Жодних вимог у порядку частини 6 статті 55 МК України від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій Митниця дійшла висновку, що другорядні методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до статей 59, 60 МК неможливо застосувати через відсутність інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. Методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартостей (статті 62, 63 МК) не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у Митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару, що є необхідною умовою для використання цих методів. Декларант такої інформації не надав.
У зв'язку з цим коригування митної вартості товару проведено за резервним методом: до вартості, зазначеної у прайс-листі (7860,96 USD), додано витрати на транспортування згідно з авіаційною вантажною накладною (12' 713.32 USD) (7860,96 USD + 12' 713,32 USD). Декларант під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надав. На письмове прохання суб'єкта ЗЕД (лист від 19.09.2018 №180915/1) рішення було винесено без урахування термінів, передбачених статтею 53 МК.
Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у цій нормі.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості. Ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності підстав для обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
Разом з тим, повноваження митниці витребувати додаткові документи обмежене документами, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми для підтвердження всіх складових задекларованої митної вартості, є суперечливими чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої заявником інформації.
Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини перша - третя цієї статті).
Частиною другою статті 58 МК встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Як встановили суди, у наданому до митного оформлення інвойсі вартість товару визначена у сумі 7860,96 USD. Ця ж вартість задекларована як митна вартість імпортованого позивачем товару. Водночас, згідно з авіаційною вантажною накладною від 07.09.2018 №235-76927546 вартість транспортування товару за маршрутом "аеропорт відправлення "Гонконг" - аеропорт прибуття "Київ" становить 99' 973,10 НКD (гонконгський долар), або 12' 713,32 USD, що перевищує фактурну вартість товару (ціну реалізації), яка задекларована і як митна вартість, в 1,6 рази. Позивач щодо правильності застосованого курсу долару США до гонконгського долару (1 USD = 7,86 НКD) не заперечує.
Така очевидна невідповідність фактурної вартості товару, від якої залежить дохід продавця від експортної операції, та його витратами на транспортування товару відповідно до умов поставки DDU за правилами Інкотермс-2000 (DAT за діючими правилами ІНКОТЕРМС-2010) давала Митниці об'єктивні підстави для обґрунтованого сумніву щодо правильності визначення Товариством митної вартості товару і, як наслідок, для витребування у Товариства додаткових документів для підтвердження задекларованої митної вартості. Обґрунтованість сумніву щодо задекларованої позивачем митної вартості товару підсилюється і відсутністю з боку позивача будь-яких пояснень з приводу можливих причин значного перевищення витрат продавця на транспортування товару над ціною реалізації товару, яку він погодив в контракті. Оцінка наданих позивачем додаткових документів судами першої та апеляційної інстанцій як таких, що не усунули ці сумніви, відповідає змісту цих документів, оскільки вони підтверджують лише фактурну вартість товару. Така оцінка зроблена з дотриманням положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України щодо оцінки доказів в адміністративній справі.
Відповідно до частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з частиною першою статті 72 цього Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 Кодексу).
Обставини, на які посилався відповідач, обґрунтовуючи правомірність рішення про коригування митної вартості товару, позивачем не спростовані. Не наводить позивач і будь-які обставини щодо особливостей взаємовідносин із продавцем товару "NОVA ETS LTD", що зумовило реалізацію товару за ціною значно нижчою ціни його перевезення. Посилання позивача в касаційній скарзі на те, що суди дали неправильну оцінку листу ТОВ "ЕКСПОЦЕНТР ОДЕСА" від 12.09.2018 вих. №0429-inf, спростовується вище викладеним висновком щодо оцінки судами попередніх інстанцій доказів у справі.
Суди попередніх інстанцій встановили обставини справи відповідно до вимог процесуальних норм, дали їм правильну юридичну оцінку та дійшли правильного і обґрунтованого висновку про правомірність рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 №UA125100/2018/000032/1.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу адвоката Лемещука Олексія Вадимовича, представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЇВВА САПЛАЙ", залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду