Іменем України
31 жовтня 2019 року
Київ
справа №352/1828/16-а
адміністративне провадження №К/9901/33680/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07 березня 2017 року (суддя - Струтинський Р.Р.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року (колегія суддів: Шинкар Т.І., Пліш М.А., Макарик В.Я.) у справі № 352/1828/16-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - Департамент), просив визнати протиправним рішення Департаменту про відмову здійснити виплату одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв'язку з встановленням інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, оформлене листом від 24.11.2016 №11856/39/03-2016; зобов'язати відповідача здійснити виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму (на день виплати), встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду ІІІ групи.
Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07.03.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017, позов задоволено.
Визнано протиправним рішення Департаменту захисту економіки Національної поліції України, оформлене листом від 24.11.2016 № 11856/39/03-2016, про відмову здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв'язку із встановленням йому інвалідності IІI групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Зобов'язано Департамент захисту економіки Національної поліції України здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, як інваліду IІI групи в сумі 217500 грн.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема, тим, що стаття 97 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII не передбачає такої підстави для отримання одноразової грошової допомоги, як отримання захворювання або поранення (контузії), травми або каліцтва, пов'язаного з проходженням в служби в органах внутрішніх справ, тому у позивача немає права на отримання такої допомоги.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 липня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.1998 по 30.09.2016 проходив службу в органах внутрішніх справ та Національної поліції на різних посадах, в тому числі з 07.11.2015 на посаді начальника управління захисту економіки в Івано-Франківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
З 30.09.2016 Наказом т.в.о. начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 27.09.2016 №229 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.2 (через хворобу) ч.1 ст.27 Закону України «Про Національну поліцію».
17.11.2016 ОСОБА_1 звернувся до начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України із заявою щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням втрати працездатності у розмірі 30%, додавши, зокрема, виписку з акта огляду МСЕК АВ 0779549 від 09.11.2016, свідоцтво про хворобу ДУ ТМО МВС України по Івано-Франківській області №266 від 23.09.2016.
Листом Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_1 повідомлено, що на даний час законодавчо не врегульоване питання щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейським, які отримали захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ .
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за працівниками поліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України від 20.12.1990 № 565-XII «Про Національну поліцію». Той факт, що позивач після звільнення зі служби в ОВС був прийнятий на службу в органи поліції, не позбавляє його права на отримання відповідної допомоги.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 7 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону України № 565-ХІІ «Про міліцію» та Порядком № 850.
Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної норми Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21 жовтня 2015 року затвердив «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Дана постанова набрала законної сили 31 жовтня 2015 року.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 580-VIII «Про Національну поліцію» (набрав чинності 7 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.
Разом з тим, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 97 Закону №580 одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 2 ст. 97 Закону №580).
Відповідно до частини першої статті 99 Закону №580, розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на час виплати такої допомоги:
4) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності:
а) I групи - 120 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;
б)II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;
в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.
Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 (далі Порядок №4, в редакції на момент виникнення спірних відносин).
Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку №4).
Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
За правилами пункту 1 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 2 розділу IV Порядку № 4).
Таким чином, як Порядком № 850, так і Порядком № 4 регламентовано, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності подається за останнім місцем служби, виплата такої допомоги також проводиться за останнім місцем служби.
При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов'язане, відповідно до Порядку № 850 - з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а відповідно до Порядку № 4 - з проходженням служби в поліції.
Вирішуючи питання визначення порядку та належного органу, до компетенції якого входить призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейському, якому інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, Верховний Суд, виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, якими визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності виникає з дати встановлення втрати працездатності за довідкою МСЕК, а реалізація цього права здійснюється за останнім місцем служби особи, робить висновок, що виплата такої допомоги має здійснюватися органами Національної поліції на підставі норм Закону № 580-VIII та у відповідності до Порядку № 4.
Вказана правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 14.02.2019 № 822/764/18.
За змістом підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 99 Закону № 580-VIII поліцейським, яким внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції встановлено ІII групу інвалідності розмір одноразової грошової допомоги складає 70 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.
З огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, колегія суддів погоджується з висновками про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням йому інвалідності, по причині захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Проте вказує, що розмір одноразової грошової допомоги, право на яку має позивач, встановлюється статтею 99 Закону України № 580-VIII «Про Національну поліцію», а не Законом України «Про міліцію».
Отже, судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України задовольнити частково.
Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Департаменту захисту економіки Національної поліції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 з врахуванням висновків суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук