30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №640/19123/18
адміністративне провадження №К/9901/29172/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «С К С» до Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 12.06.2018 №781627/36088095, про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.03.2018 №1001472 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язано ДФС України зареєструвати податкову накладну від 24.03.2018 №1001472, складену ТОВ «С К С», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції залишив без руху (ухвала від 31.07.2019) як таку, що подана з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження, а обставини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані ним у заяві як підстави для поновлення такого строку (повернення первинно поданої апеляційної скарги та виключно право на повторне звернення з апеляційною скаргою), не можуть бути визнані поважними, оскільки ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги від 18.06.2019 скаржник отримав 22.06.2019, а повторну апеляційну скаргу подав лише 22.07.2019, сплативши при цьому судовий збір за подання апеляційної скарги 27.05.2019. Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, обґрунтовану іншими доводами, та докази на підтвердження обставин, що унеможливили подання апеляційної скарги у період з моменту сплати судового збору (27.05.2019) до 22.07.2019.
У межах встановленого апеляційним судом строку відповідач надав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, обґрунтовану посиланням на гарантоване чинним процесуальним законодавством право сторони на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та право повторного звернення з апеляційною скаргою у разі її повернення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 з тих підстав, що повторно апеляційна скарга була подана через тривалий проміжок часу, а наведені у заяві обставини пропуску строку, обґрунтовані виключно правами на апеляційне оскарження судового рішення та повторне звернення з апеляційною скаргою у випадку її повернення, не є поважною причиною пропуску процесуального строку державним органом.
Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на зазначене судове рішення, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на розгляд до цього ж суду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що норми Кодексу адміністративного судочинства не визначають строки на повторне звернення, зокрема з апеляційною скаргою у разі її повернення на підставі статті 169 цього Кодексу. Вважає, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційною скарги судом апеляційної інстанції. До того ж зазначає, що вперше з апеляційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві звернулося вчасно, проте відсутність належного фінансування унеможливило сплатити судовий збір та своєчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою повторно.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними нормативними положеннями чітко окреслено процесуальну поведінку, зміст якої зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до процесуальних прав, реалізуючи їх таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов'язків, встановлених законом, зокрема, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав такими, що не підпадають під вище зазначений критерій, і такі підстави не можуть бути визнані поважними, оскільки фактично стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб'єкту владних повноважень у довільно обраний час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
Відповідач у межах встановленого апеляційним судом строку не усунув недоліки апеляційної скарги, не навів у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважні підстави для його поновлення.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом другим частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду