Ухвала
Іменем України
01 листопада 2019 року
м. Київ
Провадження № 51-4862 ск 19
Верховний суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженої ОСОБА_5 , на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 липня 2017 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 24 червня 2019 року,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року касаційну скаргу захисника залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 427 КПК України, та надано п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків скарги.
У межах цього строку захисник ОСОБА_4 подав до Верховного Суду доповнення з правовим обґрунтуванням вимог касаційної скарги, проте фактично не усунув недоліки, які були зазначені.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Відповідно до приписів ст. 433 КПК України цей суд перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Згідно з ч. 1 ст. 438 вказаного Кодексу підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). Тому, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна конкретизувати та чітко вказати передбачені цим Кодексом норми права, які, на її думку, порушено або неправильно застосовано, та які в силу ст. 438 КПК України є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.
Проте, усупереч цим положенням процесуального закону, захисник у доповненнях до касаційної скарги не навів в аспекті статей 412-414 КПК України обґрунтування незаконності вироку і ухвали та необхідності їх зміни чи скасування з підстав, передбачених ч. 1 ст. 438 вказаного Кодексу.
При цьому захисник ОСОБА_4 повторно посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, касаційна скарга - це документ, який сприймається і оцінюється судом в цілому, враховуючи наведені в ній вимоги та їх обґрунтування.
Від викладених у касаційній скарзі формулювань, доводів і прохань залежать наслідки касаційного розгляду. Саме тому до форми і змісту касаційної скарги пред'являються жорсткі вимоги, недотримання яких призводить до наслідків, передбачених ст. 429 КПК України.
Виправлення недоліків може здійснюватися шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістової частини, або шляхом подання додаткових документів, якщо скаржник, у порушення вимог КПК, не надав усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Виходячи з системного аналізу норм кримінального процесуального закону, виправлення недоліків касаційної скарги, які стосуються її змісту, має бути здійснено шляхом подачі нової касаційної скарги (а не доповнення чи уточнення до скарги), яка має відповідати всім вимогам, зазначеним у ст. 427 КПК України. Недотримання цих норм закону тягне за собою наслідки у виді повернення касаційної скарги відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 усупереч наведеним вимогам закону подав до суду касаційної інстанції не касаційну скаргу з усунутими в ній недоліками, а доповнення до касаційної скарги, яке, також не відповідає вимогам ст. 427 цього Кодексу. Його доводи зводяться до оскарження фактичних обставин справи.
Відповідно до ч.3 ст. 429 КПК Україникасаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Частина 4 ст. 429 КПК Українипередбачає, що залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід повернути.
Керуючись ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Повернути захиснику ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженої ОСОБА_5 , його касаційну скаргу на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 липня 2017 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 24 червня 2019 року.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3