01 листопада 2019 року
Київ
справа №540/1099/19
адміністративне провадження №К/9901/29400/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Шипуліної Т.М.,
розглянув матеріали касаційної скарги Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Мир» до Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення,
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22.07.2019, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення № UA 508070/2019/000013/2 від 22.05.2019 про коригування митної вартості товарів.
Скаржник подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ця справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із встановлених у справі обставин щодо поставки товару, ввезеного позивачем на митну територію України, на умовах поставки CIF за правилами Інкотермс - 2010, які передбачають обов'язок продавця оплатити витрати на транспортування та страхування товару. Відповідно до цих обставин суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок, що оскільки витрати на страхування та транспортування вже включені до ціни за товар (фактурної вартості товару), вони не додаються до митної вартості товару.
Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 23.08.2019 у адміністративній справі № 821/827/18.
Правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій до встановлених у справі норм статті 53, частини шостої статті 54, частин четвертої, п'ятої статті 55 Митного кодексу України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З огляду на викладене є підстави для визнання касаційної скарги необґрунтованою та для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статями 248, пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
Т.М. Шипуліна ,
Судді Верховного Суду