Ухвала від 30.10.2019 по справі 2а-1670/1474/12

УХВАЛА

30 жовтня 2019 року

Київ

справа №2а-1670/1474/12

адміністративне провадження №К/9901/28866/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 у справі за поданням Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Атол"" про стягнення коштів за податковим боргом,

УСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2014, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 у справі №2а-1670/1474/12 задоволено, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 скасовано та прийнято нову, якою відмовлено у задоволенні подання Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Атол"" про стягнення коштів з рахунків платника податків.

Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області подало до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Атол"" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ.

Згідно з частиною першою цієї статті судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275 - 277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286 - 288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої цієї статті судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273 - 277, 282 - 286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів, зокрема за заявою цих органів щодо стягнення коштів за податковим боргом (пункт 5 частини першої цієї статті).

Отже, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 у справі за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень на підставі заяви таких органів, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 272, 283, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду

Попередній документ
85354443
Наступний документ
85354445
Інформація про рішення:
№ рішення: 85354444
№ справи: 2а-1670/1474/12
Дата рішення: 30.10.2019
Дата публікації: 04.11.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу