Справа № 560/2207/19
Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач: Мацький Є.М.
31 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
за участю:
секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,
представників апелянта: Цимбалюк О.В. , адвоката Василенка А.В.
представника позивача: Гандзюка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року (рішення прийнято у м. Хмельницькій, повний текст рішення складено 23.08.2019, час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення і картки,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA400000/2019/001307/2 від 17.04.2019;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400030/2019/01436 від 17.04.2019.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем придбано у нерезидента транспортний засіб - легковий автомобіль марки Skoda, модель - Octavia, WIN/номер НОМЕР_2 , тип двигуна дизельний, робочий об'єм циліндрів 1598 куб. см., потужність двигуна 77 кВТ, такий, що був у використанні, 2014 року випуску, за ціною 6000,00 Євро, що підтверджується рахунком-фактурою № 2372/2019 від 10.04.2019. З метою митного оформлення вказаного товару декларантом в інтересах позивача подано до Хмельницької митниці ДФС митну декларацію від 17.04.2019 № UA400030/2019/015602 та документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, із заявленою митною вартістю за ціною договору. Проте, відповідачем безпідставно відмовлено у митному оформлені товарів позивачу, оформлено картку відмови в митному оформленні від 17.04.2019 № UA400030/2019/01436 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2019/001307/2 від 17.04.2019. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2019/001307/2 від 17.04.2019 та картку відмови в митному оформленні від 17.04.2019 № UA400030/2019/01436 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки декларантом надано всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною зазначеною у рахунку - фактурі (інвойс).
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року позов задоволено.
4. Визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA400000/2019/001307/2 від 17.04.2019.
5. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400030/2019/01436 від 17.04.2019.
6. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
7. Апелянт апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не встановив, що у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та не визначено усі складові митної вартості товару. Окрім цього, судом не встановлено наявність ознак недостовірності заявлених відомостей щодо ціни транспортного засобу, зокрема, к рахунку фактурі зазначено, що "оплата після підписання контракту" та вказані банківські реквізити, при цьому, не надано будь-яких платіжних документів.
8. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано те, що позивачем не надано митному органу документів для підтвердження пробігу автомобіля, зокрема, сервісної книжки, витягу щодо пробігу від дилера тощо, а вартість автомобіля визначалась експертом з врахуванням недостовірного пробігу.
9. Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що декларант самостійно визначив митну вартість транспортного засобу не за основним (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) методом визначення митної вартості, а за другорядним.
10. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано те, що подані декларантом для митного оформлення документи містили розбіжності щодо країни відправлення (Нідерланди), місця оформлення рахунку-фактури (Відень, Австрія), місця оформлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (Німеччина).
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно рахунку-фактури № 2372/2019 від 10.04.2019 придбав у нерезидента компанії ВОТЕХ GMBH 1120, яка знаходиться в Австрії (м. Вена), транспортний засіб марки Skoda, модель - Octavia, WIN/номер НОМЕР_2 , тип двигуна дизельний, робочий об'єм циліндрів 1598 куб. см., потужність двигуна 77 кВТ, такий, що був у використанні, 2014 року випуску, за ціною 6000,00 Євро.
12. З метою митного оформлення ввезеного на територію України автомобіля, а саме: "легковий автомобіль: марки Skoda, модель - Octavia, WIN/номер НОМЕР_2 , тип двигуна дизельний, робочий об'єм циліндрів 1598 куб. см., потужність двигуна 77 кВТ, вживаний, 2014 року випуску, представником позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 подано до Хмельницької митниці ДФС митну декларацію від 17.04.2019 № UA400030/2019/015602, згідно з якою заявлено митну вартість автомобіля в розмірі 7200,00 Євро, визначену на основі рахунку - фактури № 2372/2019 від 10.04.2019, калькуляції транспортних витрат б/н від 17.04.2019, висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 1230 від 16.04.2019, витягу з веб - сайту Каталогу цін SCHWACKENet № 160517/29855037 від 16.04.2019.
13. На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.04.2019 № НОМЕР_7 ; реєстраційний сертифікат № 450597137 від 18.03.2014, рахунок-фактуру № 2372/2019 від 10.04.2019, калькуляцію транспортних витрат б/н від 17.04.2019, договір про надання послуг митного брокера № 06042019 від 06.04.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA201970/2019/03338 від 12.04.2019, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні, паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_6 від 21.01.2019.
14. У зв'язку з виявленими розбіжностями, ризиком недостовірності заявлення фактурної вартості автомобіля, відсутністю складових митної вартості, декларанту надіслано електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару передбачених вищезазначеними положеннями частини 3 статті 53 МКУ, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
15. В свою чергу, декларантом надіслано до Хмельницької митниці ДФС повідомлення «Інших документів надати не можу».
16. За результатами розгляду документів, 17.04.2019 Хмельницькою митницею ДФС, враховуючи відмову декларанта подавати документи, що впливають на рівень ціни товару, відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості №UA400000/2019/001307/2 від 17.04.2019 та видано картку відмови в митному оформленні від 17.04.2019 № UA400030/2019/01436. Митну вартість визначено на рівні 8600 Євро.
17. Позивач, не погодившись із прийнятими апелянтом рішенням про коригування митної вартості №UA400000/2019/001307/2 від 17.04.2019 та карткою відмови в митному оформленні від 17.04.2019 № UA400030/2019/01436, звернувся до суду про їх скасування.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
18. Апелянт вважає, що за результатом опрацювання згенерованого АСАУР ризику щодо невідповідності заявленої декларантом вартості зазначеного вище транспортного засобу вартості ідентичних товарів, у поданих до митного оформлення документах виявлено наступні розбіжності та ознаки відсутності складових митної вартості товарів, зокрема: у рахунку-фактурі від 10.04.2019 №2372/2019 зазначено, що «оплата після підписання контракту». При цьому, банківських платіжних документів, квитанцій, чеків, тощо, які б підтверджували факт оплати за автомобіль, не надано, що не відповідає вимогам пунктів 4, 5 частини 2 статті 53 МКУ (згідно яких документами, які підтверджують митну вартість товарів, серед інших, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару); країною відправлення автомобіля є Нідерланди, тоді як експортером є компанія ВОТЕХ GMBH 1120, яка знаходиться в Австрії (м. Вена). Крім того, у рахунку-фактурі від 10.04.2019 №2372/2019 зазначено ЕХW (ЕХW «Франко-завод» означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві (тобто на заводі, фабриці, складі і т.д.). Фірма ВОТЕХ GMBH 1120 знаходиться в Австрії (м. Вена), що не відповідає інформації щодо країни відправлення, яка зазначена у графі 15 МД (Нідерланди); згідно калькуляції транспортних витрат від 17.04.2019 б/н вартість транспортування складає 100 Євро. При цьому, у митного органу наявна інформація, що вартість страхування при знятті автомобіля з обліку в Нідерландах складає близько 80 євро. Таким чином, на думку відповідача документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме - вартості страхування. Інформації, що страхування здійснювалось за рахунок продавця, як зазначено в позовній заяві, також не було надано ні під час митного оформлення, ні під час прийняття Рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA400000/2019/001307/2 від 17.04.2019.
19. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено у митному оформлені товарів позивачу, оформлено картку відмови в митному оформленні від 17.04.2019 № UA400030/2019/01436 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2019/001307/2 від 17.04.2019.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
20. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Спірні правовідносини врегульовані Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).
22. Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
23. Митний кодекс України встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.
24. Відповідно до вимог частини 1 статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
25. Згідно з вимогами частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
26. Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
27. Відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
28. Згідно з вимогами частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
29. Відповідно до вимог частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
- у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
30. Крім того, частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
31. Згідно з вимогами підпунктів 4.5.10 п. 4.5 розділу 4 Порядку №631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.
32. Крім того, частиною 1 статті 54 Митного кодексу України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
33. Частиною 1 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
34. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
35. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
36. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
37. Відповідно до вимог частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
38. Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
39. Згідно з вимогами частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
40. Із системного аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
41. Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
42. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
43. Тобто, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме, наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
44. Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
45. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
46. Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
47. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
48. Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за другорядним методом (за ціною рахунку - фактури); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
49. Як вбачається із інформації, яка міститься в картці відмови та в графі 44 митної декларації до митного оформлення були подані свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.04.2019 № НОМЕР_7 ; реєстраційний сертифікат № 450597137 від 18.03.2014, рахунок-фактура № 2372/2019 від 10.04.2019, калькуляція транспортних витрат б/н від 17.04.2019, договір про надання послуг митного брокера № 06042019 від 06.04.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA201970/2019/03338 від 12.04.2019, паспорт громадянина України та паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України.
50. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною рахунку - фактури уповноваженою особою позивачем надано повний пакет документів, відповідно до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
51. З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
52. Митний кодекс України (далі - МКУ) містить спеціальні правові норми, які регулюють порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України саме громадянами (фізичними особами). Зокрема, процедура контролю за правильністю визначення вартості товарів (в тому числі транспортних засобів), що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів, здійснюється відповідно до статті 368 МКУ.
53. Відповідно до вимог вищезазначеної статті МКУ, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.
54. Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.
55. Крім цього відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
56. Вищезазначене не відповідає висновку суду першої інстанції про те, такі документи (страхові документи) не стосуються спірних правовідносин, оскільки згідно законодавства України подання останніх під час декларування транспортного засобу є правом декларанта, а не обов'язком.
57. Також, судом першої інстанції вказано, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною рахунку-фактури уповноваженою особою позивача надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленою частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
58. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як до митного оформлення позивачем автомобіль було заявлено декларантом самостійно за другорядним методом та рівнем вартості 7200 Євро (згідно висновку авто-товарознавчої експертизи від 16.04.2019 №1230 вартість авто становить 7100 Євро; згідно калькуляції транспортних витрат від 17.04.2019 б/н витрати на транспортування даного автомобіля з Нідерландів складають 100 Євро).
59. Таким чином, вищезазначений автомобіль декларантом не подавався до митного оформлення за ціною рахунку-фактури.
60. Стосовно документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості автомобіля, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 52 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1)декларація митної вартості , що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа;
4)якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосунків оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування
61. За митною декларацією позивачем з даного переліку було надано лише:
1)декларацію митної вартості;
2)рахунок-фактуру;
3)калькуляцію транспортних витрат.
62. Інших документів, таких як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (оскільки рахунок сплачено) або чек про отримання готівки, страхові документи, зовнішньоекономічний договір надано не було, хоча у рахунку-фактурі від 10.04.2019 №2372/2019 зазначено, що оплата після підписання контракту.
63. Відповідно до статтей 49 та 50 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МКУ).
64. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, не довів наявності розбіжностей у вказаних документах, поданих позивачем, які зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, також не довів ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості даного автомобіля, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за автомобіль.
65. Зазначене твердження суду першої інстанції не відповідає дійсності, оскільки апелянтом встановлено, що у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та не визначено усі складові митної вартості товару, окрім цього виявлено ознаки недостовірності заявлених відомостей щодо ціни транспортного засобу, зокрема :
- у рахунку-фактурі від 10.04.2019 №2372/2019 зазначено, що оплата після підписання контракту та вказані банківські реквізити. При цьому, банківських платіжних документів, квитанцій, чеків тощо, які б підтверджували факт оплати за автомобіль (банківського платіжного документа, квитанції, чека тощо) не надано. Інформація, що розрахунки за придбаний автомобіль був здійснений готівкою була повідомлена лише у позовній заяві.
66. Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що будь-які відмітки про факт придбання чи розрахунку за товар у зазначеному рахунку відсутні.
67. Також колегія суддів звертає увагу на той факт, що рахунок-фактура від 10.04.2019 №2372/2019 виставлена юридичною особою - компанією BOTEX GMBH, а на території держав-членів Європейського Союзу діють законодавчо встановлені обмеження щодо максимально допустимого розміру проведення розрахунків в готівковій формі (рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/112/19, яке набрало законної сили 13 червня 2019 року відповідно до винесеної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду в цій справі).
68. Країною відправлення автомобіля є Нідерланди, тоді як експортером є компанія BOTEX GMBH 1120, яка знаходиться в Австрії (м. Відень).
69. Щодо розбіжностей стосовно заявленої країни відправлення та тією, що вказана у рахунку-фактурі, колегія суддів зазначає, що інформація про товар, що підлягає розмитненню, має повністю співпадати з відомостями, зазначеними в МД декларантом, та узгоджуватись з відомостями в комерційних /товаросупровідних документах, перелік яких визначений в ст. 53 Митного кодексу України, в тому числі, з реквізитами, необхідними для ідентифікації ввезеного товару.
70. Позивачем жодним чином не спростовано вказану розбіжність, а лише зазначено під час судового розгляду про наявність у компанії BOTEX GMBH торгівельної площадки у Нідерландах. Судом першої інстанції вказано, що це жодним чином не впливає на визначення дійсної фактурної вартості автомобіля та жодним чином не порушує правила міжнародної торгівлі.
71. З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, так як позивач навіть під час судового розгляду не підтвердив документально про наявність представництва компанії BOTEX GMBH у Нідерландах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 МКУ. Адже саме про розбіжність у країні відправлення та країні, де виписано рахунок-фактуру, було вказано апелянтом, тому позивач мав спростувати це, підтвердивши свої аргументи, на які він посилається, документально.
72. Крім того, у рахунку-фактурі від 10.04.2019 №2372/2019 вказані умови поставки EXW. Це означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві (тобто на заводі, фабриці, складі і т.д.).
73. Фірма BOTEX GMBH 1120 знаходиться в Австрії (м. Відень), що не відповідає інформації щодо країни відправлення товару, зазначеної у графі 15 МД (Нідерланди).
74. Згідно калькуляції транспортних витрат від 17.04.2019 вартість транспортування складає 100 Євро. Слід зазначити, що вказана калькуляція підписана самим позивачем, не містить відомостей щодо витрат на страхування (здійснювалось чи не здійснювалось) та не має документального підтвердження числових значень складових митної вартості.
75. При цьому у апелянта наявна інформація, що вартість страхування при знятті автомобіля з обліку в Нідерландах складає близько 80 євро.
76. Згідно з положеннями частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на страхування цих товарів.
77. Отже, подані для здійснення митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме - вартості страхування. Інформації, що страхування здійснювалось за рахунок продавця не було надано ні під час митного оформлення, ні під час надання додаткових документів на виконання частини 8 статті 55 МКУ.
78. Колегією суддів встановлено, що 10.04.2019 в м. Меппен, Німеччина позивач оформив на себе свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , при цьому стверджує, що страхові витрати понесені під час перереєстрації автомобіля, були здійснені продавцем, який в цей час (10.04.2019) знаходився у м. Відні, Австрія та виписав позивачу рахунок-фактуру №2372/2019.
79. Додатково повідомляю, що у копії експортної декларації №19NLJUAZ9VAK6XWD50 дата оформлення вказана також 10.04.2019, місце оформлення Амстердам аеропорт/морський порт, відповідно, не відомо яким чином автомобіль був відправлений на територію України: самоходом, повітряним транспортом чи морським транспортом.
80. Крім вказаного, позивач не довів, яким чином він в один день 10.04.2019 придбав автомобіль у м. Відні, Австрія, перереєстрував його в м. Меппені, Німеччина згідно свідоцтва про право реєстрацію транспортного засобу від 10.04.2019 НОМЕР_7, та здійснив митне оформлення в м. Амстердам (аеропорт/морський порт), Нідерланди.
81. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно дослідив вказані обставини та зробив невірні висновки що це жодним чином не впливає на визначення дійсної фактурної вартості автомобіля.
82. Так, автомобіль був заявлений декларантом самостійно за другорядним методом за рівнем вартості 7200 Євро (згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 16.04.2019 №1230 вартість авто становить 7100 Євро). При цьому вартість автомобіля експертом визначена із врахуванням пробігу 249 256 км.
83. Під час митного оформлення у апелянта була наявна інформація, що на одометрі автомобіля зазначено недостовірний пробіг. Згідно програмного комплексу ELSA (оригінальної ремонтно-інформаційної електронної довідкової системи по ремонту автомобілів Фольксваген, Шкода, Ауді, Сеат) пробіг автомобіля станом на 21.08.2018 становив 105822 км, 22.06.2018 - 102138 км, що складає 3684 км за 2 місяці.
84. В зв'язку з викладеним, апелянт правильно зазначив, що документів для підтвердження пробігу автомобіля (наприклад: сервісної книжки, витягу щодо пробігу від дилера, тощо) ні під час митного оформлення, ні під час судових засідань позивачем надано не було.
85. Відповідно до положень розділу VII (Визначення вартості КТЗ) Методики товарознавчої експертизи та оцінки транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395 (далі - Методики) ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку регіону. Документів для підтвердження пробігу автомобіля (наприклад: сервісної книжки, витягу щодо пробігу від дилера тощо) надано не було, що значною мірою впливає на вартість та оцінку експертом транспортного засобу.
86. Отже, в зв'язку з тим, що митна вартість була заявлена декларантом відповідно до висновку експерта від 16.04.2019 №1230, в якому оцінка автомобіля визначена з врахуванням недостовірного пробігу транспортного засобу, апелянтом правомірно було повідомлено про необхідність підтвердження, в тому числі, пробігу автомобіля додатковими офіційними документами.
87. Додатково слід звернути увагу, що експертом вартість автомобіля була визначена, як і Митницею, на підставі середньостатистичної ціни продажу прямого аналогу КТЗ стандартної комплектації відповідно до інтернет-каталогу цін SchwackeNet (Stepanovska Handel), на підставі вартості Verkaufswert, проте з різною величиною пробігу.
88. Таким чином, зазначення судом першої інстанції, що відповідачем при коригуванні вартості транспортного засобу не взято до уваги продажну ціну аналогічного автомобіля, а лише ціну пропозиції продажу останнього, а також, що надані позивачем документи для підтвердження митної вартості товару, суд вважає їх достатніми, такими, які містять необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, при цьому такі документи не містять розбіжностей та визнавши протиправним і скасувавши рішення про коригування митної вартості товарів від 17.04.2019 № UA400000/2019/001307/2, суд визнав вірно застосованою заявлену у митній декларації вартість транспортного засобу, визначену декларантом самостійно за другорядним резервним методом відповідно до висновку експерта від 16.04.2019 №1230 (в якому також використана ціна на підставі вартості Verkaufswert із ресурсу системи оцінки транспортних засобів SchwackeNet, проте різна величина пробігу).
89. В митній декларації від 17.04.2019 №UA400030/2019/015602 митна вартість заявлена в розмірі 7200 євро (7100 євро + 100 євро транспортних витрат). Єдиний документ, в якому вартість автомобіля визначена в розмірі 7100 євро - це висновок експерта від 16.04.2019 №1230. В товаросупровідних документах, зокрема у рахунку-фактурі від 10.04.2019 №2372/2019, вказана ціна 6000 євро. Достовірність цієї ціни спростовано вказаним висновком експерта, тому декларантом митна вартість заявлена саме за резервним, а не основним, методом - згідно експертного висновку. Проте суд першої інстанції зазначив, що основним джерелом інформації про вартість товару є рахунок № 2372/2019 від 10.04.2019 та те, що в судді не було жодного доказу, який би спростував зміст рахунку 2372/2019 від 10.04.2019.
90. Таким чином, колегія суддів достовірно встановила. що подані для митного оформлення документи, які підтверджують вартість транспортного засобу, містили певні розбіжності, які судом першої інстанції враховані не були.
91. Частиною першою статті 52 МКУ встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
92. Відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
93. При електронному декларуванні для підтвердження митної вартості товарів посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 МК України із складанням їх переліку.
94. В зв'язку з виявленими розбіжностями, ризиком недостовірності заявлення вартості автомобіля, позивачу апелянтом було надіслано електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження вартості транспортного засобу.
95. Такі дії апелянта колегія суддів вважає правомірними, так як митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше» .
96. Позивач у відповідь на вищезазначене повідомлення апелянтом надав відповідь, що
інших документів надати не може.
97. В зв'язку з тим, що сумніви апелянта не були спростовані, ним було винесене оскаржуване рішення про коригування митної вартості.
98. Щодо висновків суду першої інстанції про те, що органом доходів і зборів не наведено достатніх підстав щодо неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості у їх послідовності, колегія суддів зазначає наступне.
99. Оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках. Під «дійсною вартістю» повинна розумітись ціна, по якій такий чи аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
100. Як вже було вказано, позивач самостійно визначив митну вартість транспортного засобу не за основним (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) методом визначення митної вартості, а за другорядним. Відповідно до частин 3 і 8 статті 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу; у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів,митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
101. Колегія суддів звертає увагу, що позивач визначив митну вартість транспортного засобу із всіх другорядних методів (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості: на основі додавання вартості (обчислена вартість): резервний) саме за резервним методом.
102. Таким чином, згідно з частиною 3 ст. 58 МКУ у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
103. За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МКУ у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
104. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позивачем не спростовано виявлені апелянтом розбіжності, не надано документів для підтвердження складових митної вартості вказаного автомобіля , відповідно до положень частини 6 статті 54 Митного Кодексу України, апелянтом винесено рішення про коригування митної вартості від 17.04.2019 №иА400000/2019/001307/2 на законних підставах.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
105. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
106. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
107. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
108. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
109. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
110. Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
111. Суд повинен перевірити, чи було втручання виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, надані національними органами влади на його виправдання, важливими та достатніми. Таким чином, важливим є визначити, чи належним чином національні органи влади використали свою свободу повноважень, звинувативши заявника у наклепі чи зловживанні посадовим становищем. Рішення у справі "Ляшко проти України" (Lyashko v. Ukraine) від 10 серпня 2006 р., Заява № 21040/02, п. 47.
112. Сув відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах "Лобо Мачадо проти Португалії" (Lobo Machado v. Portugal) і "Фермьойлєн проти Бєльгії" (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., Reports of Judgments and Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі "Нідерост-Губер проти Швейцарії" (Nidero?stHuber v. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).
113. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
114. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
115. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення і картки.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 01 листопада 2019 року.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.