Справа № 688/3448/19
Головуючий у 1-й інстанції: Березюк Н.П.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
31 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Олійника Ігоря Олеговича на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2019 року (ухвалене у м. Шепетівці 26.09.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Олійника Ігоря Олеговича про визнання дій протиправними та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Олійника Ігоря Олеговича, в якому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАк №1509117 від 11.09.2019 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.09.2019 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.09.2019 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що факт порушення позивачем вимог ПДР України шляхом керування транспортним засобом, габарити якого перевищують встановлені обмеження, без спеціального дозволу підтверджується матеріалами справи.
Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що 11.09.2019 відповідачем складено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАк №1509117 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у виді штрафу в сумі 510 грн.
Згідно вказаної постанови, позивач 11.09.2019 на автодорозі М-06 (Київ-Чоп) керував транспортним засобом марки INTERNATIONAL, д.н. НОМЕР_1 , напівпричіп марки LANGENDORF, д.н. НОМЕР_2 , із недотриманням п.22.5 ПДР України в частині вимог щодо ширини транспортного засобу.
Позивач не погоджується із вказаною постановою, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушення вимог ПДР України.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пунктів 22.4, 22.5 ПДР України вантаж, що виступає за габарити транспортного засобу спереду або ззаду більш як на 1 м, а за шириною перевищує 0,4 м від зовнішнього краю переднього або заднього габаритного ліхтаря, повинен бути позначений відповідно до вимог підпункту "з" пункту 30.3 цих Правил.
За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою КМУ №30 від 18 січня 2001 року передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Відповідно до ч.1 ст.132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови слугував висновок відповідача про те, що позивач 11.09.2019 о 12:20 на 86 км автодороги М-06 (Київ - Чоп), керував транспортним засобом, габарити якого перевищують встановлені норми, без спеціального дозволу.
В матеріалах справи наявні дозволи на участь в дорожньому русі від 27.08.2019 №13688901-1061 НГ та №13688901-1062 НГ, видані відділом безпеки дорожнього руху УПП в Хмельницькій області ФОП ОСОБА_2 . для здіснення в строк з 04.09.2019 по 18.09.2019 та з 02.09.2019 по 23.09.2019 перевезень транспортним засобом марки INTERNATIONAL, д.н. НОМЕР_1 , напівпричіп марки LANGENDORF, д.н. НОМЕР_2 , по маршрутах: Шепетівка виїзд на Н25 - Н25 - виїзд на Н02 - Н02 - виїзд на Р18 - Р18 - виїзд на М05 - М05 - виїзд на Н24 - Н24 - Вознесенськ; Вознесенськ виїзд на Н24 - Н24 - виїзд на М05 - М05 - об'їзна Білої Церкви -М05 - міська смуга Києва виїзд на М07 - М07 - Пісківка.
У вказаних дозволах зафіксовано, що ширина транспортного засобу складає 2,95 м, при граничному нормативі - 2,6 м.
Відтак, для здійснення таких перевезень необхідний відповідний дозвіл. При цьому, суд зважає, що дозволи від 27.08.2019 №13688901-1061 НГ та №13688901-1062 НГ видані для перевезення по маршрутах, які не передбачають руху по автодорозі М-06, відтак не можуть слугувати доказом наявності відповідних дозволів у позивача на час складання оскаржуваної постанови.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що зазначення у дозволах від 27.08.2019 №13688901-1061 НГ та №13688901-1062 НГ про те, що ширина транспортного засобу складає 2,95 м є належним та достатнім доказом порушення позивачем вимог ПДР України в частині дотримання порядку правил проїзду великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, що полягало у неотриманні необхідного дозволу на участь в дорожньому русі.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи суду першої інстанції про відсутність доказів допущення позивачем вказаного порушення.
Будь яких інших доказів, які б свідчили про протиправність оскаржуваної постанови, матеріали справи не містять.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Олійника Ігоря Олеговича задовольнити.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Олійника Ігоря Олеговича про визнання дій протиправними та скасування постанови скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.