Справа № 640/9133/19 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
28 жовтня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Бєлової Л.В.
за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи: державне підприємство «Селидіввугілля», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №61 від 19.02.2019 року.
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №61 від 19.02.2019 року про внесення змін до наказу №646 від 18.12.2018 року та заборонити Міністерству енергетики та вугільної промисловості України призначити головою Комісії з реорганізації Державного підприємства «Селидіввугілля» інших осіб, крім ОСОБА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.05.2019 року задоволено заяву позивача про забезпечення адміністративного позову, зупинено дію Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №61 від 19.02.2019 року про внесення змін до Наказу №646 від 18.12.2018 року; заборонено Міністерству енергетики та вугільної промисловості України призначати головою Комісії з реорганізації Державного підприємства «Селидіввугілля» інших осіб.
02.08.2019 року представником Міністерства енергетики та вугільної промисловості України подано до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.05.2019 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким скасувати заходи забезпечення позову вжитих ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.05.2019 року. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не погоджується з ухвалами Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 липня 2019 року та від 30 травня 2019 року і вважає їх такими, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та без врахування всіх обставин справи. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що при вжитті заходів забезпечення позову судом не було встановлено обставин, передбачених ст.150 КАС України, натомість управління корпоративними правами належить до завдань Міненерговугілля, що покладені на нього законодавчо, крім того, наказом Міненерговугілля від 14 червня 2019 року №266 було скасовано зміни, внесені оскаржуваним наказом до наказу №646 від 18.12.2018 року, що свідчить про відсутність порушень прав позивача з боку міністерства.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що всупереч ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 травня 2019 року відповідач прийняв наказ від 17 липня 2019 року №309 про внесення змін до наказу №646 від 18.12.2018 року, яким знову виведено зі складу Комісії з реорганізації ДП «Селидіввугілля» позивача та ввів до неї іншу особу - ОСОБА_3 , якого призначив головою Комісії, що свідчить про наявність підстав для збереження вжитих заходів забезпечення позову.
Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не подавали, жодні їх письмові пояснення в матеріалах справи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову, дійшов висновку, що доводи заявника викладені у заяві про скасування заходів забезпечення позову не містять обґрунтованих підстав для прийняття такого процесуального рішення, а зводяться фактично до незгоди Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з ухвалою суду від 30.05.2019 року, що може бути підставою для її оскарження в апеляційному порядку, однак не може бути підставою для скасування вжитих заходів.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.
Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений у ст.157 КАС України, відповідно до ч.ч.1-3 якої суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Таким чином, скасування заходів забезпечення позову є правом суду, а не обов'язком та підставою для їх скасування є, зокрема, відповідне клопотання учасника справи за умови його належної вмотивованості.
Як вбачається з клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, воно обґрунтовується тим, що вжиті судом заходи забезпечення позову блокують владні повноваження міністерства і ухвала Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 травня 2019 року була постановлена за відсутності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача, а заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить беззаперечних доказів та мотивів, за яких захист прав позивача в подальшому буде неможливим без вжиття заходів забезпечення позову. Також заявник зазначав про відсутність порушеного права позивача, оскільки спірний наказ було скасовано наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 14 червня 2019 року №266.
Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Згідно п.5 ч.3 ст.151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Частиною 5 наведеної статті передбачено, що зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
Отже, чинним процесуальним законодавством не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, а дія нормативно-правового акту може бути зупинена виключно у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.05.2019 року зупинено дію наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №61 від 19.02.2019 року, а також заборонено Міністерству енергетики та вугільної промисловості України призначати головою Комісії з реорганізації Державного підприємства «Селидіввугілля» інших осіб.
Колегія суддів звертає увагу, що саме вказані обставини є предметом оскарження в рамках даної справи та в матеріалах справи відсутні докази того, що наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №61 від 19.02.2019 року є нормативно-правовим актом, оскільки ним, зокрема, виведено зі складу Комісії з реорганізації ДП «Селидіввугілля» позивача, що не відповідає визначенню нормативно-правового акта, наведеного у п.19 ч.1 ст.4 КАС України, відповідно до якої нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Крім того, положення ст.150, 151 КАС України підлягають застосуванню при вирішенні питання про забезпечення позову відповідним шляхом, в той час, як порядок скасування вжитих заходів забезпечення позову встановлюється ст.157 КАС України.
Таким чином, посилання скаржника, як на підставу для скасування заходів забезпечення позову, на те, що вжиті заходи забезпечення позову застосовані за відсутності передбачених ст.150 КАС України обставин та суперечать положенням ст.151 КАС України, є необґрунтованим та безпідставним.
В той же час, наявність або відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, встановлюється судом при вирішенні відповідного питання, що було здійснено ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 травня 2019 року.
Твердження апелянта щодо відсутності передбачених законодавством підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №61 від 19.02.2019 року та заборони відповідачу призначити головою Комісії з реорганізації Державного підприємства «Селидіввугілля» інших осіб, крім ОСОБА_1 фактично свідчить про незгоду відповідача саме з ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 травня 2019 року, якою були вжиті зазначені заходи забезпечення позову.
Колегія суддів зазначає, що незгода з ухвалою про вжиття заходів забезпечення позову є приводом для оскарження в апеляційному порядку саме ухвали, якою були вжиті відповідні заходи забезпечення позову.
Скаржник зазначає, що 14 червня 2019 року Міністерством прийнято наказ № 266 (а.с.82 т.1), яким визнано таким, що втратив чинність, зокрема, наказ Міненерговугілля №61 від 19.02.2019 року, а тому наразі відсутнє порушення з боку міністерства прав позивача.
Колегія суддів вважає необґрунтованими зазначені твердження апелянта, оскільки з матеріалів справи вбачається, що після прийняття наказу № 266 від 14 червня 2019 року, відповідачем було прийнято наказ №309 від 17 липня 2019 року (а.с.155 т.1), яким знову внесено зміни до наказу Міненерговугілля від 18 грудня 2018 року №646, відповідно до якого знову виведено зі складу комісії з реорганізації Державного підприємства «Селидіввугілля» ОСОБА_2 та введено до складу Комісії ОСОБА_3 , якого призначено головою зазначеної Комісії.
Тобто, навіть незважаючи на вжиті ухвалою суду від 30 травня 2019 року заходи забезпечення позову відповідач продовжував вчиняти дії з метою виведення позивача зі складу комісії з реорганізації ДП «Селидіввугілля» із призначенням на посаду, яку обіймав позивач, іншої особи.
Та обставина, що наказом Міненерговугілля від 19 липня 2019 року №318 (а.с.165 т.1) скасовано наказ відповідача від 17 липня 2019 року №309, яким знову виведено зі складу комісії з реорганізації Державного підприємства «Селидіввугілля» ОСОБА_2 підтверджує наявність обґрунтованих підстав вважати, що відповідач продовжуватиме вживати дії з метою виведення позивача зі складу комісії з реорганізації Державного підприємства «Селидіввугілля» ОСОБА_2 та введення іншої особи до складу зазначеної комісії, що також свідчить про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 травня 2019 року.
В той же час, клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову не містить обґрунтувань щодо зміни обставин, які були підставою для постановлення Окружним адміністративним судом м.Києва ухвали від 30 травня 2019 року про вжиття заходів забезпечення позову, а твердження скаржника про невідповідність такої ухвали положенням ст.150, 151 КАС України не є належним обґрунтуванням клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що свідчить про його невмотивованість.
Крім того, представник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України - ОСОБА_4 у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції зазначив, що він не може підтримати апеляційну скаргу міністерства, оскільки не наділений відповідними повноваженнями, позаяк видана на його ім'я довіреність надає йому, як представнику Міненерговугілля, право приймати участь у судових засіданнях та підтримувати позиції, викладені в процесуальних документах, які подані виключно за підписом Міністра енергетики та захисту довкілля чи Голови комісії з проведення реорганізації Міненерговугілля, натомість апеляційна скарга підписана представником Міненерговугілля - ОСОБА_4, а не Міністром енергетики та захисту довкілля чи Головою комісії з проведення реорганізації Міненерговугілля.
Наведене, на думку суду, свідчить про неналежне забезпечення Міненерговугіллям виконання власних обов'язків з доведення своєї позиції в суді.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 травня 2019 року, з огляду на те, що клопотання відповідача про скасування таких заходів є необґрунтованим та належним чином не вмотивовано, в наведеному клопотанні не наведено обставин, які б свідчили про зміну обставин та відсутність небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для його задоволення.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, ухвала суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законною і обґрунтованою, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.
Нормами ч.2 ст.328 КАС України не передбачено оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 травня 2019 року про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову у касаційному порядку.
Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 серпня 2019 року про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 31 жовтня 2019 року.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
Л.В.Бєлова