Іменем України
31 жовтня 2019 року
Київ
справа №140/907/19
адміністративне провадження №К/9901/20810/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.
за участю:
секретаря судового засідання - Носадчої О.Е.,
представника позивача - Крючевської В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №140/907/19
за позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради до Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Андрусенко О.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Ільчишин Н.В., суддів: Гуляка В.В., Гудима Л.Я.)
І. Суть спору
1. 01 квітня 2019 року Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради (далі - Відділ ДАБК Луцької міської ради) звернувся до суду з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Другий ВДВС м. Луцьк), в якому просив:
1.1. визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Другого ВДВС м. Луцьк Сус Ю.В. щодо повернення без прийняття до виконання постанови №10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 листопада 2018 року Відділу ДАБК Луцької міської ради;
1.2. зобов'язати державного виконавця Другого ВДВС м. Луцьк вирішити питання про відкриття виконавчого провадження за постановою №10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 листопада 2018 року Відділу ДАБК Луцької міської ради в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», без зазначення в тексті постанови дати народження боржника.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Відділом ДАБК Луцької міської ради 13 листопада 2018 року прийнято постанову №10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 33138,00 грн.
3.1. Вказана постанова була пред'явлена до примусового виконання в Другий ВДВС м. Луцьк листом від 11 січня 2019 року №28.1-2/12/2019.
3.2. Згідно з повідомленням старшого державного виконавця Другого відділу ДВС м. Луцьк Шпірука В.Ю. від 16 січня 2019 року вих. №1408 постанова Відділу ДАБК Луцької міської ради №10 від 13 листопада 2018 року повернута стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, а саме у зв'язку з відсутністю у виконавчому документі дати народження боржника фізичної особи.
3.3. Позивач повторно надіслав відповідачу постанову Відділу ДАБК Луцької міської ради від 13 листопада 2018 року № 10 з проханням прийняти зазначену постанову для примусового виконання, оскільки відсутність у виконавчому листі дати народження боржника не є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
3.4. Проте, згідно з повідомленням державного виконавця Другого відділу ДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області Суса Ю. В. від 04 лютого 2019 року № 4751, дана постанова знову була повернута стягувачу без прийняття до виконання з тих самих підстав.
3.5. Не погоджуючись з повідомленням від 04 лютого 2019 року № 4751, Відділ ДАБК Луцької міської ради оскаржив листом від 25 лютого 2019 року № 28.1-2/93/2019 дії державного виконавця до начальника Другого відділу ДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області Шпоти Л. М. та звернувся з проханням скасувати рішення (повідомлення) про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 04 лютого 2019 року № 4751 та зобов'язати державного виконавця прийняти до примусового виконання постанову Відділу ДАБК Луцької міської ради від 13 листопада 2018 року № 10, без зазначення дати народження боржника.
3.6. Постановою начальника Другого відділу ДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області Шпотою М. Л. про перевірку виконавчого провадження від 14 березня 2019 року дії старшого державного виконавця Суса Ю. В. були визнані такими, що відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
3.7. Не погоджуючись з діями старшого державного виконавця Другого відділу ДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області Суса Ю. В. щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку з відсутністю у постанові Відділу ДАБК Луцької міської ради дати народження боржника, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року, позов задоволено.
4.1. Визнано протиправними дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Суса Юрія Вікторовича щодо повернення без прийняття до виконання постанови Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради від 13 листопада 2018 року № 10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
4.2. Зобов'язано Другий відділ державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 27-а, код ЄДРПОУ 35041370) відкрити виконавче провадження за постановою Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 17) від 13 листопада 2018 року № 10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
5. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що посилання відповідача на статтю 4 Закону України «Про виконавче провадження» не є безумовною підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання та вчинення дій відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
IV. Касаційне оскарження
6. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
7. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що державний виконавець відповідно до статті 18 Закону Україна «Про виконавче провадження» не має технічної можливості відкрити виконавче провадження, оскільки автоматизована система виконавчих проваджень видає помилку «не заповнено дату народження боржника» «прийняття рішень групи «відкриття ВП» не можливе».
8. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
9. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
10. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
12. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
13. Відповідно до частин 1, 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VІ (далі - Закон №3038-VІ) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
14. Частиною 3 статті 6 Закону №3038-VІ до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
15. Частиною другою статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР), що накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», мають право від імені: 1) органів державного архітектурно-будівельного контролю: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.
16. Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 208/94-ВР постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.
17. Статтею 4 Закону №1404-VIII визначено вимоги до виконавчого документу, а саме, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
17.1. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
18. Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
19. Відповідно до частин 1 статті 8 Закону №1404-VIII реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
20. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження під час реєстрації виконавчого документа відповідальна особа (приватний виконавець або його помічник) зобов'язана(ий) внести до Системи такі відомості:
-дата надходження виконавчого документа;
- найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, до якого надійшов виконавчий документ;
- кореспондент, дата та номер заяви (супровідного листа) про відкриття виконавчого провадження (у разі якщо виконавчий документ надійшов без заяви (супровідного листа), робиться відповідна відмітка);
- назва виконавчого документа, дата й номер видачі;
- найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, що видав(ла) документ;
- прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) для фізичної особи або повне найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для юридичної особи - стягувача; прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), число, місяць, рік народження для фізичної особи або повне найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для юридичної особи - боржника;
- адреса стягувача, адреса боржника, зазначена у виконавчому документі або заяві про примусове виконання рішення;
- категорія стягнення за виконавчим документом згідно з пунктом 9 розділу I цього Порядку;
- дата набрання рішенням законної (юридичної) сили;
- резолютивна частина рішення (у тому числі сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом);
- відомості про негайне виконання рішення (за наявності);
- відомості про заяву стягувача про накладення арешту на майно боржника одночасно з відкриттям виконавчого провадження (за наявності);
- реєстраційний номер облікової картки платника податків - боржника - фізичної особи (за наявності);
- номер телефону, факсу (телефаксу), адреси електронної пошти стягувача та боржника (за наявності);
- відомості щодо серії та номера паспорта фізичної особи - боржника (за наявності);
- реквізити рахунків стягувача та боржника (за наявності).
VI. Позиція Верховного Суду
21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
23. Аналізуючи доводи касаційної скарги та висновки судів попередніх інстанцій, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
24. Відповідач вважає фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 фізичною особою - громадянином, як наслідок стверджує про необхідність зазначення його дати народження у виконавчому документі.
25. Проте з такою позицією відповідача суд не може погодитись з таких підстав.
26. Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом (частина 1 статті 58 Господарського кодексу України).
27. До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (частина 1 статті 51 Цивільного кодексу України).
28. В Законі України «Про виконавче провадження» відсутні будь-які вказівки щодо зазначення дати народження фізичної особи-підприємця, натомість вказується на обов'язок зазначати у виконавчому документі дату народження фізичної особи.
29. Спеціальний статус фізичної особи-підприємця, як суб'єкта господарювання не дає підстав ототожнювати його з фізичною особою - громадянином, яка не володіє цим статусом та відповідним колом прав та обов'язків.
30. Тобто, до фізичної особи-підприємця слід застосовувати ті ж норми спеціального законодавства, що й до юридичних осіб. Зазначене кореспондується з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
У виконавчому документі зазначаються:
- ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків) (п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження»).
31. Судами встановлено, що у постанові Відділу ДАБК Луцької міської ради від 13 листопада 2018 року № 10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності міститься інформація про ідентифікаційний код боржника - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 , наявність якого дає можливість державному виконавцю однозначно ідентифікувати особу боржника, використовуючи право на доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, які містять інформацію про боржника.
32. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що доводи скаржника з посиланням на Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2432 від 05 серпня 2016 року є необґрунтованими, оскільки підлягає врахуванню стаття 18 Закону №1404-VIII на підставі якої виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Зазначений висновок колегії суддів узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц.
33. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.
34. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
35. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій ухвалені законні і обґрунтовані рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. А тому, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
36. З огляду на результат касаційного розгляду у справі судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області - залишити без задоволення.
2. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська,
Судді Верховного Суду