31 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/5597/19
Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
доповідача, судді: Димерлія О.О.
суддів: Коваля М.П., Єщенка О.В.
за участю секретаря: Пономарьової Н.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 по справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення -
У вересні 2019 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення дисциплінарної палати юридичної особи " Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області " від 17.09.2019 року №152/19.
Разом із позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову (за вх. № 5365/19 від 24.09.2019 року), в якій останній, керуючись ст.ст. 150-154 КАС України, просить зупинити дію індивідуального акту - рішення дисциплінарної палати юридичної особи " Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області " від 17.09.2019 року №152/19.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову вмотивована тим, що адвокатська діяльність є єдиним джерелом доходів позивача та усунення позивача від участі в якості захисника у кримінальних провадженнях, представника у цивільних та адміністративних справах призвело до порушення його права на здійснення незалежної професійної діяльності та гарантованого Конституцією України права на працю. Також позивач зазначає, що має на утриманні двох дітей, мати яких померла у 2014 році. На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року позивачу відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.
Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та прийняти ухвалу про задоволення клопотання про забезпечення позову у вказаний спосіб з підстав, наведених у позові.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіривши відокремлені матеріали справи, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції про відсутність підстав забезпечення позову виходячи з наступного.
Положеннями статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, процесуально-правових заходів у відповідних, законодавчо та логічно визначених межах, щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
З матеріалів справи убачається, що заява про забезпечення позову була подана в рамках оскарження Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 17.09.2019 року №152/19 про зупинення права позивача на здійснення адвокатської діяльності строком на 10 місяців.
Пунктом третім частини другої статті 31 Закону України " Про адвокатуру та адвокатську діяльність " передбачено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися у разі, зокрема, грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Апеляційним судом встановлено, що 17 вересня 2019 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області, стосовно ОСОБА_1 прийнято рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, одноразового грубого порушення правил адвокатської етики, та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 10 місяців.
Суд першої інстанції правомірно не погодився з твердженнями позивача про те, що оскаржуване рішення має очевидні ознаки протиправності, оскільки до такого висновку суд може дійти лише за результатами розгляду справи по суті, з'ясуванню всіх обставин у справі та дослідженню всіх доказів, які містяться у справі і якими обґрунтовані позиції сторін.
Обставини правомірності чи неправомірності оскаржуваного позивачем рішення, дію якого він просить суд зупинити, можуть бути встановлені виключно в ході судового розгляду по суті адміністративної справи, при перевірці правомірності відповідного рішення суб'єкта владних повноважень.
Однак, позивач у заяві не навів конкретних доказів на підтвердження того, що саме у цій справі, за заявленими позовними вимогами невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявник не наводить конкретних посилань на те, які саме негативні наслідки для заявника можуть настати, як це може призвести до неможливості відновленням прав заявника в разі не прийняття судом заходів забезпечення позовних вимог з посиланням на відповідні докази.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. Разом з тим, за умови відсутності належних, допустимих та достатніх доказів настання події, яка спричинить порушення прав заявника, посилання на відсутність ефективного захисту його прав є неспроможними.
Колегія суддів звертає увагу на те, що задоволення клопотання про забезпечення позову у спосіб, який просить позивач, буде фактичним вирішенням справи без її розгляду по суті, що суперечить засадам (принципам) адміністративного судочинства, визначеним статтею 2 КАС України.
Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції також враховує позицію, викладеному в постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18 (адміністративне провадження № К/9901/67628/18) та від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18 (адміністративне провадження № К/9901/728/19).
Також апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо доводів позивача про те, що зупинення права на заняття адвокатською діяльністю позбавило його засобів до існування, адже тимчасове зупинення права на заняття адвокатською діяльністю не позбавляє позивача права надавати юридичні консультації, готувати проекти процесуальних документів та надавати інші юридичні послуги, приймати участь в якості представника сторін у малозначних справах, а тому посилання позивача на неможливість отримання доходу від своєї професійної діяльності є безпідставними.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, обґрунтовуючи заяву про забезпечення адміністративного позову, не мають ознак очевидності та не доведені судовому засіданні під час розгляду справи по суті, а тому підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів та у спосіб, які наведені позивачем у заяві, - відсутні.
Враховуючи наведене, Одеський окружний адміністративний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акту - рішення дисциплінарної палати юридичної особи " Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області " від 17.09.2019 року №152/19, оскільки наведені в заяві ОСОБА_1 доводи ґрунтуються на припущеннях заявника, а належних та допустимих доказів на підтвердження настання негативних наслідків заявник не надав.
Враховуючи, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали дотримано норми процесуального права, а тому в порядку ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає її без змін.
Керуючись ст. ст. 150-156, 241-245, 308, 315, 316, 321, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 по справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 01.11.2019 року.
Суддя-доповідач: О.О.Димерлій
Суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.В. Єщенко